Постанова № 57372466, 26.04.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/442/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2016 року позивач Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - Лубенська ОДПІ, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" (надалі - ПСП "Ярина", відповідач) про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб в сумі 131048,78 грн., та єдиного податку з с/г товаровиробників в сумі 87527,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою у строк узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 56/.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки не повідомив, клопотань та заперечень не надав /а.с. 58/.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 21 квітня 2016 року перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ПСП "Ярина" (ідентифікаційний код 32393484) зареєстроване як юридична особа 01 грудня 2003 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 01 березня 2006 року за № 1 351 120 0000 000295 /а.с. 7-15/ та перебуває на обліку в Гребінківському відділенні Лубенської ОДПІ з 03 грудня 2003 року за № 611 /а.с.16/.

19 лютого 2015 року відповідачем подано до Гребінківського відділення Лубенської ОДПІ податкову декларацію з фіксованого сільськогосподарського податку № 9018195285, якою визначено зобов'язання щодо податку на 2015 рік в розмірі 139126,99 грн., з розбивкою суми податку поквартально: з І-ІІ квартал - 27825,36 грн. (4637,56 грн. х 6), ІІІ квартал в сумі 69563,49 грн. (23187,83 грн. х 3), ІV квартал 41738,14 грн. (жовтень-листопад 2015 року - 13912,70 грн., грудень 2015 року - 13912,74 грн.) /а.с. 34-35/.

06 жовтня 2015 року та 08 грудня 2015 року ПСП "Ярина" подані уточнюючі податкові декларації фіксованого сільськогосподарського податку за № 9204885073, № 9247852445, № 9247852513, № 9247852633, 9247852695 /а.с. 36-44/.

Відповідачем до Гребінківського відділення Лубенської ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9018212041 від 19 лютого 2015 року, відповідно до якої задекларовану річну суму орендної плати в розмірі 252511,28 грн., з розбивкою по місяцям: січень - листопад 2015 року в сумі - 21042,60 грн., грудень в сумі - 21042,68 грн. /а.с. 28-29/.

30 вересня 2016 року ПСП "Ярина" подано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9201310318, якою уточнено щомісячний розмір орендної плати з липня по листопад 2015 року на 779,04 грн., грудень 2015 року на 779,09 грн. /а.с. 32-33/.

22 лютого 2016 року відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік № 90219550924, якою задекларовано розмір орендної плати за січень 2016 року в сумі 9467,39 грн. /а.с. 30-31/.

Керуючись підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу положень пункту 291.4. статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Статтею 292-1 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного за станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого розділом XII цього Кодексу.

Згідно з пунктом 294.1 статті 294 Податкового кодексу України, податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

Відповідно до підпунктів 295.9.1, 295.9.2. пункту 259.9 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу та сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі - 10 відсотків;

у II кварталі - 10 відсотків;

у III кварталі - 50 відсотків;

у IV кварталі - 30 відсотків.

Судом встановлено, що ПСП "Ярина" не виконало обов'язку щодо своєчасної і повної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання із єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників, визначеної у податкових деклараціях № 9018195285 від 19 лютого 2015 року, № 9204885073 від 06 жовтня 2015 року, № 9247852445, № 9247852513, № 9247852633, 9247852695 від 08 грудня 2015 року, у зв'язку з чим виник податковий борг у сумі 87527,65 грн.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачено у повному обсязі у строк, встановлений Податковим кодексом України, узгоджену суму податкових зобов'язань з орендної плати за землю, визначену у податкових деклараціях № 9018212041 від 19 лютого 2015 року, № 9201310318 від 30 вересня 2015 року, № 90219550924 від 22 лютого 2016 року, у зв'язку з чим виник податковий борг в сумі 131048,78 грн.

Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України Лубенською ОДПІ винесено податкову вимогу від 20 травня 2015 року № 481-16 /а.с. 51/, яка направлена на адресу відповідача, проте конверт повернувся із відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає" /зворотній бік а.с. 51/.

Відповідно до пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, в силу положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкова вимога від 20 травня 2015 року № 481-16 вважається врученою відповідачу.

Доказів щодо оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, податковий борг ПСП "Ярина" станом на дату подання позову становить 218576,43 грн., в тому числі: по орендній платі за землю в розмірі 131048,78 грн.; з єдиного податку сільськогосподарських товаровиробників - 87527,65 грн., що підтверджується витягом з облікової картки відповідача /а.с. 18-27/.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно довідки позивача ПСП "Ярина" має відкриті розрахункові рахунки у банківських установах /а.с. 17/.

В терміни, передбачені законодавством, заборгованість відповідачем не була погашена, враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Лубенської ОДПІ є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків Приватного сільськогосподарського підприємства "Ярина" (ідентифікаційний код 32393484) податкову заборгованість:

- з орендної плати з юридичних осіб у сумі 131048 (сто тридцять одна тисяча сорок вісім) гривень 78 (сімдесят вісім) копійок на р/р 33217812700098, код платежу 18010600, одержувач Гребінківське УК/с. Наталівка/, код одержувача 37714540, банк одержувача ГУ ДКСУ у Полтавської області, МФО 831019;

- з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників у сумі 87527 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот двадцять сім) гривень 65 (шістдесят п'ять) копійок на р/р 31413533700098, код платежу 18050500, одержувач Гребінківське УК/с. Наталівка/, код одержувача 37714540, банк одержувача ГУ ДКСУ у Полтавської області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко