Ухвала суду № 57400246, 20.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою Крапівцевої Олени Олександрівни в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/6234/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Кицюк В.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О. в с т а н о в и л а :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року задоволено позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту - ПАТ КБ «ПриватБанк») про стягнення коштів за договором банківського вкладу.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором № SAMDNWFD0070018472700 від 20 листопада 2013 року станом на 07 квітня 2015 року в розмірі суми вкладу 54 000,00 доларів США та 4 227,50 доларів США відсотків.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у сумі 3 654,00 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду, Крапівцева О.О. в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Зазначає, що ОСОБА_2 не було надано доказів додержання письмової форми договору банківського вкладу, оскільки матеріали справи не містять належним чином завіреної копії договору банківського вкладу та квитанції про внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок. Крім того, в матеріалах справи відсутнє звернення ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про повернення банківського вкладу. Також зазначає, що судом першої інстанції не перевірено сплату ОСОБА_2 витрат на правову допомогу та їх розмір.

В суді апеляційної інстанції Бондаренко Д.Ю. в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк» апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з наведених в ній підстав.

ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав, що спір вирішений судом правильно.

В судове засідання особисто ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, забезпечив явку в судове засідання свого уповноваженого представника, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за його відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір № SAMDNWFD0070018472700 вклад «Стандарт», відповідно до умов якого, ОСОБА_2 вніс на депозитний рахунок, відкритий в установі ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти в сумі 54 000,00 доларів США на строк 366 днів до 20 травня 2014 року включно під 7,5 % річних з періодом нарахування процентів 1 місяць. Для внесення суми вкладу банк відкрив клієнту особовий рахунок НОМЕР_1 (а.с.8).

Відповідно до п. 4 вказаного договору дія договору припиняється з виплатою позивачу всієї суми вкладу разом з процентами, які належать до сплати відповідно до умов договору.

25 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з заявою про розірвання договору банківського вкладу (а.с.22). Проте, ПАТ КБ «ПриватБанк» вказану заяву залишило без задоволення.

В квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», в якому просив стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь 54 000,00 доларів США заборгованості за договором № SAMDNWFD0070018472700 від 20 листопада 2013 року, 4 227,50 доларів США - 7,5 річних за період з 21 березня 2014 року по 07 квітня 2015 року та 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частинами 1 та 2 ст. 1060 ЦК України визначено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Таким чином, установивши, що ПАТ КБ «ПриватБанк» неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070018472700 вклад «Стандарт» від 20 листопада 2013 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з останнього заборгованості за вказаним договором.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не було надано доказів додержання письмової форми договору банківського вкладу, оскільки матеріали справи не містять належним чином завіреної копії договору банківського вкладу та квитанції про внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Так, судом першої інстанції було оглянуто оригінал договору банківського вкладу № SAMDNWFD0070018472700 вклад «Стандарт» від 20 листопада 2013 року та квитанції про внесення ОСОБА_2 на особовий рахунок НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 54 000,00 доларів США, яка має всі реквізити, визначені Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року за № 174. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи та були посвідченні судом (а.с.8, 9).

Також безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи є доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи містяться заяви ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про розблокування рахунків та нарахування відсотків, проте заява про повернення банківського вкладу відсутня.

25 березня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з заявою про розірвання договору банківського вкладу (а.с.22).

27 березня 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» отримало вказану заву, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.23).

Доводи відповідача про те, що судом першої інстанції не перевірено сплату ОСОБА_2 витрат на правову допомогу та їх розмір є також безпідставними, оскільки в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги № 02/06/14 від 13 червня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 (а.с.44-45). ОСОБА_2 сплатив за вказаний договором 5 000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 02-06 від 13 червня 2014 року та прибутковим касовим ордером № 02-06 від 13 червня 2014 року (а.с.105, 106).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 від імені ОСОБА_2 було подано позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог, крім того, ОСОБА_6 брав участь у судовому засіданні 19 червня 2015 року, 10 листопада 2015 року, 22 січня 2016 року, 10 березня 2016 року (2 години) та вчинював окремі процесуальні дії поза судовим засіданням, зокрема, подавав клопотання про постановлення окремої ухвали (а.с.2-7, 46, 89, 99, 102-103, 108, 185, 186-187). Обсяг наданої позивачу правової допомоги відповідає розміру понесених ним витрат на її оплату та повністю узгоджується з вимогами Закону України від 20 грудня 2011 року «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що понесені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн. також підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Крапівцевої ОлениОлександрівни в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А.Пікуль