Ухвала суду № 57395482, 21.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/960/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Панасенков В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

ОСОБА_2Ф,

суддів: Громіка Р.Д.,

при секретарі: Томашевській К.В.,

за участю: відповідачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на рішення Болградського районного суду Одеської області від 15 червня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а:

05 листопада 2015 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 12 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», далі ОСОБА_7) та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №1501/0508/71-076, за яким позичальнику було передано грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 85 000,00 дол. США з метою придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1, на строк до 12 травня 2038 року зі сплатою 12,5 відсотків річних за користування кредитними коштами з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно Графіку. Одночасно в забезпечення зобовязань за кредитним договором між ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_5 був укладений договір поруки №1501/0508/71-076-Р-1, за яким поручитель зобовязався відповідати перед ОСОБА_7 солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. 14 жовтня 2011 року в забезпечення зобовязань за кредитним договором між ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_6 був укладений договір поруки №1501/0508/71-076-Р-3, за яким поручитель зобовязався відповідати перед ОСОБА_7 солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. ОСОБА_7 свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику ОСОБА_5 кредит в сумі 85000 дол. США. 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» до ПАТ «Альфа Банк» в свою чергу був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, у тому числі за кредитним договором №1501/0508/71-076 від 12 травня 2008 року, укладений з відповідачкою ОСОБА_3 У порушення умов кредитного договору позичальник та поручителі не виконують зобовязання за кредитним договором. Тому станом на 10 жовтня 2014 року заборгованість за кредитним договором становить 29760,20 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 385395,28 грн., в тому числі: за тілом кредиту - 28827,30 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 373314 грн., за відсотками за користування кредитом 899,69 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 11651,01 грн., пеня 33,21 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 5042,05 грн., за комісією 33,21 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 430,07 грн. На виконання умов кредитного договору відповідачам була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, яка залишилась без задоволення.

Посилаючись на ці обставини, та на ст. ст. 525, 526, 553-554, 623, 624, 625 ЦК України, позивач просив суд позов задовольнити та стягнути судовий збір в сумі 3654 грн. (а.с. 2-3).

Справа розглянута з відсутністю сторін у справі.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5 надали письмові пояснення, у яких проти позову заперечували й зазначали, що вони уклали договори кредиту та поруки й отримали кредитні кошти на придбання квартири в м. Одесі, яку 5 серпня 2011 року вимушені були продати за 55000 дол. США й повернути кошти ОСОБА_7. З 05 серпня 2011 року по серпень 2014 року вони продовжували платити по 530 дол. США щомісяця Сведбанку, потім ОСОБА_7, а з 22 червня 2012 року «Альфа-Банку». Всього повернуто ОСОБА_7 110000 дол. США: з 12 травня 2008 року по 05 серпня 2011 року - 35000 дол. США, 55000 дол. США після продажу квартири, з 05 вересня 2011 року по серпень 2014 року 19000 дол. США (а.с. 67,68).

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено (а.с. 105-107).

В апеляційній скарзі позивач, Банк, просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права, а саме, судом не враховано, що в матеріалах справи наявні докази у підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором, позивачем надано належний розрахунок заборгованості за кредитом, який не спростований відповідачами у справі (а.с. 114-119).

Відповідачка ОСОБА_3 надала заперечення проти апеляційної скарги, у яких просила суд скаргу відхилити у звязку з безпідставністю її доводів.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивача, ОСОБА_7, пояснення на апеляцію відповідачки ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість заочного рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає за таких підстав.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Таким чином, відступлення права вимоги є договірною передачею зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові у випадках, встановлених законом.

Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.

Вимога, що передається іншій особі в порядку цесії, переходить до неї в тому обсязі, в якому вона раніше належала цедентові.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 517 ЦК України зазначено, що первісний кредитор у зобовязанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Як зазначено у частинах 1 та 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що 12 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», (правонаступник Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», далі ОСОБА_7) та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №1501/0508/71-076, за яким позичальнику було передано грошові кошти в іноземній валюті в розмірі 85 000,00 дол. США з метою придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1, на строк до 12 травня 2038 року із сплатою 12,5 відсотків річних за користування кредитними коштами з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно Графіку.

Одночасно в забезпечення зобовязань за кредитним договором між ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_5 був укладений договір поруки №1501/0508/71-076-Р-1, за яким поручитель зобовязався відповідати перед ОСОБА_7 солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

14 жовтня 2011 року в забезпечення зобовязань за кредитним договором між ОСОБА_7 та відповідачем ОСОБА_6 був укладений договір поруки №1501/0508/71-076-Р-3, за яким поручитель зобовязався відповідати перед ОСОБА_7 солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

ОСОБА_7 свої зобовязання за кредитним договором виконав в повному обсязі та надав позичальнику ОСОБА_5 кредит в сумі 85000 дол. США.

25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.

15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» до ПАТ «Альфа Банк» в свою чергу був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, у тому числі за кредитним договором №1501/0508/71-076 від 12 травня 2008 року, укладений з відповідачкою ОСОБА_3

Станом на 10 жовтня 2014 року заборгованість за кредитним договором становить 29760,20 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 385395,28 грн., в тому числі: за тілом кредиту - 28827,30 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 373314 грн., за відсотками за користування кредитом 899,69 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 11651,01 грн., пеня 33,21 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 5042,05 грн., за комісією 33,21 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 430,07 грн.

Під час перевірки доводів апеляційної скарги Банку апеляційним судом був наданий сторонам строк для мирного врегулювання спору.

15 квітня 2016 року між ОСОБА_7 та відповідачкою ОСОБА_3І була укладена додаткова угода до кредитного договору від 12 травня 2008 року, за якою був змінений порядок виконання позичальником зобовязань щодо повернення заборгованості за кредитним договором шляхом повернення заборгованості в розмірі 3000 дол. США. У цьому випадку Банк погодився на протязі 6 місяців звільнити позичальника від сплати решти залишку заборгованості та пені, що підтверджується наданою додатковою угодою від 15 квітня 2016 року та листами ОСОБА_7.

Відповідачка погодилась з такими умовами додаткової угоди й 15 квітня 2016 року сплатила на розрахунковий рахунок ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 3000 дол. США, що підтверджується копією квитанції №74153 від 15 квітня 2016 року.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що сторони у справі дійшли до мірного врегулювання спору, тому законних підстав для скасування судового рішення немає.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного банку «Альфа-Банк» відхилити, рішення Болградського районного суду Одеської області від 15 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

ОСОБА_2

ОСОБА_8