Ухвала суду № 57408587, 26.04.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 8-а-4/15

Справа № 760/7631/15-а

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді - Букіної О.М.

при секретарі - Січкар Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за заявою представника військової частина А0515 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини А0515 про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої частини одноразової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2015 року представник відповідача військової частини А0515 -Здоровило О.А. звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Солом»янського районного суду м.Києва від 26.06.2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини А0515 про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої частини одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування поданої заяви посилається на те, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.06.2015 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково та постановлено:

- визнати неправомірними дії військової частини А0515 непризначення позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі одноразової грошової допомоги у разі смерті її чоловіка ОСОБА_3 відповідно до Постанови КМ України від 28 травня 2008 року №499.

- зобов'язати військову частину А0515 здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у разі смерті її чоловіка ОСОБА_3 у розмірі десятирічного грошового забезпечення на день його смерті за останньою посадою, яку він займав перед звільненням, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням вимог Постанов Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».

В задоволені інших вимог відмовити.

Відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року постанова Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року залишена без змін та набрала законної сили.

22.09.2015 року відповідач-2 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини А0515 про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої частини одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування ново виявлених обставин, відповідач-2 зазначає, що на момент ухвалення постанови у даній справі , позивачу було здійснено виплату одноразової грошової допомоги на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 на підставі заяви позивача від 14.11.2013 року.

Відповідач-2 посилається, що отримання позивачем у листопаді 2013 року одноразової грошової допомоги у розмірі тримісячної пенсії годувальника є істотною обставиною для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки нормативно-правовими актами на підставі яких зверталась позивач, прямо визначено, що виплата одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, здійснюється за однією з підстав за її вибором, а тому подвійна виплата одноразової грошової допомоги є незаконною, та призводить до завдання державі збитків.

На думку відповідача-2, вказані обставини є істотними і повинні були враховуватися при розгляді справи.

В судовому засіданні представник відповідача -2подану заяву підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник позивача проти заяви заперечував, пославшись на її необґрунтованість та безпідставність. Просив відмовити в задоволенні поданої заяви.

Представник відповідача - Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 26.06.2015 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 10 серпня 2015 року постанова Солом`янського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року залишена без змін та набрала законної сили.

22.09.2015 року представник відповідача-2 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаної вище постанови суду.

Як на підставу для перегляду постанови суду від 26.06.2015 року відповідач-1 посилається на те, що на момент ухвалення судового рішення йому не було відомо про те, що позивач не має право на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 ЗУ « Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також постановою КМУ від 28.05.2008 року за №499 у разі смерті її чоловіка, оскільки використала своє право у листопаді 2013 року, отримавши одноразову грошову допомогу у розмірі тримісячної пенсії у разі смерті годувальника.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до вимог вказаної вище норми права вбачається, що нововиявлені обставини -це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч.2 ст. 245 КАС України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, тавплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Як зазначає у заяві відповідач-1, що нововиявленими обставинами він вважає, те, що позивач у листопаді 2013 року, отримала від Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві одноразову грошову допомогу у розмірі тримісячної пенсії у разі смерті годувальника, тим самим використала своє право на отримання одноразової грошової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, виплата такої допомоги була здійснена позивачу внаслідок втрати годувальника Головним управлінням пенсійного фонду України в м.Києві, на підставі заяви від 14.11.2013 року в порядку ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей».

В той же час, право позивача на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10 -річного грошового забезпечення в порядку ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з врахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», виникло у позивача на підставі рішення за № 63 від 14.01.2014 року, згідно якого було встановлено причинно-наслідковий зв»язок захворювання та смерті чоловіка позивача, як такого, що пов»язаний з виконанням обов»язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії.

Таким чином вбачається, що право позивача, порядок та розмір виплати, виникли з різних правовідносин, а тому не можуть зараховуватися.

За таких обставин та оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що в розумінні вимог ст. 245 КАС України, обставини, на які посилається відповідач-1, не є нововиявленими.

Разом з тим, відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 22.05.2015 року вбачається, що перевіряючи, чи могли певні обставини бути відомі на час вирішення справи, необхідно враховувати, що відповідачі не обмежені у засобах доказування і можуть під час судового провадження збирати і подавати докази на підтвердження існування цих обставин або їх відсутності.

Суд вважає, відповідачем не наведено істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Крім того, доводи щодо відсутності правових підстав для здійснення призначення та перерахунку відповідної грошової допомоги позивачу саме відповідачем-2, виходить за межі розгляду заяви в порядку ст. 245 КАС України.

З огляду на викладене вище, у задоволенні заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами має бути відмовлено.

Керуючись ст. ст. 6, 9, 12, 17, 69-71, 160-167, 245-253 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву військової частина А0515 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, військової частини А0515 про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої частини одноразової грошової допомоги, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п»яти днів з дня проголошення постанови.

Суддя: