Ухвала суду № 57375396, 21.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/1021/15-ц Головуючий у І інстанції Орда О. О.Провадження № 22-ц/780/2482/16 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.Категорія 38 21.04.2016

УХВАЛА

Іменем України

21 квітня 2016 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Даценко Л.М.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5, треті особи: Гребінківська державна нотаріальна контора Васильківського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'і Васильківської районної державної адміністрації Київської області про визнання частково недійсним і визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, продовження строку на прийняття спадщини та визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувсядо суду із вказаним вище позовом,який надалі уточнив, доповнив і мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла його мати ОСОБА_6 Після смерті матері відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 який належав їй на праві власності. Спадкоємцями померлої за законом були він та його сестра ОСОБА_7 (діти померлої).

Вказував, що він як спадкоємець першої черги за законом прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, зокрема він поховав матір за свої кошти, після смерті матері провів поточний та капітальний ремонт спадкового будинку, постійно доглядав за житловим будинком і обробляв земельну ділянку, користувався та продовжує користуватися майном після смерті матері а саме: кухонним сервантом, столом, посудою та іншим майном. Вважає, що спадковий будинок повинен бути оформленим на нього, так як того бажала мати, оскільки він постійно здійснював за нею догляд.

Зазначав, що 24 січня 2014 року він звернувся до Гребінківської державної нотаріальної контори Васильківського району Київської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, проте постановою нотаріуса від 25 січня 2014 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, поскільки свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок видано його сестрі ОСОБА_7 Вважає, що сестра ввела його та нотаріуса в оману та не повідомила, що крім неї є і він - син померлої як спадкоємець першої черги.

Посилався, що його сестра ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року, після її смерті спірний будинок успадкували її діти ОСОБА_8 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом 09 жовтня 2010 року. ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер ОСОБА_8, після смерті якого спадкоємицею належного йому спадкового майна є його донька ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, законним представником якої є її мати ОСОБА_4

Вказував, що ним пропущено строк для прийняття спадщини з поважних причин, бо він постійно хворів та проходив курси лікування амбулаторно та стаціонарно, як до смерті так і після смерті матері, що підтверджується виписками з історії хвороби.

У зв'язку із наведеним просив визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 6 серпня 2008 року державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, в частині 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, визнати повністю недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 9 жовтня 2010 року державним нотаріусом Гребінківської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 і ОСОБА_3 на житловий будинокпо АДРЕСА_1 по 1/2 частині кожному, після смерті ОСОБА_7, яка померлаІНФОРМАЦІЯ_5 року, продовжити строк для прийняття спадщини у вигляді 1/2 частини житлового будинку по АДРЕСА_2 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 та визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2016 року у задоволення позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким його позов задоволити в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необгрунтованість і необ'єктивність судового рішення. Скаргу мотивує тим, що висновки суду про неприйняття ним спадщини після смерті матері є хибними, бо він хоча і не подавав заяви до держнотконтори, однак фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Крім того, суд не врахував, що він пропустив строк прийняття спадщини після смерті матері з поважних причин.

В суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити та скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області і ухвалити нове рішення про задоволення позову

Відповідачі ОСОБА_10, ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність і обгрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.

Решта учасників справи належним чином повідомлені про час розгляду справи, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток, до суду не з'явилися, причин неявки не повідомили, що відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про вступ ним у фактичне володіння і управління спадковим майном у встановлений законом шестимісячний строк після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Також відмовляючи в позові суд виходив із відсутності доказів поважності пропуску позивачем встановленого законом шестимісячного строку на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Спірні правовідносини регулюються ЦК УРСР 1963 року, який був чинним на момент смерті ОСОБА_6 у 1998 рці.

Згідно ст.524 ЦК УРСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття.

Згідно ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління і володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній ноаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.

Згідно ст.550 ЦК УРСР строк для прийняття спадщини, встановлений ст.549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними.

Судом першої інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року відкрилася спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 який належав померлій відповідно до свідоцтва про право особистої власності від 24 лютого 1995 року.

Померла ОСОБА_6 заповіту не залишила.

Спадкоємцями померлої за законом були її діти: позивач ОСОБА_2 і ОСОБА_7

Також судом встановлено, що спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 прийняла її донька ОСОБА_7, яка у встановлений законом строк подала до Гребінківської держнотконтори заяву про прийняття спадщини і отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок по АДРЕСА_2.

Позивач ОСОБА_2 спадщину після смерті матері у встановлений законом шестимісячний строк не прийняв ні шляхом подачі заяви до держнотконтори, ні шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном і звернувся до нотаріуса із заявою лише у січні 2014 року. Постановою державного нотаріуса Гребінківської державної нотаріальної контори Київської області від 25 січня 2014 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, з огляду на те, що свідоцтво на будинок вже видане у 2008 році ОСОБА_7

Крім того, судом встановлено, що відсутні поважні причини пропуску ОСОБА_2 строку на прийняття спадщини.

Наведені обставини стверджуються наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі копією спадкової справи після смерті ОСОБА_6

За таких обставин з огляду на те, що позивач спадщину не прийняв, і відсутні поважні причини пропуску ним строку на прийняття спадщини, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позову з огляду на його недоведеність.

Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду про неприйняття позивачем спадщини після смерті матері, бо він хоча і не подавав заяви до держнотконтори, однак фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, що підтвердили свідки колегія суддів вважає необгрунтованими.

Суд детально і прискіпливо дослідив усі надані позивачем докази, в тому числі покази свідків дав їм належну оцінку, не взявши їх до уваги та навівши відповідні мотиви у рішенні, зокрема вказавши у рішенні, що покази свідків, з боку позивача ОСОБА_2, які були допитані в судовому засіданні, не вказують на ту обставину що на протязі шести місяців після смерті матері ОСОБА_6І позивач вступив в фактичне управління та володіння майном, крім того спростовуються показами свідків зі сторони відповідача.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки показів свідків.

Посилання в апеляційній скарзі на необ'єктивне і поверхневе дослідження судом доказів щодо поважності пропуску ним строку на прийняття спадщини після смерті матері у 1998 році необгрунтовані.

Згідно положень ст.550 ЦК УРСР продовженння судом строку на прийняття спадщини можливе лише у випадку визнання судом поважними причин пропуску строку на прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з матеріалів справи спадкодавиця ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, отже позивач як спадкоємець за законом мав вчинити дії по прийняттю спадщини протягом шести місяців з моменту її смерті. Всупереч вимогам ст.60 ЦПК України позивач не надав суду доказів, що протягом 6 місяців із 20 квітня по 20 жовтня 1998 року він був позбавлений можливості подати заяву про прийняття спадщини до держнотконтори, чи прийняти спадщину фактично, тобто, що в даний період існували об'єктивні, непереборні причини, які цьому перешкоджали.

Вказані позивачем у позові та апеляційній скарзі причини неприйняття ним спадщини, а саме наявність хвороб не є поважними причинами, і свідчать про те, що позивач свідомо, за відсутності будь-яких перешкод не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

При цьому суд виходив з того, що довідки, які додані до позовної заяви не свідчать про неможливість позивача звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк з моменту смерті матері. Крім того, оскільки позивач знав про смерть спадкодавця, як він зазначає приймав участь у її похованні, то його доводи свідчать про те, що він мав об'єктивну можливість на вчинення дій по прийняттю спадщини на протязі шести місяців після смерті ОСОБА_6. Отже позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини чи фактичног прийняття після смерті матері у 1998 році.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: