Ухвала суду № 57389655, 25.04.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1651/15-ц

4-с/405/28/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2016 р. Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі :

головуючого : Циганаш І.А.

при секретарі: Лисоконь А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді цивільну справу за скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправними та незаконними дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС по місту Кіровограду Кіровоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 в частині стягнення неправомірно нарахованих сум в постанові про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року в межах виконавчого провадження № 49031153, дії начальника Ленінського ВДВС по місту Кіровограду Кіровоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 в частині затвердження неправомірно нарахованих сум в постанові про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року в межах виконавчого провадження № 49031153 та скасування даної постанови,-

ВСТАНОВИВ:

25 березня 2016 року заявник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, зазначив, що 18.03.2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» дізнався про наявність постанови старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_1 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, згідно з якою з Банку стягується 1918,67 грн. Постанову винесено на підставі виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.10.2015 року № 405/1651/15-ц, 2/405/367/15.

Вважають, що старшим державним виконавцем при винесенні зазначеної постанови були порушені норми чинного законодавства і дана постанова підлягає скасуванню.

У відповідності до статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» визначено із яких витрат складаються кошти виконавчого провадження.

Разом з цим, у постанові про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій крім всіх витрат зазначено також витрати на обкладинку виконавчого провадження 1 шт. вартістю 1 грн. 20 коп., звертають увагу суду, що з моменту введення в роботу АРМ «ВП-Виконавець» - автоматизоване робоче місце користувача, призначене для ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Головними територіальними управліннями юстиції областей не проводяться тендерні закупівлі зазначених обкладинок, а тим самим кошти на їх закупівлю не витрачаються та відділам виконавчих служб для використання вони не видаються.

Згідно діючого законодавства, а також Інструкції користувача компютерної програми «ВП- Виконавець» обкладинка на виконавче провадження роздруковується на звичайному принтері.

Таким чином державний виконавець зазначив до сплати не існуючи витрати.

Наступне, 12 позиція - Журнал та книга реєстрації на кожне виконавче провадження.

ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження», а також Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, вони так і не знайшли таких журналів, які заводяться на кожне виконавче провадження і тим паче не зрозуміло, що складається з 50 шт., та чому на зазначене провадження було витрачено 20 грн., а тому також вважають, що ці витрати визначені незаконно.

Тепер найцікавіше 10 позиція до витрат на проведення виконавчих дій віднесено судовий збір у сумі 1515,80 грн.

Банк не погоджується з цим та зазначає, що судовий збір не відноситься до витрат на проведення виконавчих дій, так як перелік витрат визначений у ст.41 ЗУ «Про виконавчий збір» є вичерпним і до них судовий збір не віднесено, стягнення судового збору це виключна компетенція суду. Таким чином вважають, що державний виконавець неправомірно вніс суму у розмірі 1515,80 грн., намагаючись завдати матеріальної шкоди Банку.

Просять визнати протиправними та незаконними дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_1, яка на даний час займає посаду старшого державного виконавця Ленінського ВДВС по місту Кіровоград Кіровоградського міськрайонного управління юстиції (в порядку реорганізації та правонаступництва) в частині стягнення неправомірно нарахованих сум в постанові про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року в межах виконавчого провадження № 49031153. Визнати протиправними та незаконними дії начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2, який на даний час займає посаду начальника Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ по місту Кіровограду Кіровоградського міськрайонного управління юстиції (в порядку реорганізації та правонаступництва) в частині стягнення неправомірно нарахованих сум в постанові про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року в межах виконавчого провадження № 49031153. Скасувати постанову Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року в межах виконавчого провадження № 49031153.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Представник Ленінського ВДВС по місту Кіровоград Кіровоградського міськрайонного управління юстиції, старший державний виконавець Ленінського ВДВС по місту Кіровоград Кіровоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1, начальник Ленінського ВДВС по місту Кіровоград Кіровоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 в судове засідання не зявилися, хоча в установленому порядку були повідомлені про розгляд справи, від старшого державного виконавця Ленінського ВДВС по місту Кіровоград Кіровоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення, згідно яких вбачається, що вона просить справу розглянути без її участі за наявними матеріалами справи.

Зазначає, що на виконанні в Ленінському ВДВС Кіровоградського МУЮ знаходилось виконавче провадження № 49031153 про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_4 грошових коштів за договором банківського вкладу в сумі 1 402 254 грн. У відповідності до ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем 20.10.2015 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, в якій боржнику наданий термін на самостійне виконання рішення суду, а саме до 26.10.2015 року.

Окрім того, під пунктом 3 в даній постанові вказано, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.

У відповідності до вимог ст.41 ЗУ «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» визначено із чого складаються кошти виконавчого провадження.

Боржником рішення в добровільному порядку не виконано, борг на користь ОСОБА_5 не сплачений, в звязку з чим державним виконавцем у відповідності до вимог ст.41 ЗУ «Про виконавче провадження» 14.03.2006 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Копію відповідної постанови направлено на адресу боржника. Просить відмовити у задоволенні скарги ПАТ КБ «Приватбанк».

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до висновку, що скарга ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 29.05.2015 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ КБ «Приватбанк», стягнуто на її користь грошові кошти за договором банківського вкладу в сумі 1 402 254 грн.

На виконання даного рішення Ленінським райсудом м. Кіровограда 09.10.2015 року було видано виконавчий лист № 405/1651/15-ц, № 2/405/367/15.

Керуючись ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову від 20.10.2015р., в якій зазначено, що заява про примусове виконання подана стягувачем 15.10.2015 року, боржник ПАТ КБ «Приватбанк» знаходиться за адресою вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, (наявні грошові кошти і майно по вул. Преображенська, 26/70, боржнику надано строк для самостійного виконання в строк до 26.10.2015 року).

В пункті 3 постанови вказано, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій.

З постанови старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_1 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року, отриманої ПАТ КБ «Приватбанк» 18 березня 2016 року, вбачається, що при вжитті заходів примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда за № 405/1651/15-ц, 2/405/367/15, виданого 09.10.2015 року здійснені витрати, повязані з проведенням виконавчих дій, зазначених в 12 пунктах, де в пунктах : 8 зазначено «обкладинка виконавчого провадження кількість одиниць, шт.-1, вартість за одиницю -1,20 грн., загальна сума витрат -1,20 грн.»; в п. 10 зазначено «судовий збір -1 шт., вартість за одиницю 1515,8 грн., загальна сума витрат -1515,8 грн.» та в п. 12 «журнал та книга реєстрації на кожне виконавче провадження кількість одиниць, шт.- 50, вартість за одиницю - 0,40 грн., загальна сума витрат -20 грн.».

Згідно статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з: авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 встановлено:

3.7. Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 28 Закону; 3.7.1. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю на наступний день після завершення строку, наданого боржнику для самостійного виконання рішення. У постанові про стягнення виконавчого збору визначається розмір виконавчого збору, що підлягає стягненню, зазначений у частині першій статті 28 Закону. Примусове стягнення виконавчого збору здійснюється відповідно до вимог Закону. 3.7.2. Якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно. 3.7.3. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні. 3.7.4. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається. До виконання постанови про стягнення виконавчого збору не застосовуються положення статті 21 Закону. У разі повернення виконавчого документа з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 47 Закону, постанова про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження не виділяється та залишок нестягнутої суми виконавчого збору не стягується.

3.7.5. Копія постанови про стягнення виконавчого збору з боржника залишається у виконавчому провадженні, за яким її винесено, з відміткою державного виконавця про розмір фактично стягнутого виконавчого збору. На постанові про стягнення виконавчого збору, за якою відкрито виконавче провадження, зазначається залишок суми виконавчого збору, що підлягає стягненню.

3.8. У разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

3.13.1. До інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами ДВС, належать витрати на: а) зарахування коштів на відповідний рахунок органу ДВС (комісія банку); б) виплату винагороди державним виконавцям; в) придбання службових житлових приміщень; г) придбання службових приміщень; ґ) страхування державних виконавців; д) забезпечення державних виконавців форменим одягом; е) матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі: придбання канцелярських та господарських товарів, передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань; придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, витрати транспортних послуг, утримання транспортних засобів та оренда транспортних засобів, у тому числі грошова компенсація за використання державними виконавцями власного автотранспорту; оренда приміщень, ремонт та обслуговування оргтехніки, поштові витрати та витрати на послуги зв'язку, модему, Інтернету; є) установку телефонів, модемного зв'язку та охоронної сигналізації; ж) охорону та охоронну сигналізацію; з) поліграфічні витрати; и) проведення семінарів; і) відрядження та проїзд державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів; ї) оплату комунальних послуг та енергоносіїв; й) придбання основних засобів та програм; к) Єдиний реєстр; л) поточний та капітальний ремонт приміщень; м) інші витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, у якій зазначаються перелік та суми витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду в десятиденний строк.

Представником Ленінського ВДВС по м. Кіровоград Кіровоградського міськрайонного управління юстиції надано розрахунок витрат на проведення виконавчих дій, затвердженого В.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_6 на 2016 рік, з якого вбачається, що в розрахунку витрат на проведення виконавчих дій в п.4 зазначено вартість витрат на реєстрацію в журналах реєстрації на кожне виконавче провадження, кількість шт. 1, вартість 0,40 коп., витрати на обкладинку виконавчого провадження, судового збору та журналу та книги реєстрації на кожне виконавче провадження не визначені.

Враховуючи, що з моменту введення в роботу АРМ «ВП-Виконавець» - автоматизоване робоче місце користувача, призначене для ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, головними територіальними управліннями юстиції областей не проводяться тендерні закупівлі обкладинок, а тим самим кошти на їх закупівлю не витрачаються та відділам виконавчих служб для використання вони не видаються, згідно Інструкції користувача компютерної програми «ВП- Виконавець» обкладинка на виконавче провадження роздруковується на звичайному принтері, а за це в п. 2 та 1 постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року зазначені витрати, які підлягають стягненню з боржника, тому суд вважає, що пункт 8 вказаної постанови стягнення 1,20 грн. на обкладинку виконавчого провадження повинно бути виключено.

Враховуючи, що згідно п. 41 Закону «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802 не передбачено стягнення коштів за Журнал та книгу реєстрації на кожне виконавче провадження, не зрозуміло, чого в постанові зазначено - 50 шт. на суму 20 грн., тому даний пункт 12 також повинен бути виключений з найменувань витрат при вжитті заходів примусового виконання, повязаних з проведенням виконавчих дій по даному провадженню.

В частині 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судом встановлено, що при зверненні з апеляційною скаргою на оскарження ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2015 року по справі за скаргою ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправними та незаконними дій начальника Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2, Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ, державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_7 та скасування постанови про виправлення граматичної помилки Ленінським ВДВС Кіровоградського МУЮ було сплачено судовий збір в розмірі 1515,80 грн.(а.с.37)

Згідно ухвали Апеляційного суду Кіровоградської області від 18.02.2016 року апеляційну скаргу Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ було відхилено, а ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29 грудня 2015 року залишено без змін.

У відповідності до переліку витрат, визначеного у ст.41 ЗУ «Про виконавче провадження» судовий збір не зазначений як такий, що відноситься до витрат проведення виконавчих дій, тому суд вважає, що державний виконавець безпідставно заніс у витрати в п. 12 постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року судовий збір в розмірі 1515,80 грн.

Враховуюче вищевикладене, суд приходить до висновку, що скарга ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 383-388 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання протиправними та незаконними дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС по місту Кіровограду Кіровоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_1 в частині стягнення неправомірно нарахованих сум в постанові про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року в межах виконавчого провадження № 49031153, дії начальника Ленінського ВДВС по місту Кіровограду Кіровоградського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 в частині затвердження неправомірно нарахованих сум в постанові про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року в межах виконавчого провадження № 49031153 та скасування даної постанови задовольнити частково.

Визнати протиправними та незаконними дії старшого державного виконавця Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_1 в частині стягнення неправомірно нарахованих сум в пунктах 8, 10 та 12 постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року в межах виконавчого провадження № 49031153, дії начальника Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_2 в частині затвердження неправомірно нарахованих сум в пунктах 8, 10 та 12 постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.2016 року в межах виконавчого провадження № 49031153.

Виключити пункти 8, 10 та 12 з постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14 березня 2016 року, винесеної старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_1 по ВП № 49031153 в частині стягнення за обкладинку виконавчого провадження в сумі 1,20 грн., судового збору в сумі 1515,80 грн, журналу та книги реєстрації на кожне виконавче провадження в кількісті 50 штук на суму 20 грн.

В іншій частині скаргу залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів після проголошення ухвали через Ленінський районний суд м. Кіровограда до Апеляційного суду Кіровоградської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда І. А. Циганаш