Ухвала суду № 57391166, 25.04.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Дідоренко А.Е.

Доповідач - Луганська В.М.

Справа № 417/1712/15-ц

Провадження № 22ц/782/341/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року Судова колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Луганської В.М.,

суддів: Коновалової В.А., Коротенка Є.В.

За участю секретаря - Козубської А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 18 березня 2016 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, в обґрунтування зазначених вимог, зазначив, що згідно з договором позики від 27 серпня 2012 року відповідач отримала від нього грошову суму у розмірі 9 900 грн. строком повернення до 27 лютого 2013 року. Відповідач умови договору порушила, отримані гроші не повернула, тим самим порушила ст. 1049 ЦПК України. Просив суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики у розмірі 9 900 грн.

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 25 грудня 2015 року позовна заява ОСОБА_2 визнана не поданою та повернута позивачу.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 09 лютого 2016 року ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 25 грудня 2015 року скасовано, питання про відкриття провадження по справі передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 18 березня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись з даною ухвалою суду позивачем подано апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 18 березня 2016 року та направити справу для розгляду до суду першої інстанції в другому складі.

В судове засідання позивач не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку, просив суд розглядати справу за його відсутністю.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору та визнаючи позовну заяву позивача неподаною, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу надавався строк для усунення недоліків, однак у встановлений законом строк позивач не усунув недоліки позовної заяви.

Колегія суддів судової палати вважає, що такий висновок суду не відповідає встановленим по справі обставинам.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвалою судді Марківського районного суду Луганської області від 23 лютого 2016 року у задоволенні заяви ОСОБА_4 про звільнення його від сплати судового збору було відмовлено та надано строк позивачу для усунення недоліків позовної заяви, а саме сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ухвалу судді Марківського районного суду Луганської області від 23 лютого 2016 року отримав 11 березня 2016 року. Останнім днем для усунення недоліків було 16 березня 2016 року. 14 березня 2016 року позивачем на адресу суду була направлена заява про відстрочення сплати судового збору, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 60). Таким чином, позивачем не пропущено п'ятиденний строк для усунення недоліків його позовної заяви згідно ухвали суду Марківського районного суду Луганської області від 23 лютого 2016 року. На виконання зазначеної ухвали позивачем на адресу суду була направлена заява про відстрочення йому сплати судового збору, яка надійшла на адресу суду 18 березня 2016 року.

Враховуючи викладене, а також вимоги положень статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка гарантує право особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, висновок судді про визнання позовної заяви ОСОБА_4 неподаною та її повернення з підстав передбачених ст. ст. 121 ЦПК України є передчасним.

Колегія суддів судової палати відхиляє доводи апеляційної скарги в частині направлення справи до суду на розгляд в іншому складі, оскільки відповідно до ст.11-1 ЦПК України у суді функціонує автоматизована система документообігу суду і визначення судді для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду відповідно до вимог зазначених в даній статті та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви, що відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312,313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 18 березня 2016 року скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для вирішення питання у встановленому законом порядку.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення у касаційному порядку.

Головуючий

Судді: