Ухвала суду № 57375391, 21.04.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4307/13-ц Головуючий у І інстанції Василишин В. О.Провадження № 22-ц/780/2314/16 Доповідач у 2 інстанції Даценко Л. М.Категорія 58 21.04.2016

УХВАЛА

Іменем України

21 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Білоконь О.В., Касьяненко Л.І.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Київській області Сергієнка Олексія Миколайовича, начальника відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Київській області Вовнянки Володимира Володимировича, заінтересовані особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, -

встановила:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною скаргою, яку уточнив у січні 2016 року і яку обґрунтовував тим, що 29.01.2014 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41744183 відповідно до виконавчого листа № 2/361/1738/2013, виданого 06.12.2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області, який своїм рішенням встановив порядок участі у вихованні та спілкуванні баби ОСОБА_5 та діда ОСОБА_6 із їх онуком, а його сином ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За адресою, що помилково зазначена державним виконавцем у виконавчому провадженні, АДРЕСА_4 постійно навідуються державні виконавці відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції щодо виконання ОСОБА_2 зазначеного рішення суду. Сам ОСОБА_2, батько дитини, не перешкоджає виконанню цього рішення, але за цією адресою ні він, ні його син не проживають, що підтверджується відповідними відмітками в паспорті ОСОБА_2, пропискою його сина та формою № 3 ЖЕО. За зазначеною адресою у виконавчому провадженні знаходиться дачний будинок боржника і тільки інколи він привозить свого сина туди на відпочинок на пару днів, але весь інший час боржник разом із сином проживають у АДРЕСА_5.

Його постійним зареєстрованим місцем проживання є АДРЕСА_1, а у виконавчому документі та постанові про відкриття виконавчого провадження вказано про те, що він проживає за адресою: АДРЕСА_6, хоча за цією адресою він постійно не проживає, а буває там періодично.

У вересні 2015 року він через представника звернувся до відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції із вимогою вжити заходів щодо припинення незаконних дій з боку державного виконавця Сергієнка О.М. та виконати імперативні приписи частин 2 та 5 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» і невідкладно передати виконавче провадження до Печерського районного управління юстиції у місті Києві, до того району м. Києва, в якому він проживає зі своїм сином задля реального виконання рішення суду, а виконавче провадження ВП № 41744183 закрити.

26 жовтня 2015 року він отримав відповідь на його заяву за підписом начальника ВДВС Вовнянки В.В. від 05 жовтня 2015 року про відсутність законних підстав для направлення виконавчого листа на виконання до ВДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

Просив суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Сергієнка О.М. та начальника цього відділу Вовнянки В.В., яка полягає у відмові його представнику і не направленні виконавчого листа № 2/361/1738/2013 від 06 грудня 2013 року, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області, на виконання до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції.

Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Сергієнка О.М. та начальника цього відділу Вовнянко В.В. направити виконавчий лист № 2/361/1738/2013 від 06 грудня 2013 року, виданий Броварським міськрайонним судом Київської області, на виконання до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції, а виконавче провадження ВП № 41744183, ідентифікатор доступу АЕ1ВВ1ДД89ЕД, закрити. (а. с. 132-137).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2016 року у задоволенні скарги відмовлено.

У апеляційній скарзі представник скаржника ОСОБА_2 адвокат Панченко М.В. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу ОСОБА_2 у повному обсязі, посилається на незаконність і необґрунтованість оскаржуваної ухвали, оскільки мала місце неповнота та неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної оцінки доказів мала місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими (п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України).

Крім того, судом при винесенні ухвали були неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки не застосовано закон, який підлягав застосуванню, тобто порушені норми законодавства, а саме: п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 309 ЦПК України.

Суд не врахував, що матеріали виконавчого провадження, цивільної справи містять достатні, допустимі докази реєстрації, а отже і відповідно до діючого законодавства і перебування (проживання) ОСОБА_2 зі своїм малолітнім сином ОСОБА_2 саме за адресою реєстрації АДРЕСА_2, що у Печерському районі м. Києва. Судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, оскільки не застосовано закон, який підлягав застосуванню, а саме: ч. 2 та ч. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» та загальні норми Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд дійшов висновку, щооскільки на час ухвалення рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2013 року, видачі виконавчого листа на виконання цього судового рішення 06 грудня 2013 року, винесення відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 41744183 від 29 січня 2014 року та під час вчинення у ньому виконавчих дій ОСОБА_2 був постійно зареєстрований за адресою АДРЕСА_7, встановлені й обставини його фактичного місця перебування за адресою АДРЕСА_8 місце його роботи у товаристві з обмеженою відповідальністю «Укрмодуль», яке знаходиться за адресою Київська область, м. Бровари, вул. Красовського, 18А, то підстави для надіслання виконавчого документу до іншого відділу державної виконавчої служби, які визначені частинами другою та п'ятою статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні.

Враховуючи спірні правовідносини, які виникли між учасниками виконавчого провадження, суд вважав, що дії суб'єктів оскарження у виконавчому провадженні відповідають вимогам чинного законодавства.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

За змістом ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За правилами ч. ч. 1, 2, 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає місце виконання рішення, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2013 року зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вихованні та спілкуванні з їх онуком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні баби ОСОБА_5 та діда ОСОБА_6 з їх онуком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановивши такі дні та години побачень з дитиною: перша та третя п'ятниця та субота щомісяця з 10 год. 00 хв. п'ятниці до 19 год. 00 хв. суботи, а також можливість побачень у день народження дитини і святкові дні та три тижні протягом літнього періоду для проведення спільного відпочинку з дитиною за попереднім узгодженням такого відпочинку з батьком дитини. (справа № 361/4307/2013-ц, провадження № 2/361/1738/2013).

На підставі зазначеного рішення 06 грудня 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист (справа № 361/4307/2013-ц, провадження № 2/361/1738/2013), в якому резолютивна частина рішення викладена дослівно. Зазначено боржника: ОСОБА_2, місце проживання: АДРЕСА_6. Також зазначено стягувача: ОСОБА_5, місце проживання: АДРЕСА_9 (а. с. 151-152).

Згідно постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області від 29 січня 2014 року відкрито виконавче провадження № 41744183 з виконання виконавчого листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 грудня 2013 року № 2/361/1738/2013. Боржник: ОСОБА_2 АДРЕСА_6. Стягувач: ОСОБА_5 АДРЕСА_3 (а.с.156-157).

Судом встановлено, що у даному виконавчому провадженні № 41744183 відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області вчинялися виконавчі дії щодо виконання вищезазначеного виконавчого документа: складалися акти, направлялися вимоги, накладалися штрафи, приймалися рішення про привід боржника, вирішувалося питання про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, направлялися запити, з'ясовувалися місця його роботи та проживання (а. с. 148-214).

Встановлено, що 18 вересня 2015 року представник боржника ОСОБА_2 - Панченко М.В. звернувся до відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції із письмовою заявою, у якій зазначав, що адреса боржника АДРЕСА_6 у виконавчому провадженні зазначена помилково. За цією адресою постійно навідуються державні виконавці з питань виконання ОСОБА_2 судового рішення, але за цією адресою ані він, ані його син не проживають. З підстав, передбачених частинами другою й п'ятою статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», просив вжити заходів щодо припинення незаконних дій державного виконавця Сергієнка О.М. Виконати імперативні приписи ч. 2 та ч. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» і невідкладно передати виконавче провадження до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, до того району, у якому проживає ОСОБА_2 зі своїм сином ОСОБА_2 для реального виконання судового рішення, а саме: побачення з бабою ОСОБА_5 та дідом ОСОБА_6, а виконавче провадження № 41744183 закрити (а. с. 7-9).

05 жовтня 2015 року начальник відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області Вовнянко В.В. письмово повідомив представника боржника ОСОБА_2 - Панченка М.В. про те, що державним виконавцем Сергієнком О.М. вживаються всі необхідні заходи для повного виконання судового рішення. Незаконність цих дій не встановлена, підстави для направлення виконавчого листа на виконання до іншого відділу державної виконавчої служби відсутні. Повідомлено про те, що боржник має право звернутися до суду за роз'ясненням відповідно до статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 10).

Відповідно до статті 368 ЦПК України питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами першою, третьою статті 6 зазначеного Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Судом встановлено, що у виконавчому листі, виданому 6 грудня 2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області, місце проживання боржника ОСОБА_2 зазначено Київська область, Броварський район, АДРЕСА_6.

Згідно із копією паспорта громадянина України ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 з 14 листопада 1991 року (а.с.15).

Як убачається із копії довідки форми № 3 житлово-експлуатаційної дільниці «Хрещатик» від 27 жовтня 2015 року № 731, ОСОБА_2 дійсно зареєстрований в АДРЕСА_10. Сім'я складається із двох чоловік: ОСОБА_2 - власник, який мешкає на цій площі з 14.11.1991 року, ОСОБА_2 - син, який мешкає на цій площі з 14.05.2013 року (а. с. 14).

Відповідно до копії довідки Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 11 січня 2013 року № 23, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, дійсно не зареєстрований, але постійно проживає разом із сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8 в АДРЕСА_6

Із висновку О/у СКПСД Броварського ВП ГУ НП України в Київській області від 15 грудня 2015 року вбачається, що 25 листопада 2015 року до чергової частини Броварського ВП ГУ НП України в Київській області надійшла заява ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_2 не виконує судове рішення щодо можливості брати участь у вихованні онука ОСОБА_2 Під час перевірки було опитано ОСОБА_9, няню малолітнього ОСОБА_2, яка повідомила що останні півтора року доглядає дитину за адресами проживання в АДРЕСА_11 та в АДРЕСА_6 За цими двома адресами вони часто бувають (а. с. 112-113).

Згідно повідомлення заступника голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 20 січня 2016 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_5 згідно акту від 04 грудня 2015 року остання зверталася до ОСОБА_2, батька її малолітнього онука, з проханням забрати дитину за місцем її реєстрації згідно із графіком, встановленим судовим рішенням від 22 серпня 2013 року. Під час зустрічі ОСОБА_2 відмовився віддати сина згідно даного рішення суду, зазначивши, що він буде його виконувати тільки в присутності представника виконавчої служби. (а. с. 126).

Судом першої інстанції встановлено, що наявні у справі докази свідчать про те, що боржник ОСОБА_2 у різні періоди проживає як за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання: АДРЕСА_7 так і за адресою місця проживання, зазначеного у виконавчому листі: АДРЕСА_6

Крім того, судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження № 41744183 містять дані про те, що ОСОБА_2 працює у товаристві з обмеженою відповідальністю «Укрмодуль», яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Красовського, 18А (а. с. 120, 170, 171).

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку про те, що оскільки на час постановлення рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2013 року, видачі виконавчого листа на виконання цього судового рішення 06 грудня 2013 року, винесення відділом державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 41744183 від 29 січня 2014 року та під час вчинення у ньому виконавчих дій ОСОБА_2 був постійно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_12, встановлені й обставини його фактичного місця перебування за адресою: АДРЕСА_8 та місце його роботи у ТОВ «Укрмодуль», яке знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Красовського, 18А, то підстави для надіслання виконавчого листа до іншого органу державної виконавчої служби, які визначені частинами другою та п'ятою статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні.

Суд дійшов також вірного висновку про те, що враховуючи спірні правовідносини, які виникли між учасниками виконавчого провадження, дії суб'єктів оскарження у виконавчому провадженні відповідають вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки не застосовано закон, який підлягав застосуванню, а саме: ч. 2 та ч. 5 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», не заслуговують на увагу, оскільки судом вірно встановлено, що виконавчі дії щодо виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2013 року провадяться державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області Сергієнком О.М. за місцем проживання, перебування боржника, яке не змінилося у процесі виконавчого провадження з часу його відкриття.

При цьому судом також вірно враховано місце роботи боржника та те, що згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про відмову в задоволенні скарги.

За таких обставин, оскільки оскаржувана бездіяльність була вчинена відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця та начальника відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції Київської областіі права чи свободи скаржника не було порушено, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які відповідають обставинам справи, суд повно і всебічно з'ясував обставини, що мають значення для справи, ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді