Ухвала суду № 57400618, 23.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2016 р. м. Київ К/800/64787/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Лосєва А.М., Рибченка А.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду 11.07.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 у справі №813/3278/13-а (№876/11259/13) за позовом Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду 11.07.2013, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 №0000052200 в частині нарахування пені по контрактам з: IBL LOGISTIC S.R.O., (Словаччина) на суму пені 684993,35грн.; «MMK Steel Trade AG» (Швейцарія) на суму пені 17007,18грн.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області 16.12.2013 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 15.01.2014 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду 11.07.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Митного кодексу України, Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі міста Львова проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум» з питань здійснення розрахунків по експортно-імпортних операціях з «Mockfold Enterprises LLP», «IBL LOGISTIC S.R.O.» та «MMK Steel Trade AG».

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при експортно-імпортних операціях Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум»: по експорту за контрактом від 16.01.2012 №1601/1 з Mockfold Enterprises LLP (Великобританія) при граничному строку розрахунку 08.10.2012; по експорту за контрактом від 16.02.2012 №1 з IBL LOGISTIC S.R.O. (Словаччина) при граничному строку розрахунку 20.10.2012; по імпорту за контрактом від 05.02.2008 №MSU/ZUK-04/08 з «MMK Steel Trade AG» (Швейцарія).

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі міста Львова складено акт від 23.01.2013 №34/4/22-90/30583551та прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 №0000052200, яким позивачу нарахована пеня за порушення терміну розрахунків в іноземній валюті в сумі 702480,12грн.

Позивачем податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 №0000052200 в частині нарахування пені в сумі 479,58грн. по експорту за контрактом від 16.01.2012 №1601/1 з Mockfold Enterprises LLP (Великобританія) не оскаржувалося.

Щодо контракту від 16.02.2012 №1 з IBL LOGISTIC S.R.O. (Словаччина) колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та IBL LOGISTIC S.R.O. (Словаччина) укладено контракт від 16.02.2012 №1, предметом якого була експортна поставка низьковольтних шаф контролю та управління моделі ШКУ на суму 247460 Євро. Експортна операція оформлена міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 19.04.2013 та вантажно-митною декларацією №209140000/2012. Граничним терміном повернення валютної виручки по зазначеному контракту є 20.10.2012.

В подальшому Приватним акціонерним товариством «Західно-Український Консорціум» укладено договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Веданта» від 01.09.2012 №01-09/12-03-05 про відступлення права вимоги по заборгованості IBL LOGISTIC S.R.O. (Словаччина) в сумі 247460 Євро відповідно до контракту від 16.02.2012 №1.

Таким чином, позивач вибув із суб'єктного складу контракту від 16.02.2012 №1, а IBL LOGISTIC S.R.O. (Словаччина) стало боржником нового кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Веданта».

До того ж, судами попередніх інстанцій встановлено, що валютна виручка за контрактом від 16.02.2012 №1 з IBL LOGISTIC S.R.O. (Словаччина) в повному обсязі надійшла на поточний рахунок нового кредитора 17.10.2012, тобто до настання граничного строку повернення валютної виручки.

За таких обставин, нарахування позивачу пені за пропущення строків повернення валютної виручки за контрактом від 16.02.2012 №1 з IBL LOGISTIC S.R.O. (Словаччина) здійснено відповідачем безпідставно.

Щодо контракту від 05.02.2008 №MSU/ZUK-04/08 з ММК STEEL TRADE AG» (Швейцарія) колегія суддів звертає увагу на наступне.

Судами встановлено, що згідно митної декларації від 22.10.2010 №125000019/2010/506217 імпортер «ММК STEEL TRADE AG» (Швейцарія) поставив в залізничному вагоні №24274862 одержувачу вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю «Геліос-Інвест» (Україна) 61,6 тонн прокату плоского з нелегованої сталі 0,5*600 мм, бляхи білої ЕЖК 0,20*712*820мм. Зазначений товар перебував з 21.10.2010 під митним контролем Київської обласної митниці на митному ліцензійному складі Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-Інвест» за адресою: Київська область, місто Українка, вулиця Промислова, 47.

Приватним акціонерним товариством «Західно-Український Консорціум» та «ММК STEEL TRADE AG» (Швейцарія) укладено контракт від 05.02.2008 №MSU/ZUK-04/08 на поставку фірмою «ММК STEEL TRADE AG» металопродукції в кількості і асортименті згідно специфікацій на умовах поставки, в тому числі DDU митний ліцензійний склад Українка.

Відповідно до специфікації від 23.06.2011 №313 компанія «ММК STEEL TRADE AG» зобов'язана в червні 2011 року поставити на адресу позивача 14,1 тонн бляхи білої ЕЖК 0,20*712*820 мм на загальну суму 18344,10 доларів США на умовах DDU митний ліцензійний склад Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-Інвест» за адресою: Київська область, місто Українка, вулиця Промислова, 47.

Компанією «ММК STEEL TRADE AG» 23.06.2011 надано позивачу комерційний рахунок на оплату товару зі строком оплати до 26.07.2011. Цього ж дня «ММК STEEL TRADE AG» надала розпорядження Товариству з обмеженою відповідальністю «Геліос-Інвест» про передачу Приватному акціонерному товариству «Західно-Український Консорціум» 14100кг бляхи білої ЕЖК 0,20*712*820мм, яка надійшла у вагоні №24274862.

Платіжним дорученням від 04.04.2012 №66 позивачем здійснено оплату на користь «ММК STEEL TRADE AG» в сумі 88895,52 доларів США, у тому числі 79726,50 доларів США було зараховано в рахунок оплати вже наявної заборгованості та 9133,02 доларів США в рахунок часткової оплати товару по специфікації від 23.06.2011 №313. На суму отриманої оплати в розмірі 9133,02 доларів США «ММК STEEL TRADE AG» передала позивачу 7020,00кг бляхи білої ЕЖК 0,20*712*820мм. На зазначену партію товару було оформлено митну декларацію 24.05.2012 №125150000/2012/188073.

Платіжним дорученням від 04.05.2012 №69 позивачем здійснено оплату на користь «ММК STEEL TRADE AG» в сумі 29150,70 доларів США, з яких 19 939,62 доларів США було зараховано в рахунок оплати вже наявної заборгованості та 9211,08 доларів США в рахунок остаточної оплати товару по специфікації від 23.06.2011 №313. На суму отриманої оплати в розмірі 9211,08 доларів США «ММК STEEL TRADE AG» передала позивачу 7080,00кг бляхи білої ЕЖК 0,20*712*820мм. На зазначену партію товару було оформлено митну декларацію від 22.02.2013 №100250000/2013/0482313.

З встановлених судами обставин вбачається, що товар, оплачений позивачем, фактично перетнув кордон України 22.10.2010 згідно з митною декларацією №125000019/2010/506217 на підставі імпортної операції між імпортером «ММК STEEL TRADE AG» (Швейцарія) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-Інвест», та був розміщений з 22.10.2010 в режимі митного ліцензійного складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-Інвест» за адресою: Київська область, місто Українка, вулиця Промислова, 47 під митним контролем Київської обласної митниці.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України. Моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця.

Таким чином, зважаючи на те, що товар нерезидента був ввезений на територію України в режимі «Митний склад» та фактично знаходився на території України при купівлі позивачем імпортного товару, моментом здійснення імпорту в жданому випадку є момент переходу права власності на зазначений товар від продавця до покупця.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Таким чином, для правильного вирішення справи судам необхідно встановити момент здійснення позивачем кожного платежу за імпортний товар на користь нерезидента та відповідно момент переходу права власності на оплачену партію товару від продавця до позивача, що може підтверджуватися, зокрема, актами прийняття товару, розпорядженнями передачі товару, тощо. В залежності від встановлених обставин, судам необхідно з'ясувати наявність чи відсутність перевищення позивачем 180 днів між оплатою та переходом права власності на товар.

Колегія суддів звертає увагу, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки встановлення нових обставин вимагає дослідження доказів, що знаходиться поза межами касаційного розгляду справи, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції із скасуванням ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій як таких, що не відповідають статті 159 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду 11.07.2013 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 у справі №813/3278/13-а (№876/11259/13) скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ А.М. Лосєв

___ А.О. Рибченко