Ухвала суду № 57400315, 21.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

21 квітня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Семенюк Т.А., Саліхова В.В.

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року

у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_3,діючи від імені та в інтересах ОСОБА_2 за довіреністю, звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва суду із заявою про визнання виконавчого листа, виданого на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду Асоціації українських банків від 28.04.2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості в сумі 4 271 540, 90 грн. та третейського збору у сумі 25 500 грн. таким, що не підлягає виконанню. Обгрунтовувала свої вимоги тим, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.09.2015 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18.11.2015 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, а отже відсутні підстави для солідарного стягнення заборгованості.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.01.2016 року зазначену заяву подану від імені ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволено частково.

Визнано виконавчий лист, виданий Дніпровським районним судом м. Києва 31.08.2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту в сумі 4 271 540, 90 грн., третейського збору в сумі 25 500 грн. та судового збору 243, 60 грн. - таким, що не підлягає виконанню в частині боржника ОСОБА_2

Не погодившись з ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.01.2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу в якій ставило питання про скасування ухвали суду першої інстанції та закриття провадження у справі. Посилалося на незаконність та необґрунтованість судового рішення, помилковість висновків суду, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що виконавчий лист було видано на виконання рішення третейського суду, яке ОСОБА_2 не оскаржувалося, не скасовано та набрало законної. Вважає, що зобов'язання ОСОБА_2 перед банком не припинилося і судом помилково застосовано ч. 4 ст. 369 ЦПК України з посиланням на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова яким визнано припиненим договір поруки. Крім того, заявник зазначає, що ОСОБА_2 ввів суд в оману не повідомивши про ухвалу ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ про відкриття провадження за касаційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк» у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання договору поруки припиненим та зупинення у зв'язку з цим виконання рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.09.2015 року та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 18.11.2015 року до закінчення касаційного провадження. Також заявник вказує, що повідомлення суду про розгляд заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню до банку не надходило.

В суді апеляційної інстанції представник ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі довіреності - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених в ній.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином. Виходячи з положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи 31.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є «Укрсоцбанк») та ОСОБА_1 укладено договір відновлювальної кредитної лінії №811-3/27/3/7/7-021 за умовами якого останній отримав кредит окремими частинами - траншами зі сплатою 13% в межах максимального ліміту в сумі 187 800 доларів США строком до 05.05.2017 року.

В цей же день 31.05.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є «Укрсоцбанк») та ОСОБА_2 укладено договір поруки №811/07/9-232 за яким поручитель зобов'язався перед кредитором солідарно відповідати за виконання позичальником у повному обсязі зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №811-3/27/3/7/7-021.

У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за укладеними договорами щодо погашення кредиту та виниклою заборгованістю, кредитор звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до боржника та поручителя про стягнення заборгованості.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.04.2015 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість по договору кредиту в сумі 4 271 540, 90 грн. та третейського збору у сумі 25 500 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2015 року задоволено заяву ПАТ «Укрсоцбанк» та видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.04.2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 4 271 540, 90 грн. та витрат, пов'язаних з розглядом справи в третейському суді в сумі 25 500 грн.

Задовольняючи заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині поручителя, суд виходив з того, що є судове рішення про припинення поруки й тому відсутній обов'язок ОСОБА_2 щодо солідарного погашення стягнутої заборгованості.

Проте, погодитися з такими висновками суду у повному обсязі не можна.

Згідно з ч. 1 ст. 389-7 ЦПК України питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Відповідно до ст. 389-10 ЦПК України суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Вирішуючи питання про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду про солідарне стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд не встановив обставин, передбачених зазначеними нормами права для відмови у видачі виконавчого листа. Ухвала Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2015 року про видачу виконавчого листа на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 28.04.2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 4 271 540, 90 грн. та витрат, пов'язаних з розглядом справи в третейському суді в сумі 25 500 грн. набрала законної сили, виконавчі листи видані, пред'явлені до виконання, відкриті виконавчі провадження.

За правилами ч.4 ст.369 ЦПК України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку із його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Зазначивши про відсутність обов'язку ОСОБА_2 щодо погашення заборгованості, суд не встановив обставин, які б давали підстави для такого висновку, на час вирішення питання про видачу виконавчих листів, рішень на які послався суд не існувало.

Так, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим ухвалено 22 вересня 2015 року, залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2015 року .

Між тим, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.12.2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк» у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа - ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим. Виконання рішення Червнозаводського районного суду м. Харкова від 22.09.2015 року та ухвали Апеляційного суду Харкіської області від 18.11.2015 року зупинено до закінчення касаційного провадження у справі на що суд уваги не звернув.

За викладених обставин,колегія суддів вважає ,що судом першої інстанції порушено порядок розгляду питання,висновки суду є передчасними й тому ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 303,307,312-313,317 ЦПК України , - колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 29 січня 2016 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді:

Справа № 755/14269/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5017/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Марфіна Н.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.