Рішення № 57382271, 25.04.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2318/16-ц 2/335/876/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В.., при секретарі Кудряшовій Ю.І., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2015 лютого 2015 року збільшено розмір аліментів на користь ОСОБА_1 до 1000 грн. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17.11.2015 року зазначене рішення змінено в частині розміру стягнення з ОСОБА_1 з 1000 грн. до 727 грн. щомісячно. На даний час з моменту ухвалення рішення змінився матеріальний стан позивача, а саме він влаштувався на роботу, а під час розгляду справи апеляційним судом він не працював, зараз він має стабільний дохід, а тому просить суд змінити розмір аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 з 727 грн. на ? частину всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просить їх задовольнити, зазначаючи, що він працевлаштувався, аліменти завжди сплачує своєчасно, однак через матеріальний стан не завжди має можливість сплачувати їх у розмірі визначеному рішенням суду, у зв'язку із чим виникає заборгованість. Наразі його дохід є стабільним і становить 1380 грн. на місяць.

У судовому засіданні відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що влаштування на роботу позивачем зроблено з метою ухилитися від сплати аліментів на дитину.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що 18.06.2001р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений шлюб. Від шлюбу у сторін народилась донька - ОСОБА_4. 05.04.2007р. шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати зі позивачем.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.01.2002р. з позивача на користь відповідача були стягнуті аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 від його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 1/2 частини не облікованого мінімуму доходів громадян починаючи з 10.12.2001 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2012р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 були задоволені та розмір аліментів на утримання ОСОБА_4 було зменшено до 400 грн. щомісячно.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2015 року позов задоволено. Збільшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2012 року з 400 грн. на 1000 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дочкою повноліття.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 17.05.2015 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2015 року у цій справі змінено в частині розміру стягнення з ОСОБА_1 аліментів з 1000 гривень до 727 гривень щомісячно.

В судовому засіданні встановлено те, що позивач, звертаючись із позовом про зміну розміру аліментів із твердої грошової суми на встановлену законом частку від отриманого доходу, вказує на те, що на момент звернення до суду із позовом має регулярний дохід, що є підставою для визначення розміру аліментів у частині від доходу, що відповідає нормам ст.183 СК України.

Відповідно до трудового договору №2 від 15.01.2016 року, копії трудової книжки, встановлено, що ОСОБА_1 за трудовим договором з ФОП ОСОБА_5 працює з 16.01.2016 року менеджером (управителем) в роздрібні торгівлі продовольчими товарами.

Згідно наказу №3 від 26.03.2016 року ФОП ОСОБА_5 до трудового договору внесені зміни, а саме заміна паспортних даних: серія, номер паспорта, дата видачі та ким виданий паспорт.

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_5 посадовий оклад ОСОБА_1 становить 1380 грн., заробітна плата за шість місяців становить 2760 грн.

При цьому, на час ухвалення рішення (17.11.2015 року.) про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі позивач ОСОБА_1 офіційно не був працевлаштований та мав мінливий дохід, а з січня 2016 року позивач працює та отримує заробітну плату щомісяця, що підтверджується матеріалами справи. Тобто відбулися зміни майнового стану позивача, зокрема, він почав отримувати стабільний дохід, що відповідно до ст. 183 СК України є підставою для визначення розміру аліментів участі від заробітку (доходу).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Ураховуючи зміст ст. ст. 181, 183, 184, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із батьків та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, до підстав визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі (що фактично є зміною розміру) ст. 184 СК України відносить: нерегулярний, мінливий дохід платника аліментів, одержання частини доходу в натурі та інші обставини, що мають істотне значення.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, до спірних правовідносин підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов'язок батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Це підтверджується правовою позицією Верховного Суду України висловленій у постанові від 5 лютого 2014 р. у справі № 6-143цс13., ухвала ВССУ від 02.04.2014 року 6-10175цс14)

З урахуванням встановлених конкретних обставин справи, положень закону, ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН "Про права дитини" від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХП від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року та приймаючи до уваги, що після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів в розмірі 727 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої дочки, у позивача змінилось матеріальне становище у зв'язку із працевлаштуванням і він має регулярний заробіток, а також виходячи з того що право вимагати заміни розміру аліментів шляхом способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Таким чином, у позивача виникло право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів. Визначення розміру аліментів в частці до заробітку при наявності постійного регулярного доходу платника аліментів не порушує права та інтереси дитини.

При вирішенні даного спору суд керується ст. 10 ЦПК України у відповідності з вимогами якої цивільне судочинство здійснюється на засадах загальності сторін. Судом сторонам були роз'яснені вимоги ст. 10 ч.4 ЦПК України щодо змагальності судового процесу. Відповідно до вимог статті 27 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що маються підстави для зміни розміру аліментів, оскільки дійсно, змінився матеріальний стан позивача, а саме отримуючи стабільний дохід його матеріальний стан змінився, що також свідчить про неможливість надавати ним допомогу у розмірі 727 грн., яка складає більше ніж 50 % доходу на теперішній час, з урахуванням перебування на утриманні позивача іншої дитини -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що у позивача змінився матеріальний стан, що дає підстави для зменшення розміру аліментів. а тому заявлені вимоги про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на стягнення аліментів у частині від доходів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку слід задовольнити.

Посилання відповідача на те, що при зміні встановленого судом розміру аліментів погіршиться майновий стан дитини також є неспроможними, оскільки щомісячні аліментні платежі у частці від доходів платника аліментів є нестабільною складовою, залежать від зміни його заробітку.

Що стосується дати початку стягнення змінених судом аліментів, то суд приходить до наступного.

Як зазначено в п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Окрім того, згідно з п. 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються лише позивачі у справах про стягнення аліментів.

В той час як предметом позову ОСОБА_1 є зміна розміру аліментів, отже позивач не звільнений від сплати аліментів і сплатив при поданні позову судовий збір у розмірі 551,20 грн., а тому відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 10-11, 57-61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів на неповнолітню дитину задовольнити.

Змінити розмір аліментів, що стягуються із ОСОБА_1 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2015 року на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 727 грн. та стягувати із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, мешкає АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, АДРЕСА_2, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісяця, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, мешкає АДРЕСА_1 судовий збір 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ю.В. Апаллонова