Рішення № 57381199, 18.04.2016, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2698/13-ц

Провадження по справі 2/305/130/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2016 року Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ємчук В.Е.

з участю: секретаря - Орос С.Ю.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "УкрСиббанк" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, пені та звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 17 березня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту №11315583000 в іноземній валюті в сумі 23500 доларів США, із зобов'язанням останньої повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 17 березня 2015 року із нарахованими процентами за користування кредитом, згідно з графіком погашення кредиту. Всупереч умов кредитного договору ОСОБА_2 не здійснювала платежі для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушила взяті на себе договірні зобов'язання. Згідно умов кредитного договору, за порушення термінів повернення кредиту, процентів за кредит та комісії, відповідач сплачує позивачу додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені. Таким чином, станом на 05.09.2013 року заборгованість ОСОБА_2 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становила 15762,54 дол. США, що за курсом НБУ станом на день звернення до суду становило 125989,99 гривень, з яких 11748,99 дол. США, що за курсом НБУ 99909,68 гривень - кредитна заборгованість; 4013,55 дол. США, що за курсом НБУ 32080,31 гривень - заборгованість по процентам. Сума заборгованості по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит станом на 05.09.2013 року становить 1044,15 дол. США, що за курсом НБУ становить 8345,89 гривень, з яких 676,76 дол. США, що за курсом НБУ 5409,34 грн - пеня за прострочення сплати кредиту; 367,39 дол. США, що за курсом НБУ 2936,55 грн - пеня за прострочення сплати процентів. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, банком, на підставі договору іпотеки №11315583000 від 17 березня 2008 року, прийнято від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в заставу нерухоме майно - предмет іпотеки, а саме будинок з надвірними спорудами №52, загальною площею 82,79 кв.м., що знаходиться по вул. Буркут в м. Рахів Закарпатської області. 01.10.2013 року позивачем на адресу відповідачів були направлені вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, якими було попереджено, що у разі не погашення простроченої заборгованості, банк вимагатиме виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі, також буде вимушений вжити заходів щодо дострокового повернення суми кредиту, що залишилась, сплати нарахованих процентів та пені, шляхом реалізації права звернення на стягнення на предмет іпотеки. Проте, відповідачами зобов'язання, щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним невиконані. На підставі наведеного просили винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 суму боргу по поверненню кредитних коштів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту в розмірі 15762,54 дол США, що за курсом НБУ станом на 05.09.2013 року становить 125989,99 грн та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит в розмірі 8345,89 грн. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №11315583000 від 17 березня 2008 року, а саме будинок з надвірними спорудами загальною площею 82,79 кв.м, що знаходиться по вул. Буркут, 52 в м. Рахів Закарпатської області, що є власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 для задоволення вимог ПАТ "УкрСиббанк", що виникли на підставі договору про надання споживчого кредиту №11315583000 від 17.03.2008 р. Встановити спосіб реалізації нерухомого майна - предмету іпотеки за іпотечним договором №11315583000 від 17 березня 2008 року, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а саме, шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", та встановити початкову ціну, визначені на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства. Стягнути з відповідачів сплачену суму судового збору, а саме 1343,35 грн.

Рішенням Рахівського районного суду від 13.02.2014 рокубуло частково задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк", за яким стягнуто з ОСОБА_2в користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту №11315583000 від 17 березня 2008 року в розмірі 15762,54 (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят два) дол США 54 центів, що за курсом НБУ станом на 05.09.2013 року становить 125989,99 (сто двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн 99 коп., з яких 11748,99 дол. США, що за курсом НБУ 99909,68 гривень - кредитна заборгованість; 4013,55 дол. США, що за курсом НБУ 32080,31 гривень - заборгованість по процентам, та заборгованість по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит в розмірі 8345,89 гривень, з яких 5409,34 грн - пеня за прострочення сплати кредиту; 2936,55 грн - пеня за прострочення сплати процентів. Також, стягнуто з ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 1343,35 (одну тисячу триста сорок три) грн. 35 коп., як суму сплаченого судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою колегії судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 07 липня 2014 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.09.2014 року зазначене рішення Рахівського районного суду було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 16.09.2015 року рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2014 року, ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 07.07.2014 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.09.2014 року в частині позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2014 року, ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 07 липня 2014 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.09.2014 року залишено без змін.

За таких обставин суд досліджує матеріали позовної заяви лише в частині вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача в судовому засіданні присутній не був. Представник ПАТ "УкрСиббанк" ОСОБА_5 надіслав клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідачки - ОСОБА_1 позов не визнав, пояснив, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області вже стягнуто заборгованість за кредитним договором. Крім того, відповідачі не погоджували з іпотедержателем (позивачем) ціну продажу предмета іпотеки для звернення стягнення у судовому порядку, матеріали справи не містять оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на момент звернення до суду, тому, на його думку, позов в цій частині є безпідставним, а отже просить відмовити у задоволенні такого.

Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До кредитних відносин застосовуються положення, що регулюють відносини позики.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом встановлено, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 11315583000 від 17 березня 2008 року, за яким банк надав останній кредит в сумі 23500 дол США, із зобов'язанням повернути ці кошти і проценти за користування ними в строк та на умовах, передбачених кредитним договором.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №423320 Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" 18 грудня 2009 року змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк".

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" було укладено іпотечний договір № 11315583000 від 17 березня 2008 року.

Згідно умов договору іпотеки іпотекодавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4, у випадку невиконання позичальником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, взяли на себе зобов'язання відповідати перед іпотекодержателем належним їм на праві власності нерухомим майном - житловим будинком №52 з надвірними спорудами, загальною площею 82,79 кв.м., що знаходиться по вул. Буркут в м. Рахів Закарпатської області.

У відповідності до ст.ст. 526, 611 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (пені).

З матеріалів справи досліджених у ході судового розгляду, вбачається, що відповідачка, ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання, що виникають з умов договору, не виконувала, внаслідок чого за кредитним договором № 11315583000 від 17 березня 2008 року виникла заборгованість за кредитом. Станом на 05.09.2013 року заборгованість ОСОБА_2 по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом становила 15762,54 дол. США, що за курсом НБУ станом на день звернення до суду становить 125989,99 гривень, з яких 11748,99 дол. США, що за курсом НБУ 99909,68 гривень - кредитна заборгованість; 4013,55 дол. США, що за курсом НБУ 32080,31 гривень - заборгованість по процентам. Сума заборгованості по сплаті пені за порушення термінів повернення кредиту та процентів за кредит станом на 05.09.2013 року становить 1044,15 дол. США, що за курсом НБУ становить 8345,89 гривень, з яких 676,76 дол. США, що за курсом НБУ 5409,34 грн - пеня за прострочення сплати кредиту; 367,39 дол. США, що за курсом НБУ 2936,55 грн - пеня за прострочення сплати процентів.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідачкою ОСОБА_2 було порушено умови кредитного договору, зокрема вона прострочила свої зобовязання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом, порушила графік погашення заборгованості за кредитом, отже, в даному випадку, мало місце невиконання зобовязання відповідачкою, у зв'язку з чим рішенням Рахівського районного суду від 13 лютого 2014 року було стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСиббанк" зазначену суму заборгованості.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Статтею 11 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

За умовами договору іпотеки, а саме п. 4.1 іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у випадку невиконання позичальником зобов'язань в строки передбачені кредитним договором, або будь-якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим договором.

Відповідно до п.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.. 12 цього Закону. Згідно з п.3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суд, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Пунктом 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором. Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Позивачем у позовній заяві крім стягнення заборгованості за кредитним договором ставилася вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, у даній справі позивачем (кредитором) одночасно заявлено вимоги про стягнення кредитної заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання позичальником зобовязань по договору надання споживчого кредиту № 11315583000 від 17.03.2008 р., шляхом стягнення коштів у розмірі 15762, 54 доларів США та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання зобовязань по договору надання споживчого кредиту № 11315583000 від 17.03.2008 р. у розмірі 15762, 54 доларів США, що є фактично подвійним стягненням тієї ж кредитної заборгованості у тому ж розмірі 15762,54 доларів США, що утворилася внаслідок невиконання тих самих кредитних зобовязань тим самим позичальником, що суперечить умовам кредитного договору і приписам законодавства, що регулює дані кредитні правовідносини.

За загальним правилом, передбаченим ст. 3 ЦПК України і ст. 16 ЦК України, до суду звертаються за захистом своїх порушених прав чи охоронюваного законом інтересу.

Оскільки рішенням суду у даній справі в частині задоволення вимог кредитора (позивача) про стягнення кредитної заборгованості внаслідок невиконання позичальником зобовязань по кредитному договору № 11315583000 від 17.03.2008 р. у розмірі 15762, 54 доларів США, що вступило в законну силу, кредитор реалізував своє право звернення до суду за захистом свого порушеного права, яке судом захищене і з позичальника стягнуто кредитну заборгованість, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки таке не відповідає приписам ст. ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку» та фактичним обставинам спірних відносин.

Крім того, статтею 39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як зазначено у Постановах Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 р., 27 травня 2015 р., виходячи зі змісту поняття «ціна» як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку», судова палата у цивільних справах цього суду прийшла до правового висновку, що в розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому виразі визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону.

Частиною 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Аналіз ст. ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку", з врахуванням правових висновків ВСУ, дозволяє дійти висновку, що встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону, а саме: або за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Суд звертає увагу, що процедура визначення початкової ціни предмета іпотеки має здійснюватися не при укладенні іпотечного договору, а на момент предявлення позову до суду про стягнення на іпотеку або під час розгляду судом справи за позовом кредитора про стягнення предмета іпотеки в судовому порядку.

При цьому не слід ототожнювати поняття «вартість предмета іпотеки» як умову, визначену на момент укладення іпотечного договору, з поняттям «ціна продажу предмета іпотеки» для звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ст. 39 Закону України «Про іпотеку» за рішенням суду.

При укладенні іпотечного договору (п.1.2) сторони визначили вартість предмета іпотеки у сумі 198 000 грн. згідно експертного заключення, складеного субєктом оціночної діяльності, але ринкова вартість предмета іпотеки була визначена на момент і виключно для цілей укладення іпотечного договору (а. с.17).

Визначення сторонами вартості предмета іпотеки як умови договору іпотеки на момент його укладення, без відповідного погодження сторонами ціни продажу предмета іпотеки для стягнення у судовому порядку, не є початковою ціною реалізації (ціною продажу) предмета іпотеки в розумінні ст. ст. 38, 39 Закону про іпотеку,

Матеріали справи не містять доказів, що відповідачі (іпотекодавці) погоджували з іпотедержателем (позивачем) ціну продажу предмета іпотеки саме для цілей звернення стягнення у сумі 198 000 грн., визначену позивачем ціною продажу.

Матеріали справи не містять оцінки вартості предмета іпотеки, складеної субєктом оціночної діяльності, на момент предявлення позову.

Посилання позивача на Постанову Верховного Суду України від 27.05.2015 р. не спростовує вищезазначеного, оскільки суть правової позиції суду полягає у нормативному тлумаченні процедури продажу предмета іпотеки за рішенням суду в порядку ст. 39 Закону про іпотеку, а не порядку визначення ціни продажу предмета іпотеки, який передбачений ч. 6 ст. 38 цього Закону (за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності).

Оскільки відповідачі (іпотекодавці) не погоджували з іпотедержателем (позивачем) ціну продажу предмета іпотеки для звернення стягнення у судовому порядку, матеріали справи не містять оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на момент звернення до суду, тому позов про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат вже вирішене рішенням Рахівського районного суду від 13.02.2014 року.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 10,11, 57,58, 60, 88, 212- 215, 223 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ПАТ "Укрсиббанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ємчук В.Е.

З оригіналом вірно:

Суддя Рахівського районного суду: Ємчук В.Е.