Постанова № 57372255, 21.04.2016, Сумський окружний адміністративний суд

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 р. справа №818/343/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.

за участю секретаря судового засідання - Алексеєнко Є.А.

представника відповідача - Сокур Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/343/16

за позовом ОСОБА_2

до територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, третя особа: Головне управління державної казначейської служби України в Сумській області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання неправомірними дій територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області в частині ненарахування та невиплати їй заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"); зобов'язання здійснити перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") в повному обсязі з урахуванням усіх премій та надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу. Свої вимоги мотивує тим, що нарахування їй заробітної плати проводилось без урахування внесених змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно та з 29 березня 2015 року по 08 вересня 2015 року відповідач зобов"язаний нарахувати та виплатити їй заробітну плату в повному обсязі з урахуванням усіх надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу (місячна премія, надбавка за високі досягнення, надбавка за вислугу років, тощо).

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області, заперечуючи проти позову, свою позицію обґрунтовує тим, що діючим законодавством дійсно закріплене право працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, на посадовий оклад у розмірі 30 відсотків від посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців. Проте, законодавчого механізму реалізації даного права на той час не існувало, так як не були внесені відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". Територіальним управлінням здійснюється управління бюджетними асигнуваннями та реалізуються будь-які бюджетні зобов'язання та платежі за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет, але на даний час, відповідних призначень немає. Управління не має юридично обґрунтованих підстав нараховувати та виплачувати посадові оклади, у розмірах інших, ніж це передбачено додатком 47 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006р. №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (а.с.30-34).

Позивачка в судове засідання не з"явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, справу просить розглядати без її участі (а.с.5).

Представник відповідача Сокур Н.П. в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у письмовому запереченні.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 працює в Шосткинському міськрайонному суді на посаді секретаря судового засідання. Дана посада відноситься до шостої категорії посад державного службовця у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про віднесення посад працівників апарату судів загальної юрисдикції до відповідних категорій посад державних службовців" від 24 лютого 2003 року № 88-р.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області листом від 14.05.2015 року №04-3313/15 повернуло Шосткинському міськрайонному суду Сумської області без затвердження перелік змін до штатного розпису з урахуванням статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"), мотивуючи тим, що Кабінетом Міністрів України не внесені відповідні зміни у постанову "Про упорядкування структури та умов праці оплати працівників апаратів органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.2006 року №268, а тому вважає застосування розміру посадових окладів, передбачених додатками 45-47 постанови Кабінету Міністрів України №268, правомірним (а.с.23).

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду за захистом порушеного права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Натомість частиною 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції від 07.07.2010р.) передбачено, що розмір заробітної плати, зокрема, працівників апаратів судів визначається законом.

Водночас відповідно до ст.149 вказаного Закону правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України "Про державну службу".

У свою чергу, за змістом ч.7 ст.33 Закону України "Про державну службу" умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведених правових положень Кабінет Міністрів України затвердив Схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату вищих спеціалізованих судів, Схему посадових окладів працівників і спеціалістів апарату апеляційних судів, Схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих спеціалізованих судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, Схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів (додатки 44-47 до Постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006р. у редакції постанови Кабінету Міністрів України №700 від 12.05.2007р.).

При цьому, відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №482 від 20.05.2009 р., коли розмір посадового окладу працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів, що фінансуються з бюджету, нижчий ніж визначений законом розмір мінімальної заробітної плати, посадовий оклад установлюється на рівні відповідного розміру мінімальної заробітної плати, яка, в свою чергу згідно ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" становила 1218 грн.

З огляду на викладене, особи, які в 2014 році займали посади державних службовців, мали право на посадовий оклад у розмірі 1218 грн.

14.10.2014 р. був прийнятий Закон України "Про прокуратуру", який набрав чинності 26.10.2014 р., пунктом 5 Прикінцевих положень якого внесено зміни до ч.1 ст.144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та доповнено її новим абзацом другим, відповідно до якого розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду; посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Отже, з 26 жовтня 2014 року за працівниками апаратів судів було визнано право на посадові оклади у нових (підвищених) розмірах.

Абзацом 2 підпункту 1 і абзацом 3 підпункту 2 пункту 13 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та у двомісячний строк - внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення збільшення видатків Державного бюджету України на оплату праці працівників апаратів судів та встановлення їм посадових окладів у розмірі, не меншому за передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Водночас у Державному бюджеті України були відсутні кошти на фінансування посадових окладів у таких розмірах, а правові акти, видані на виконання Державного бюджету (кошториси, щомісячні розписи видатків тощо), не передбачали фінансового механізму реалізації згаданого права.

Абзац 2 частин 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру" був прийнятий після прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік".

За загальноприйнятим у праві прийомом із усунення колізій між однопредметними законодавчими актами закон, що прийнятий пізніше, має пріоритет над законом, прийнятим раніше. Відтак, перший із названих Законів має пріоритет над другим. А отже, з огляду на принцип законності (пріоритет закону на підзаконними актами) правові акти, що прийняті на виконання Закону про Державний бюджет України на 2014 рік і суперечать Закону України "Про судоустрій і статус суддів", застосуванню не підлягають.

Таким чином, взявши на себе обов'язок із виплати посадових окладів у підвищених розмірах, але при цьому не внісши необхідних змін до закону про Держаний бюджет, держава допустила недобросовісність. Оскільки у відносинах виконання цього обов'язку державу представляють органи Державної судової адміністрації, то саме вони повинні нести відповідальність від імені держави.

Викладене дозволяє дійти висновку, що з 26 жовтня 2014 року працівники апаратів судів мають право на посадові оклади у розмірах, визначених абзацом 2 частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру".

Виходячи з правової позиції, наведеної в постанові Верховного Суду України від 22.05.2013р. (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 31701325), та висловленої Європейським судом з прав людини в рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України", це право підлягає реалізації і захисту незважаючи на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" видатків на ці потреби не було передбачено.

З 1 січня 2015 року набрали чинності Закон України від 28.12.2014 р. № 79-VIII, яким внесено зміни до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI, та Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014р. №80-VIII, якими встановлено, що норми і положення частини 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, Бюджетний кодекс України із змінами і Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" по-іншому врегульовували відносини в частині визначення розміру посадових окладів працівників апарату судів і, враховуючи, що ці закони були прийняті 28 грудня 2014 року, тобто пізніше, ніж Закон України "Про прокуратуру", то вони мають пріоритет у застосуванні.

Проте, делеговане Кабінету Міністрів України з 1 січня 2015 року повноваження щодо визначення розміру посадових окладів працівників апарату судів Уряд виконав лише у вересні 2015 року, прийнявши постанову від 02.09.2015 р. №644 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" (набрала чинності з 9 вересня 2015 року), якою внесено зміни в постанову Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. №268 шляхом затвердження нової схеми посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих (загальних, спеціалізованих) судів залежно від місячного посадового окладу (коефіцієнту від місячного посадового окладу) судді місцевого суду.

З 29 березня 2015 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015р. №192-VIII, яким Закон України "Про судоустрій і статус суддів" викладено в новій редакції.

В абзаці 2 частини 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України від 12.02.2015 р. № 192-VIII) закріплено аналогічну норму про те, що розмір заробітної плати працівників апаратів судів, їхнє побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються законом і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців органів законодавчої та виконавчої влади. При цьому розмір посадового окладу працівника апарату суду, посада якого віднесена до шостої категорії посад державних службовців, установлюється в розмірі 30 відсотків посадового окладу судді місцевого суду. Посадові оклади працівників апарату суду, посади яких віднесені до кожної наступної категорії посад державних службовців, установлюються з коефіцієнтом 1,3 пропорційно посадовим окладам працівників апарату суду, посади яких віднесені до попередньої категорії посад державних службовців.

Наведене положення не передбачає повноважень Кабінету Міністрів України щодо регулювання розміру посадових окладів працівників апаратів судів.

Підпунктом 2 пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" Кабінет Міністрів України зобов'язано у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити в межах своїх повноважень перегляд та скасування нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

2 березня 2015 року, тобто після прийняття Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік". Підпунктом 12 пункту 1 Закону № 217-VIII з абзацу 3 пункту 9 Закону про Державний бюджет України на 2015 рік було виключено посилання на частину 3 статті 69, статтю 129, частину 1 статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зберігши при цьому загальне посилання на положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Внісши такі зміни, законодавець фактично повторно прийняв абзац 3 пункту 9 Закону про Державний бюджет України на 2015 рік, яким Кабінету Міністрів України делеговано право визначати розмір посадових окладів працівників апаратів судів.

Проте, Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 02.03.2015 р. №217-VIII, набрав чинності з 13 березня 2015 року, а Закон України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 р. № 192-VIII - з 29 березня 2015 року, тому останній із названих законів почав справляти вплив на розмір посадових окладів працівників апаратів судів з урахуванням положення абзацу третього пункту 9 Прикінцевих положень Закону про Державний бюджет України на 2015 рік: розмір окладів визначався безпосередньо Законом України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд".

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року розмір посадових окладів працівників апаратів судів мав визначатись відповідно до абзацу другого частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру", а з 29 березня 2015 року по 9 вересня 2015 року - відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд".

Водночас, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст.1 Протоколу №1 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

У цій же справі Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як причину невиконання своїх зобов'язань.

Крім того, дана правова позиція повністю відповідає Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. №3 "Про Довідку щодо результатів вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" у спорах щодо визначення розміру заробітної плати працівників апарату судів", згідно висновку якої до 26 жовтня 2014 року посадові оклади працівників апарату судів мали виплачуватися у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 268, але не менше місячної мінімальної заробітної плати - 1218 гривень. З 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року посадові оклади працівників апарату судів мали виплачуватися у розмірах, визначених абзацом другим частини першої статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про прокуратуру". З 29 березня по 8 вересня 2015 року посадові оклади працівників апарату судів мали виплачуватися у розмірах, визначених абзацом другим частини першої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд". З 9 вересня 2015 року посадові оклади працівників апарату судів мали виплачуватися у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №644.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено ОСОБА_2 заробітну плату за період з 26.10.2014 р. по 28.03.2015 р. включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014) та за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд").

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд"), а також зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") в повному обсязі з урахуванням усіх премій та надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області в частині ненарахування та невиплати ОСОБА_2 заробітної плати за період з 26 жовтня 2014 року по 28 березня 2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд").

Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (м. Суми, вул. Перемоги, буд. 4, код ЄДРПОУ 26270240) здійснити ОСОБА_2 (41140, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перерахунок та виплату заробітної плати за період з 26.10.2014 року по 28.03.2015 року включно відповідно до статті 144 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції з 26.10.2014 року) та за період з 29.03.2015 року по 08.09.2015 року, відповідно до статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд") в повному обсязі з урахуванням усіх премій та надбавок, які нараховуються залежно від розміру посадового окладу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.О. Бондар

Повний текст постанови складено 26 квітня 2016 року.

З оригіналом згідно:

Суддя С.О. Бондар