Ухвала суду № 57382583, 20.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/6799/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/602/16 Головуючий в 1-й інстанції: Гашук К.В.

Єдиний унікальний № 335/6799/15-к

Категорія: ст. 191 ч.2 КК України Доповідач в 2-й інстанції: Шаповал О.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Шаповал О.С.

суддів: Фоміна В.А., Гріпаса Ю.О.

при секретарі Корнієнко О.О.

за участю: прокурора Хруща П.В.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника обвинуваченої адвоката Жижи А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080060000894, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 троку народження, уродженки м. Домбіо республіки Польща, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України,

встановила:

По кримінальному провадженню було відкрите апеляційне провадження за апеляційними скаргами захисника Жижи А.О. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 та прокурора у кримінальному провадженні Хруща П.В. на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2016 року щодо обвинуваченої ОСОБА_2 /т. 2 а.п. 60-63/, яким ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за ч. 2 ст. 191 КК України до двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України обвинувачена звільнена від відбування основного покарання, у вигляді позбавлення волі, з випробуванням строком на один рік.

Відповідно до ст. 77 КК України призначене обвинуваченій додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах строком на два роки, підлягає самостійному і реальному виконанню.

Суд першої інстанції визнав обвинувачену винною у тому, що вона у період часу з 01.11.2014 року по 31.12.2014 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання службовим становищем, перебуваючи на посаді директора ТОВ "Укрпродторг-Сервіс" та організовуючи господарську діяльність вказаного товариства, знаходячись за місцем своєї роботи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20-а, в порушення Закону України "Про ціни та ціноутворення" від 21.06.2012 року № 5007-VI та розпорядження голови Запорізької обласної державної адміністрації № 353 від 22.09.2008 року, під час закупівлі у ТОВ "Вільнянський молокозавод" масла вершкового та молока пастеризованого та подальшого постачання вказаної продукції на адресу закладів освіти Заводського та Шевченківського районів м. Запоріжжя, при встановленні ціни, завищувала гранично допустимі торговельні надбавки на вказану продукцію, внаслідок чого вчинила заволодіння чужим майном, а саме бюджетними грошовими коштами Департаменту освіти та науки, молоді та спорту Запорізької міської ради на загальну суму 48190,23 гривень.

Під час апеляційного розгляду обвинувачена визнала себе винною і висловила щире каяття.

Захисник обвинуваченої заявив клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України у зв'язку з тим, що його підзахисна ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, перестала бути суспільно небезпечною.

В клопотанні захисник зазначив, що обвинувачена вчинила вперше злочин, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, в теперішній час не працює, знаходиться на пенсії, є особою похилого віку, має ряд хронічних захворювань, що вказує на зміну навколо неї обстановки і на те, що його підзахисна перестала бути суспільно небезпечною.

Обвинувачена підтримала клопотання захисника і просить звільнити її від кримінальної відповідальності, також повідомила, що наслідки її звільнення від кримінальної відповідальності за ст.48 КК України, тобто з нереабілітуючих підстав, їй роз'яснені і вона з ними згодна.

Прокурор висловив заперечення і вважає, що відсутні підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності виходячи з того, що шкода нею добровільно не відшкодована. При цьому, обставини, на які послався захисник та обвинувачена, не спростував і підтвердив, що позов на відшкодування шкоди буде заявлений у подальшому.

Колегія суддів, вислухавши захисника, обвинувачену та прокурора, перевіривши матеріали судового кримінального провадження доходить наступного висновку.

Згідно з нормами ст.417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст.284 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.

Під час апеляційного розгляду було встановлено, що обвинувачена вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, при обставинах, викладених у вироку, який відноситься до злочинів середньої тяжкості. До кримінальної відповідальності обвинувачена притягнута вперше.

Статтею 48 КК України передбачено, що особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року за № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» зазначено, що особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.

В судовому засіданні апеляційної інстанції було встановлено, що обвинувачена на даний час не працює, знаходиться на пенсії, має похилий вік та страждає на захворювання: прогресуюча стенокардія; гіпертонічна хвороба ІІ стадії, третього ступеню, група високого ризику; ожиріння ІІ ступеню; вторинний лімфостаз, хронічна лімфовенозна недостатність; вертоброгенна цервікокраналгія, хронічний перебіг; виразкова хвороба шлунку; стадія нестійкої ремісії; вузловий зоб ІІ ступеня, гіпотіреоідний стан, про що зазначив і суд першої інстанції у вироку, і що стороною обвинувачення не спростовано і підтверджує обґрунтованість клопотання.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає за необхідне визнати, що обвинувачена сама та обстановка навколо неї після вчинення злочину зазнала змін, що унеможливлює вчинення нею нового злочину і вказує на те, що обвинувачена перестала бути суспільно небезпечною.

Виходячи з викладеного, вирок суду підлягає скасуванню, обвинувачена звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з тим, що вона перестала бути суспільно небезпечною, на підставі ст.284 ч.2 п.1 КПК України кримінальне провадження підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст.284, 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.01.2016 року щодо обвинуваченої ОСОБА_2 по кримінальному провадженню скасувати.

Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на підставі ст.48 КК України у зв'язку з тим, що вона перестала бути суспільно небезпечною.

На підставі ст.284 ч.2 п.1 КПК України закрити кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_2.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї учасниками судового провадження може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

О.С. Шаповал В.А. Фомін Ю.О. Гріпас