Постанова № 57408623, 19.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/3932/16-а

Провадження № 2-а/760/457/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року, 16 годин 00 хвилин, м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, прийняв таку постанову.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

29.02.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва щодо відмови йому в перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру», у редакції яка діяла на момент призначення № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року та зобов'язати відповідача провести перерахунок з 01.12.2015 раніше призначеної йому пенсії за вислугу років відповідно до частини дванадцятої та частини сімнадцятої статті 50-1 Закону «Про прокуратуру», у редакції яка діяла на момент призначення № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, згідно довідки прокуратури м. Києва від 18.02.2016 № 18/92, встановити новий розмір пенсії з більш високого заробітку із розрахунку 90 % від середнього заробітку у розмірі 27 436,84 грн. без обмеження граничного розміру та виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час, переказавши її на його особистий рахунок, який знаходиться у Центрі нарахування та виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що з 14.02.2003 він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» (у редакції № 2663-ІІІ від 12.07.2001) у розмірі 90 % середнього заробітку з посади начальника відділу прокуратури м. Києва.

24.02.2016 у зв'язку з черговим підвищенням заробітної плати на підставі постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати. Особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» позивач звернувся з заявою до відповідача з проханням провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії і встановити новий розмір пенсії з 01.12.2015, виходячи з більш високого заробітку, а саме 27 436,84 грн., який зазначений у довідці прокуратури м. Києва № 18/92 від 17.02.2016.

Листом Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва від 25.02.2016 № 2520/12 позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки з 01.06.2015 пенсії у порядку та на умовах, визначених Законом «Про прокуратуру» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки правовідносини щодо пенсійного забезпечення з державою у нього виникли з 14.02.2003, тобто до прийняття законодавчих актів, на які посилається відповідач у своєму листі, як на підставу відмови у здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років.

Позивач стверджував, що дії відповідача є протиправними, оскільки порушують його конституційні права на соціальне забезпечення, а тому звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав.

Відповідно до рекомендованого відправлення про поштове відправлення, відповідач позовну заяву та копії доданих до неї документів отримав 01.04.016.

14.04.2016 відповідач подав клопотання, у якому зазначив, що у зв'язку з реорганізацією Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України ним було пропущено строк подання заперечень у цій справі. Враховуючи вищезазначені обставини, просив суд прийняти заперечення проти адміністративного позову.

Дослідивши причини пропущення строку для подання заперечень проти адміністративного позову, суд визнав їх поважними та враховує їх при розгляді цієї справи.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що позивач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України у Солом'янському районі м. Києва, та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру».

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 - у разі не прийняття до 01.06.2015 закону, щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01.06.2015 скасовуються норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону «Про прокуратуру».

На підставі вищезазначеного з 01.06.2015 пенсії та щомісячне довічне грошове утримання згідно з Законом «Про прокуратуру» в порядку та на умовах визначених вищезазначеним законом не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Таким чином, відповідач вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

З'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

ОСОБА_1 з 14.02.2003 року перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років. Цей факт встановлений на підставі копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 06.03.2003 (а.с. 9).

Станом на 01.12.2015 заробітна плата ОСОБА_1 відповідно до постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати. Особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» складається з: посадового окладу, класного чину, вислуги років у розмірі 40% та інших доплат та надбавок, які передбачені чинним законодавством та становить 27 436,84 грн. Цей факт встановлений на підставі копії довідки прокуратури м. Києва № 18/92 від 17.02.2016 (а.с. 15).

24.02.2016 позивач подав до Управління Пенсійного фонду в Солом'янському районі м. Києва заяву, у якій просив провести перерахунок з 01.12.2015 раніше призначеної йому пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» (у редакції № 2663-ІІІ від 12.07.2001), згідно довідки прокуратури м. Києва № 18/92 від 17.02.2016 відповідно до постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 (а.с. 16).

Відповідно до листа начальника Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва від 25.02.2016 № 2520/12, позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства з 01.06.2015 раніше призначені пенсії в порядку на умовах Закону «Про прокуратуру» не перераховуються (а.с. 17).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» № 1055 від 16.12.2015, яка набрала законної сили 31.12.2015, було затверджено перелік територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом злиття, а саме: Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва реорганізовано шляхом злиття та створено Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві як правонаступник трьох територіальних управлінь Пенсійного фонду України в м. Києві є відповідачем у цій справі.

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково з таких підстав.

Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 1, частини перша статті 8 Основного Закону України).

Згідно з Конституцією України права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики України, а також Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є підвідомчими органами Фонду та разом утворюють систему органів Фонду.

Спеціальним законом, який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України є Закон «Про прокуратуру».

З матеріалів справи випливає, що позивач знаходиться на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» (у редакції чинній на момент призначення пенсії).

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до частини дванадцятої статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» у редакції № 1789-XІ (у редакції, яка діяла на момент призначення пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» у редакції № 1789-XІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи вищевикладене суд констатує, що оскільки пенсія позивачу була призначена 14.02.2003, то при здійсненні перерахунку пенсії та виплати її різниці за минулий час у цій справі має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі № 21-348а13.

Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону «Про прокуратуру» у редакції № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» не зазнали.

При цьому, суд вважає заперечення відповідача з посиланням на Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213-VІІ не обгрунтованими, оскільки вони прийняті після виникнення у позивача права на пенсійне забезпечення.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Конституційний Суд України вказав на необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Таким чином, суд констатує, що сутність соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію, згідно довідки прокуратури м. Києва №18/92 від 17.02.2016 року, відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії, з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку.

Крім цього, оскільки позивач набув права на підвищення пенсії, він має право на отримання різниці пенсії за минулий час, але не більш як за 12 місяців.

Однак у свою чергу не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині здійснення перерахунку з 01.12.2015, з таких підстав.

Відповідно до вимог пенсійного законодавства, зокрема, частини четвертої статті 45 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, оскільки позивач звернувся до відповідача з заявою та усіма необхідними документами щодо перерахунку пенсії 24.02.2016, то право на перерахунок пенсії у нього виникло лише 01.03.2016.

Отже, перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснювати з 01.03.2016.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС «у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».

Суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу суперечать вимогам частини третьої статті 2 КАС, а тому є протиправними.

Згідно з частиною другою статті 72 КАС «в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

Суд, констатує, що відповідач не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Розподіляючи судові витрати відповідно до статті 94 КАС, суд зазначає, що з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути судовий збір в розмірі 551, 20 грн.

На підставі пункту 1 частини першої статті 256 КАС постанова суду в частині виплати позивачу пенсії у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтею 19 Конституції України, Законом «Про прокуратуру» у редакції від 05.11.1991 № 1789-XII, Законом «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного Суду України 06 липня 1999 року №8-рп/99, рішенням Конституційного Суду України 20 березня 2002 року №5-рп/2002, статтями 2, 94, 99, 104-106, 158-163, 183-2, 244-2, 244-4, 254, 256 КАС, суд

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до статті 50-1 Закону «Про прокуратуру», у редакції яка діяла на момент призначення № 2663-ІІІ від 12 липня 2001 року протиправними.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок з 01 березня 2016 року раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до частини дванадцятої та частини сімнадцятої статті 50-1 Закону «Про прокуратуру», у редакції яка діяла на момент призначення № 2663-ІІІ від 12 липня 2001 року, згідно довідки прокуратури м. Києва від 17 лютого 2016 року № 18/92, тобто у розмірі 90 % від середнього заробітку у розмірі 27 436,84 грн. (двадцять сім тисяч чотириста тридцять шість гривень 84 копійки) без обмеження граничного розміру та виплатити різницю у розмірі пенсії за минулий час, але не більш як за 12 місяців, шляхом переказу на його особистий рахунок, який знаходиться у Центрі нарахування та виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: 03057, АДРЕСА_1) 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня 20 копійок) судового збору.

Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л. В. Шевченко