Ухвала суду № 57400075, 06.04.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа №22-ц/796/4446/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Астахова О.О.

Доповідач - Барановська Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого-Барановської Л.В.

Суддів-Панченка М.М., Побірченко Т.І.

при секретарі Куркіній І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк», третя особа: ОСОБА_4 про припинення договору поруки.

Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ПАТ «Родовід Банк» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором № 77.1АА-00942.08.2.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 28.05.2008 року між ВАТ «Родовід Банк», найменування якого з 17.06.2009 року відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на ПАТ «Родовід Банк» та відповідачкою ОСОБА_4 був укладений вищевказаний кредитний договір, згідно умов якого банк відриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 19349,57 доларів США терміном по 28.05.2015 року, зі сплатою 13,50% річних. Позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним договором, 28.05.2008 року між ВАТ «Родовід Банк» та відповідачем ОСОБА_5 був укладений договір поруки, згідно з яким ОСОБА_5 зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_4

Свої зобов'язання позивач виконав повністю, надавши відповідачу кредит в обумовленому договором розмірі, проте, відповідачі порушили умови зазначеного договору, свої зобов'язання виконували не належно, внаслідок чого станом на 18.06.2015 року у них перед позивачем виникла заборгованість.

З огляду на вищевикладене, ПАТ «Родовід Банк» просить суд стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 525,65 дол. США та 4 714 079,42 грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом 11 299,57 дол. США, суми простроченої заборгованості по відсоткам 6 226,05 дол. США, загальної суми пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості 4 689 983,22 грн., 3% річних від суми простроченої кредитної заборгованості 24 096,21 грн., а також 3 654 грн. суми сплаченого судового збору.

11.11.2015 року представником ОСОБА_5 було подано зустрічну позовну заяву за позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Родовід Банк, третя особа: ОСОБА_4 про припинення договору поруки, яка ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва 03.12.2015 року була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ «Родовід банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.

Під час судового розгляду представник ОСОБА_5 уточнив зустрічні позовні вимоги та просив визнати припиненим договір поруки від 28.05.2008 року укладений між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5 в частині його дії та вимог з 28.08.2008 року по 28.01.2015 року.

На обґрунтування своїх вимог вказав, що позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконувала та припинила сплату щомісячних платежів у визначеному договором розмірі починаючи з липня 2008 року. З позовом кредитор звернувся 28.07.2015 року. З огляду на що, до збігу шестимісячного строку з моменту пред'явлення позову підлягають нарахуванню боргові суми, що належить стягувати з поручителя. В частині щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів за період, який виник до 28.01.2015 року, заборгованість не підлягає стягненню з поручителя, оскільки в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України в цій частині вимог порука є припиненою.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2016 року позов ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ПАТ «Родовід Банк» третя особа: ОСОБА_4 про припинення договору поруки задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Родовід Банк» суму простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 11 299,57 дол. США, суму простроченої заборгованості по відсоткам 6 226,05 дол. США, пеню в розмірі 217 230,06 грн., пеню в розмірі 217 230,06 грн.. 3% річних 24 096,21 грн. та судовий збір у розмірі 3 654 грн., а всього 17 525, 62 дол. США та 244 980, 27 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення в частині позовних вимог до неї скасувати та ухвали нове рішення, яким позов ПАТ «Родовід банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 12 139,22 дол. США, яка складається із заборгованості за основним боргом в сумі 7 832,07 дол. США, заборгованості за процентами в сумі 4 307,15 дол. США, а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 839,22 дол. США та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та процентами в сумі 100 000 грн., в решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.05.2008 року між ВАТ «Родовід Банк», найменування якого з 17.06.2009 року відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства» було змінено на ПАТ «Родовід Банк» та відповідачем ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 77.1/АА-00942.08.2.

Згідно умов даного договору банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 19 349,57 дол. США, терміном по 28.05.2015 року, зі сплатою 13,50% річних.

Позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами щомісячно до 10 числа кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитом у сумі 230,35 дол. США та нарахованими процентами шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок банку.

Згідно п. 1.7 кредитного договору забезпеченням виконання зобов'язань за кредитним договором є застава автомобіля марки «Шкода Фабіа», згідно з договором застави № 77.1/АА-00942.08.2-3 від 28.05.2008 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, 28.05.2008 року між банком та ОСОБА_5 був укладений договір поруки, згідно з яким ОСОБА_5 зобов'язався солідарно відповідати перед ПАТ «Родовід Банк» в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань відповідачки ОСОБА_4

Факт видачі банком кредитних коштів та отримання їх ОСОБА_4 підтверджується заявою на видачу готівки від 28.05.2008 року з відміткою банку на квитанції за № 1691 51 від 28.05.2008 року, що не заперечується сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Свої зобов'язання банк виконав повністю, надавши відповідачу кредит, однак відповідачка ОСОБА_4 свої зобов'язання виконала не належним чином, а саме починаючи з листопада 2008 року порушила умови договору щодо строків та суми повернення грошових коштів, в результаті чого у неї утворилась заборгованість.

Так, згідно розрахунку заборгованості за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором станом на 18.06.2015 року пеня становить 4 689 983,32 грн., заборгованість за кредитом 11 299,57 дол. США, що станом на 25.01.2016 року еквівалентно 280 116,34 грн., заборгованість по процентам 6 226,05 дол. США, що еквівалентно на день ухвалення судового рішення становить у розмірі 154 343,78 грн. та 3% річних 24 096,21 грн.

З огляду на те, що нарахована позивачем пеня за несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором значно перевищувала суму заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання кредитних зобов'язань, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про можливість зменшення розміру пені до суми 217 230,06 грн., що становить 50% від загального розміру невиконаного зобов'язання за кредитним договором.

Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, надання належної правої оцінки зібраним у справі доказам та застосування правових норм, які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.

Окрім цього, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про застосування вимог ст. ст. 257, 625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно стягнув з ОСОБА_4 всю суму простроченої заборгованості за кредитом, суму простроченої заборгованості по відсоткам та 3%річних, не заслуговують на увагу, оскільки ці доводи були предметом дослідження суду першої інстанції,з оцінкою якого колегія судів погоджується.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу , процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий самий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пре'явить вимоги до поручителя.

Так, у відповідності до договору поруки від 28.05.2008 року відповідач ОСОБА_5 зобов'язався солідарно відповідати перед банком у повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором №77.1/АА-00942.08.2

Відповідно до кредитного договору, чергові платежі позичальник повинен був здійснювати не пізніше 10 числа кожного календарного місяця та сплачувати позивачу нараховані проценти за користування кредитом щомісячно до 10-го числа кожного календарного місяця або в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом.

Станом на 12.08.2015 року ОСОБА_4 своїх зобов'язань за договором належним чином не виконувала, починаючи з листопада 2008 року чим порушила умови договору щодо строків і суми повернення грошових коштів, з огляду на що утворилась у неї заборгованість.

Зі змісту ч. 4 ст. 559 ЦК України випливає, що у разі пред'явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання основного зобов'язання, порука припиняється в частині щомісячних зобов'язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

З огляду на те, що ПАТ «Родовід Банк» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із позовною заявою до відповідача в липні 2015 року, а заборгованість відповідачки ОСОБА_4 перед банком утворилась, починаючи з листопада 2008 року, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що договір поруки підлягає припиненню.

Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком суду та вважає, що такий висновок суду зроблено щодо всіх заявлених позивачем вимог та на підставі поданих сторонами доказів, яким дана правильна оцінка.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадів, встановлених цим Кодексом.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, з урахуванням наведеного вище не відносяться до тих, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.

Оцінюючи достатність і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності суд прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги висновків рішення суду не спростовують. Суд мав підстави для стягнення з відповідачки на користь банку суми заборгованості по кредитному договору у розмірі 17 525,62 дол. США та 244 980 грн. 27 коп. та обґрунтовано припинив договір поруки від 28.05.2008р., укладений між ВАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_5 з 10.05.2009р.

На підставі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 25.01.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді