Ухвала суду № 57372789, 19.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/208/16

Категорія: 3.8 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

за участю секретаря - Авраменко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року по справі за позовом заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

09.02.2016 року заступник прокурора Миколаївської області звернувся до адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Жовтневої об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафу.

Також позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії з відчуження належного їй майна.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заступник прокурора Миколаївської області подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду.

Апелянт зазначає, що вказане рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заступник прокурора Миколаївської області посилався на те, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року та прийняття нової ухвали про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії з відчуження належного їй майна.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Звертаючись з клопотання про забезпечення позову, заступник прокурора Миколаївської області посилався на те, що враховуючи великий розмір штрафу, який необхідно відшкодувати до Державного бюджету, є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії з відчуження належного йому майна. Позивач вважає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, що в умовах дефіциту бюджетних коштів суттєво порушує економічні інтереси держави.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, посилався на те, що заявник просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу відчужувати належне їй майно, що за своєю суттю є накладенням арешту на майно фізичної особи, а відсутність конкретизації майна, відчуження якого бажає обмежити прокурор, суттєво порушують права позивачки. Крім того, суд першої інстанції посилався на те, що обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є захист позивачем своїх прав, свобод та інтересів, однак в даному випадку, судом розглядається позов не щодо захисту прав, свобод чи інтересів, а на виконання повноважень органу доходів і зборів, передбачених Законом України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидним є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Слід зазначити, що забезпечення позову це вжиття судом необхідних заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В даному випадку, звертаючись з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилався на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам держави.

Позивач зазначив, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 має зобов'язання за договором іпотеки від 21.11.2011 року на суму 203340,86 грн. та від 01.04.2010 року на суму 70 тис. доларів США основного зобов'язання. Таким чином, відповідач має також інші зобов'язання у великих розмірах, що, на думку позивача, може призвести до утруднення виконання судового рішення.

Крім того, позивач вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову, не позбавляє відповідача можливості відчужити належне йому майно, що також, в подальшому позбавить можливості органи виконавчої служби відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» забезпечити в примусовому порядку виконання судового рішення.

В свою чергу, відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є захист позивачем своїх прав, свобод та інтересів, тоді як, в даному випадку заступник прокурора Миколаївської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на виконання повноважень, передбачених Законом України «Про заборону грального бізнесу».

Крім того, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що, заявляючи вимогу вжиття заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії з відчуження належного їй майна, заступник прокурора Миколаївської області фактично просить обмежити право відповідача розпоряджатися своїм майном для забезпечення збереження такого майна для можливості виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь позивача.

Зазначене за своєю суттю є арештом майна фізичної особи, накладення якого не передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що подане заступником прокурора Миколаївської області клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії з відчуження належного їй майна задоволенню не підлягає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 117, 184, 185, 196, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х ВА Л И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв