Ухвала суду № 57372624, 26.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25424/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2016 року,

У с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернувся у суд із позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив зобов'язати відповідача вилучити відомості про нього з Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року задоволено заяви головуючого у справі судді - Качура А.І. та суддів Данилишина В.М. і Келеберди В.І. про самовідвід, а матеріали справи передано на автоматичний розподіл для визначення суддів у порядку, передбаченому статтею 15-1 Кодексу адміністративного судочинства.

У мотивувальній частині даної ухвали міститься посилання на пункт 3 частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства, як на підставу для самовідводу.

Після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, її передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Кузьменка В.А. та суддів Арсірія Р.О. і Огурцова О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2016 року, за ініціативою суду, виправлено описку, допущену в вищевказаній ухвалі суду першої інстанції, а саме в абзаці 8 на сторінці 2 мотивувальної частини ухвали замість «За таких обставин, враховуючи наявність передбаченої пунктом 3 частини 1 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для подання заяви про самовідвід, для забезпечення усунення сумнівів щодо неупередженості чи об'єктивності в розгляді даної адміністративної справи суддями було подано вмотивовані заяви про самовідвід» зазначити «За таких обставин, враховуючи наявність передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для подання заяви про самовідвід, для забезпечення усунення сумнівів щодо неупередженості чи об'єктивності в розгляді даної адміністративної справи суддями було подано вмотивовані заяви про самовідвід».

Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову - про відмову у виправленні описки за ініціативою суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з таких підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що в ухвалі про задоволення заяв суддів, що розглядали справу до її повторного перерозподілу, про самовідвід наявна описка, яка підлягає виправленню.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Відтак, закріплена у приведеній нормі процедура має на меті усунення описок чи очевидних арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні.

Так, в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року, у якій виправлено описку оскаржуваним рішенням, було вказано про наявність передбаченої пунктом 3 частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для подання заяви про самовідвід.

Згідно цієї процесуальної норми суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскаржуваною ухвалою по суті внесено виправлення в указане рішення в частині підстав для подання заяви про самовідвід, а саме: замінено в тексті посилання на пункт 3 частини першої статті 27 Кодексу посиланням на пункт 4 цієї норми права, відповідно до якого суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Аналіз змісту заяв суддів Качура А.І. та суддів Данилишина В.М. і Келеберди В.І. про самовідвід та ухвали суду, якою задоволено ці заяви, свідчать про те, що дійсною юридичною підставою для відводу був саме пункт 4 частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Про будь-яке перебування членів колегії суддів, які розглядали справу, у родинних зв'язках із учасниками її розгляду ані в згаданих заявах, ані в ухвалі суду не йдеться.

Викладене також підтверджується заявою суддів Качура А.І. та суддів Данилишина В.М. і Келеберди В.І. щодо вирішення питання про виправлення описки в ухвалі Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року.

Посилання апелянта на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не допускається виправлення описок в ухвалі про самовідвід суддів не узгоджується із процесуальним законодавством.

Покликання апелянта на те, що заяви Качура А.І. та суддів Данилишина В.М. і Келеберди В.І. не містять посилання на пункт 4 частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України, є недоречними, адже викладені у них фактичні підстави самовідводу очевидно не можуть підпадати під жодну іншу, аніж передбачену вказаним пунктом частини першої зазначеної статті, процесуальну норму.

Наведені вище та усі інші доводи апелянта не спростовують існування описки, яка була правильно виправлена судом першої інстанції, позаяк жодним чином не підтверджують того, що юридичною підставою для самовідводу суддів був саме пункт 3 частини першої статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції цілком правильно вирішив питання про виправлення описки в ухвалі від 16 грудня 2015 року, без помилкового застосування норм матеріального права та без порушень процесуальних норм.

Тому, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін на підставі ст. ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Шелест С.Б.

Пилипенко О.Є.