
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
1[1]
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді Мороза І.М.,
суддів Чорного О.М., Васильєвої М.А.,
при секретарі Костюк А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 5 лютого 2016 року у кримінальному провадженні № 32014100020000074 щодо ОСОБА_2,
за участю сторін кримінального провадження:
представника ФОП ОСОБА_1 адвоката Бєляєва О.А.
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, а кримінальне провадження щодо нього за ч.1 ст. 212 КК України закрито.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 грудня 2015 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року залишено без зміни.
Ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 5 лютого 2016 року клопотання ФОП ОСОБА_1 про повернення товарно-матеріальних цінностей повернуто заявнику разом з додатками.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 4 березня 2016 року ФОП ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження.
За апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 5 лютого 2016 року та призначити новий розгляд справи в суді першої інстанції, посилаючись на незаконність ухвали.
Такі вимоги обґрунтовує тим, що оскільки майно, про повернення його вона просила у клопотанні, було арештовано у цьому кримінальному провадженні та визнано речовим доказом, його доля мала бути вирішена при винесенні рішення яким закінчується провадження та знято арешт.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи представника ФОП ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 212 КК України, а кримінальне провадження № 32014100020000074 за ч.1 ст. 212 КК України щодо нього закрито.
За матеріалами зазначеного кримінального провадження, речовими доказами у ньому визнані товарно-матеріальні цінності, які були вилучені під час проведення обшуку 16 вересня 2014 року у приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203 та не стосуються обставин, які підлягають доказуванню у цьому провадженні.
Посилаючись на те, що зазначені цінності є її власністю, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним клопотанням датованим 22 січня 2016 року про вирішення питання речових доказів, скасування арешту цього майна та його повернення.
Однак, в суді першої інстанції розгляд цього клопотання було проведено без виклику і належного повідомлення сторін про його розгляд, а також без судового засідання.
Крім того, суддя невірно встановив правовідносини за обставинами викладеними у клопотанні та невірно застосував норми кримінального-процесуального законодавства.
Так, посилаючись на рішення Апеляційного суду м. Києва за ухвалою від 24 грудня 2015 року, суддя не звернув увагу на те, що ухвала була прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2015 року за наведеними ним іншими мотивами та обґрунтуванням ніж у клопотанні ФОП ОСОБА_1
Безпідставним є і віднесення суддею виключно до компетенції прокурора та слідчого можливості внесення клопотання щодо долі речових доказів, оскільки такі повноваження покладаються на них ч.9 ст. 100 КПК України лише у разі самостійного закриття цими особами кримінального провадження, а ч.7 ст. 100 КПК України не стосується п.1 ч.6 цієї статті щодо повернення речових доказів власнику.
При цьому суд не розглянув у визначеному законом порядку доводи ФОП ОСОБА_1 викладені у клопотанні, які стосуються порушення її прав та їх поновлення.
Наведене вказує на те, що суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування судового рішення з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 415 КПК України.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 412, 415 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу судді Печерського районного суду міста Києва від 5 лютого 2016 року про повернення клопотання ФОП ОСОБА_1 скасувати.
Призначити новий розгляд у тому ж суді першої інстанції клопотання ФОП ОСОБА_1 від 22 січня 2016 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
_____ ____ ______
І.М. Мороз М.А. Васильєва О.М. Чорний
ЄУНС 753/13629/15-к
№ апеляційного провадження 11-кп/796/765/2016
Головуючий у суді 1 інстанції: Тарасюк К.Е.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мороз І.М.
Судове рішення № 57400248, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 20.04.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 753/13629/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: