Постанова № 57372434, 19.04.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 року справа № 813/6009/15

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Ланкевича А.З.,

секретар судового засідання Фуртак А.В.,

за участі представників:

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

відповідача Каранця Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

встановив :

Львівським окружним адміністративним судом отримано позовну заяву, в якій позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №29/2100/НОМЕР_1 від 15.05.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 29.04.2015 року працівниками Головного управління ДФС у Львівській області проведено перевірку з питань дотримання позивачем вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, в приміщенні належного йому магазину за адресою: АДРЕСА_1. За результатами перевірки було складено Акт №13/69/2100/НОМЕР_1 від 29.04.2015 року (далі - Акт перевірки), зі змісту якого вбачається порушення позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв». Зокрема, встановлено факт реалізації продавцем однієї пляшки горілки «Хлібний дар» 40% об. ємністю 1,75 л. за ціною 118,00 грн., нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі алкогольні напої, що підтверджується фіскальним чеком №0000001189 від 13.08.2014 року. Як наслідок, рішенням в.о. начальника Головного управління ДФС у Львівській області №29/2100/НОМЕР_1 від 15.05.2015 року на позивача накладено фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн.

Позивач вважає таке рішення безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах закону і фактичних обставинах, оскільки відповідачем не вказано склад правопорушення податкового законодавства та не долучено належні докази, якими б підтверджувалось вчинене позивачем правопорушення. Крім того, в Акті перевірки не вказано якою повинна бути ціна продажу спиртного напою «Хлібний дар» 40% об. ємністю 1,75 л., не зазначено на яку саме суму занижено вартість продажу цього напою, а також обов'язкових реквізитів фіскального чеку, які встановлені уповноваженим органом для розрахункових документів. З цих підстав вважає, що висновок працівників Головного управління ДФС у Львівській області базується лише на припущеннях.

Крім того, вказав, що 12.08.2014 року внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року, які вступили в дію з 05.09.2014 року і якими за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, збільшено мінімальний розмір штрафних санкцій з 5000,00 грн. до 10000,00 грн. Однак, станом на час вчинення правопорушення штрафні санкції були передбачені в розмірі не менше 5000,00 грн, а оскільки Закон зворотної дії в часі не має, то на думку позивача податковий орган мав би застосувати штраф у розмірі 5000,00 грн., а не 10000,00 грн.

На підставі викладеного, вважає, що вина у правопорушенні із продажу алкогольних напоїв за ціною, нижчою від встановленого розміру мінімальних роздрібних цін, відсутня, а тому прийняте на основі таких висновків рішення про застосування фінансових санкцій є протиправним і підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з обґрунтувань, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, просила позов задовольнити.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, суть яких зводиться до наступного. Проведеною перевіркою встановлено, що в магазині, де здійснює торгівельну діяльність позивач (АДРЕСА_1), виявлено факт реалізації однієї пляшки горілки «Хлібний Дар» 40% об. ємністю 1,75 л за ціною 118,00 грн., що є нижчою від мінімальної роздрібної ціни на алкогольні напої вітчизняного виробництва, визначеної постановою Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв». Даний факт підтверджується фіскальним чеком №0000001189 від 13.08.2014 року та письмовим поясненням, написаним власноручно позивачем, в якому вона підтверджує те, що 13.08.2014 року було продано пляшку горілки «Хлібний Дар» 40% об. ємністю 1,75 л по ціні 118,00 грн. у зв'язку із тим, що продавець ОСОБА_5 забула перекодувати товар. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року (в редакції від 12.08.2014 року) до позивача застосовано мінімальну санкцію у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. - за здійснення оптової або роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі напої. Стосовно того, що відповідачем застосовано правову норму, яка не діяла на час вчинення правопорушення, то вказала, що порушення виявлено при дії вже нової редакції Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року та відповідно рішення про застосування фінансових санкцій прийняте 15.05.2015 року також при новій редакції Закону. А тому, на думку представника відповідача, необхідно застосовувати відповідальність, визначену редакцією Закону, яка діяла на момент складання рішення про застосування фінансових санкцій.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні на позов, та просить відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, допитавши свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 зареєстрована, як фізична особа-підприємець, 20.06.2006 року. Основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

29.04.2015 року посадовими особами Головного управління ДФС у Львівській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі направлень №153 та №154 від 28.04.2015 року проведено фактичну перевірку з питань додержання ФО-П ОСОБА_4 (ДРФО НОМЕР_1) вимог Закону України «Про державні регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року (із змінами та доповненнями) та інших законодавчих актів, що регулюють виробництво і обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Перевірка магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, проведена в присутності його власника - ФО-П ОСОБА_4 Позивачу вручено копію наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 28.04.2015 року №271 та ознайомлено з направленнями №153 та №154 від 28.04.2015 року, про що свідчать підписи останньої на розписках до вищезгаданих направлень.

За результатами фактичної перевірки складено Акт №13/69/2100/НОМЕР_1 від 29.04.2015 року.

В Акті перевірки йдеться про те, що відповідно до представленої до перевірки книги обліку розрахункових операцій відповідачем встановлено, що 13.08.2014 року в магазині, де здійснює торгівельну діяльність позивач, реалізовано одну пляшку горілки «Хлібний Дар» 40% об. ємністю 1,75 л за ціною 118,00 грн. за пляшку, що підтверджується фіскальним чеком №0000001189 від 13.08.2014 року. Відтак, ФО-П ОСОБА_4 порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» №957 від 30.10.2008 року, а саме здійснено роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі алкогольні напої.

На підставі Акта перевірки №13/69/2100/НОМЕР_1 від 29.04.2015 року, Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №29/2100/НОМЕР_1 від 15.05.2015 року, яким до позивача на підставі абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року (в редакції від 12.08.2014 року) застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн.

Вважаючи рішення про застосування фінансових санкцій №29/2100/НОМЕР_1 від 15.05.2015 року протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування.

Вирішуючи спір, суд керується наступним.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР від 19.12.1995 року (далі - Закон України №481/95-ВР).

Статтею 1 Закону України №481/95-ВР передбачено, що мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари; мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Відповідно до ст. 18 Закону України № 481/95-ВР, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Так, згідно з постановою Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (в редакції від 11.06.2014 року, яка вступила в дію з 17.06.2014 року), з 01.08.2014 року мінімальна роздрібна ціна за 1,0 літр 100-відсоткового спирту становить 199,50 грн. У примітці 1 цієї постанови вказано, що мінімальна роздрібна ціна під час реалізації (продажу) горілки різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), розділений на 100 відсотків.

Тобто, мінімальна роздрібна ціна реалізованої під час перевірки пляшки горілки «Хлібний дар» 40% об. ємністю 1,75 л. має становити 139,65 грн. (199,50 грн.*40*1,75 л./100), тоді як перевіркою встановлено факт її реалізації за ціною 118,00 грн.

Для повного та всебічного розгляду справи в судовому засіданні були допитані в якості свідків на стороні відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були ревізорами-інспекторами під час проведення перевірки. Розповіли, що, прибувши до магазину, що належить ФО-П ОСОБА_4, вручили останній копію наказу Головного управління ДФС у Львівській області та ознайомили з направленнями на проведення перевірки, під час якої ними було встановлено факт реалізації горілки «Хлібний Дар» 40% об. ємністю 1,75 л за ціною 118,00 грн. за пляшку, що є нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі алкогольні напої. Внаслідок цього, ревізорами-інспекторами складено Акт перевірки №13/69/2100/НОМЕР_1 від 29.04.2015 року, на підставі якого, в подальшому, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій №29/2100/НОМЕР_1 від 15.05.2015 року.

Крім того, реалізація горілчаного виробу «Хлібний дар» 40% об. ємністю 1,75 л. за ціною, нижчою ніж встановлено законодавством, підтверджується долученими письмовими поясненнями від 29.04.2015 року, написаними власноручно позивачем, в якому вона підтверджує те, що пляшку горілки «Хлібний Дар» 40% об. ємністю 1,75 л було продано 13.08.2014 року по ціні 118,00 грн. у зв'язку з тим, що продавець ОСОБА_5 забула перекодувати товар.

Зазначена обставина підтверджується також і копією фіскального чеку №0000001189 від 13.08.2014 року, що знаходився на контрольній стрічці від 13.08.2014 року.

Відтак, суд погоджується з твердженнями контролюючого органу стосовно того, що позивачем порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 року «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме 13.08.2014 року реалізовано одну пляшку горілки «Хлібний Дар» 40% об. ємністю 1,75 л за ціною, нижчою від встановленого мінімального розміру роздрібних цін на такий вид алкогольної продукції.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 (далі - Порядок №790, тут і надалі - в редакцій, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №790 фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». До суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Частиною 4 ст. 17 Закону України №481/95-ВР визначено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Згідно абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України №481/95-ВР (в редакції, що діяла станом на 13.08.2014 року, тобто на момент вчинення правопорушення позивачем) до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень.

Поряд з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм» №1638-VІI від 12.08.2014 року (далі - Закон України №1638-VII), який набрав чинності 04.09.2014 року, збільшено розмір фінансових санкцій за дане порушення і такі становлять - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Визначення терміну «партія товару» надано Державним стандартом України (ДСТУ) 3993-2000 «Товарознавство. Термін та визначення», згідно якого партія товару - це визначена кількість товарів одного або кількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом (товарно-транспортною накладною, накладною на відпуск товару тощо).

З огляду на те, що в даному випадку йдеться про одиницю товару (а саме одну пляшку горілки «Хлібний Дар» 40% об. ємністю 1,75 л.), відтак фінансова санкція за дане порушення має становити мінімальний розмір - тобто 5000,00 грн. чи 10000,00 грн. в залежності від застосування відповідної редакції Закону, оскільки 100% вартості товару, розрахованої виходячи із мінімальних роздрібних цін, становить 139,65 грн., що є меншим від встановленого.

Таким чином, суд констатує, що на час вчинення позивачем правопорушення (13.08.2014 року) мінімальний розмір штрафної санкції за роздрібну торгівлю горілкою за ціною, нижчою від встановлених мінімальних роздрібних цін на такі алкогольні напої, становив 5000 гривень, а на час накладення штрафу (15.05.2015 року) - 10000,00 грн., однак відповідачем застосовано штраф у розмірі 10000 грн., який був передбачений ст. 17 Закону України №481/95-ВР в редакції, що діяла станом на час його застосування, тобто 15.05.2015 року.

У свою чергу, суд звертає увагу, що зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. А відтак, склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення, та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп зазначено, що враховуючи норми частини 1 статті 58 Конституції України, дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп також зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено лише шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Проте, такої вказівки не містять ні Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» №481/95-ВР, ні Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо посилення контролю за обігом підакцизних товарів та уточнення окремих податкових норм» №1638-VII.

Таким чином, збільшення розміру відповідальності новим нормативно-правовим актом порівняно з попереднім, що регулював ті самі відносини, є фактично зворотною дією нормативно-правового акта, тому що передбачає зміну правила поведінки в разі вчинення певного діяння. Таке, за відсутності відповідного застереження у самому нормативно-правовому акті, суперечить статті 58 Конституції України. Зазначена правова позиція знайшла також своє відображення в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №2198/11/13-11 від 24.11.2011 року.

Враховуючи наведене, в спірному випадку, при визначенні обсягу відповідальності позивача за вчинене правопорушення, контролюючий орган повинен був застосувати найнижчий із тих розмірів штрафів, що передбачені Законом №481/95-ВР (станом на час вчинення) чи Законом №1638-VII (станом на час застосування).

Наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення.

У даному випадку, суд констатуючи помилкове застосування норм Закону, який не діяв на момент вчинення позивачем правопорушення, не може визнати недійсним рішення податкового органу в якійсь сумі. Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеній у постанові від 05.12.2006 року (справа №21-527во06).

В той же час, суд, надаючи правову оцінку підставам відповідальності і розміру штрафної (фінансової) санкції, застосованої контролюючим органом, не вправі підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. До складу повноважень суду не входять питання визначення суми податкового зобов'язання, суд виключно досліджує прийняті рішення суб'єкта владних повноважень на предмет їх правомірності.

Скасування рішення контролюючого органу повністю у такій ситуації дає йому можливість визначити в установленому законодавством порядку правильне рішення, зокрема, через прийняття нового рішення.

Інші мотиви сторін, що стосуються суті позову, судом не досліджуються, оскільки спірне рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Львівській області про застосування фінансових санкцій №29/2100/НОМЕР_1 від 15.05.2015 року.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.

Оригінал повного тексту постанови складено в одному примірнику 25.04.2016 року.