Ухвала суду № 57378874, 04.04.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2-п/759/48/16

ун. № 759/10450/15-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Макаренко В.В.,

при секретарі - Ковтун Р.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 10 грудня 2015 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1, 3-і особи: ПАТ "Кожухівське", Національний Банк України про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» заборгованість за кредитним договором у розмірі 51 080 678 грн. 45 коп. та на користь держави судовий збір в розмірі 3654 грн. 00 коп.

Представник відповідача ОСОБА_2 своєю заявою, що надійшла до суду 01.02.2016 року про перегляд заочного рішення просить рішення скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку посилаючись на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про місце, день і час розгляду справи. Крім того, зазначив, що в зв'язку з тим, що відповідач проживав в іншому місці, він не був належним чином повідомлений про слухання справи, останній не міг скористатись своїми правами, зокрема надати докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки договір поруки № 10067-23/15-5 від 20.02.2015 року був укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а розрахунок заборгованості наданий суду позивачем є необґрунтованим.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву.

Представник Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в судовому засіданні заперечував проти заяви про перегляд заочного рішення.

Представники Національного Банку України та ПАТ «Кожухівське» в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялись.

Суд вважає за можливе провести розгляд заяви про перегляд заочного рішення за відсутності представника ПАТ "Кожухівське" та Національного Банку України, оскільки ст. 231 ЦПК України, зокрема пункт 1 цієї статті, є спеціальною статтею, яка регулює порядок розгляду такої заяви і передбачає можливість її розгляду за відсутністю осіб, що беруть участь у її розгляді без встановлення поважності або неповажності неявки.

Суд, вислухавши представника відповідача та представника банку, вивчивши матеріали справи вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ст.228 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Згідно діючого законодавства України, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити. Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки в судове засідання.

Водночас, з'ясування причини неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному, повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з"явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки із поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, необхідним є наявність двох обставин: неналежне повідомлення відповідача та посилання на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи при її перегляді.

Як вбачається з довідки ВАДР ГУ ДМС України в м. Києві від 27.07.2015 року (а.с. 34) ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно частини 5 ст. 74 ЦПК України, судова повістка надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу.

Тобто, направляючи судові листи на адресу державної реєстрації відповідача ОСОБА_1 на час розгляду справи, а саме: АДРЕСА_1, суд діяв у відповідності до вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України і такі повідомлення відповідно до правил вказаної процесуальної норми є врученими йому належним чином.

Крім того, як вбачається з поштових повідомлень (а.с. 38, 50, 53, 72) ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що спростовує доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи.

Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд керувався як підставами можливості ухвалення такого рішення у відповідності до ч.4 ст.169, ч.1 ст. ст.224 ЦПК України, які не передбачають встановлення або не встановлення судом поважності або неповажності неявки відповідача, так і процесуальними строками для ухвалення рішення. Тобто визначальним моментом заочного розгляду справи є лише належне повідомлення відповідача.

Судом визначено пріоритетним право позивача на захист його інтересів, способом, визначеним ст.4 ЦПК України із застосуванням принципу диспозитивності, визначеним ст.11 ЦПК України, над зловживанням процесуальними правами відповідача, що виявилися у затягуванні ним розгляду справи.

Щодо другої обов'язкової обставини, яку суд повинен встановити при розгляді заяви про скасування заочного рішення, то в поданій заяві представник відповідача, не посилається на будь-які докази, які мають суттєве значення для вирішення справи.

Суд вважає, що одне лише зазначення про відсутність можливості подачі документів, наявність інших обставин, які б могли мати суттєве значення для іншого вирішення справи, судом не є посиланням на доказ, що має суттєве значення для правильного вирішення справи, як того вимагає ст.232 ЦПК України.

З урахуванням як належного повідомлення відповідача про місце та час розгляду справи на дати двох останніх засідань до ухвалення судом рішення, а також за відсутності посилань на такі докази, а також відповідність самих доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи суд вважає, що підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку немає.

Керуючись ст.ст. 231, 232, 292 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 10 грудня 2015 року по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Банк «Київська Русь» до ОСОБА_1, 3-і особи: ПАТ "Кожухівське", Національний Банк України про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ В.В. Макаренко