Ухвала суду № 57391657, 20.04.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2155/16-ц

н/п 4-с/640/26/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2016 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Губської Я.В.

при секретарі Приблуда І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, заінтересовані особи: ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2, ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

10.02.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та просить визнати дії та рішення державного виконавця незаконними та такими, що порушують її права при постановленні постанови про відкриття виконавчого провадження №№44721819,44721441 від 11.09.2014 року; при постановленні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.09.2014 року по виконавчому провадженню №44721819; при винесенні постанови про стягнення судового збору від 22.09.2014 року по виконавчому провадженню №№44721819,44721441; при винесенні постанови від 26.12.2014 року про повернення виконавчого документу по виконавчому провадженню №44721819; просить скасувати зазначені постанови.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в лютому 2016 році отримала зазначені вище постанови державного виконавця і вони не відповідають вимогам ч.1п.п.3,4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі листи в матеріалах виконавчого провадження відсутні, дані стягувача у постановах державного виконавця зазначені невірно, чим також порушені вимоги ст.ст. 17, 18 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, заявник вказує на порушення вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» при прийнятті рішення про повернення виконавчого документа.

В судовому засіданні представник заявника доводи скарги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник Комінтернівського ВДВС ХМУЮ в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення скарги та просила відмовити заявнику.

Інші заінтересовані особи в судове засідання не зявилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду скарги, у звязку з чим суд вважає за можливе розглянути скаргу у їх відсутність, враховуючи і строки розгляду справ даної категорії згідно ст. 386 ЦПК України.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши надані заявником докази, приходить до наступного.

На підставі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до вимог ЦПК України, порушено їх права чи свободи.

Звертаючись до суду зі скаргою, заявник посилається на порушення вимог чинного законодавства при проведенні виконавчих дій по виконанню рішення Київського районного суду м. Харкова.

Відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти певні дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно вимог ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, в тому числі і виконавчі листи, що видаються судами.

Вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно ст. 25 вищезазначеного Закону України державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження

надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у звязку з завершенням виконавчого провадження.

Як вбачається з копії рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2010 року позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Фінанси та Кредит» задоволені та стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Фінанси та Кредит» суму заборгованості по кредитному договору № М-091-08-ФО від 18.07.2008 року в розмірі 67370,45 грн. (що еквівалентно 8460,33 долара США) та 162247,21грн.

Частиною 5 статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно наданого до суду копії виконавчого листа (а.с. 18) у виконавчому документі, який надійшов до виконання до державної виконавчої служби зазначена резолютивна частина, яка відповідає резолютивній частині судового рішення від 16.12.2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Фінанси та Кредит» суму заборгованості по кредитному договору № М-091-08-ФО від 18.07.2008 року в розмірі 67370,45 грн. (що еквівалентно 8460,33 долара США) та 162247,21грн.

Однак, як вбачається з документів, наданих сторонами та даними виконавчого провадження №№44721819,44721441, постанови державного виконавця про відкриття провадження від 11.09.2014 року (а.с.11,50об), постанова про арешт майна боржника від 12.09.2014 року ( а.с. 10), постанови про стягнення судового збору від 22.09.2014 року (а.с. 15,16), постанова про повернення виконавчого документа від 26.12.2014 року (а.с. 7) не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки дані про стягувача в постановах державного виконавця не відповідають даним про стягувача, зазначеним у виконавчому документі, на підставі якого проводиться примусове виконання по виконанню рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2010 року.

Також, в матеріалах справи, відсутні дані на підтвердження отримання заявником копій постанов про відкриття виконавчого провадження та інших оскаржуваних постанов, що свідчить про обґрунтоване звернення заявника до суду в лютому 2016 року.

Згідно ст. 387 ЦПК України за результатами скарги суд постановляє ухвалу.

Всі ці встановлені судом під час розгляду скарги обставини свідчать про порушення державним виконавцем вимог чинного законодавства, і в тому числі вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Аналізуючи представлені вище факти та встановлені судом під час розгляду скарги обставини, дослідивши надані документи на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку про визнання дій державного виконавця неправомірними щодо порушення інтересів заявника під час виконання судового рішення. За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення скарги в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10,11, 151, 209,210, 383-389 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд ,-

УХВАЛИВ :

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.09.2014 року по виконавчим провадженням №№44721819,44721441, щодо винесення постанов про арешт майна боржника від 12.09.2014 року по виконавчому провадженню №44721819, щодо винесення постанов про стягнення судового збору від 22.09.2014 року по виконавчому провадженню №№44721819,44721441, по винесенню постанови про повернення виконавчого документа від 26.12.2014 року по виконавчому провадженню №№44721819 та зобов*язати державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції їх скасувати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня поставлення ухвали.

Суддя :