Ухвала суду № 57372005, 21.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 р.Справа № 820/134/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2016р. по справі № 820/134/16 за позовом Судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області про стягнення суддівської винагороди,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Суддя Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, в якому просить суд: стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на користь судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суддівську винагороду за період з 01.01.2015 року до 31.03.2015 року у розмірі 16443.00 грн., яка підлягає індексації за період, починаючи з 01.01.2015 року по день фактичного розрахунку; постанову в частині стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на користь судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суддівську винагороду у межах суми стягнення за один місяць - звернути до негайного виконання.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 р. було відмовлено у задоволенні позову.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 р. та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2016 р. без змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 21.04.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 був призначений на посаду судді Коломацького районного суду Харківської області Указом Президента України від 23.01.2012 року за №29.

До штату Коломацького районного суду Харківської області позивача було зараховано наказом в.о. голови Коломацького районного суду Харківської області від 13.02.2012 року.

Судді Коломацького районного суду Харківської області за спірний період, а саме січень - березень 2015 року нараховано суддівську винагороду у вигляді 7 мінімальних заробітних плат з урахуванням індексації, за січень 2015 року на суму 8784,22 грн, за лютий 2015 року - 8828,06 грн, за березень 2015 року - 8875,57 грн., про що свідчать копії розрахункових листів (а.с. 21-22).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо виплати позивачу у січні по березень 2015 року суддівської винагороди у розмірі 7 мінімальних заробітних плат є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, питання судоустрою і статусу професійних суддів в Україні регулює та встановлює Закон України "Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VI.

У відповідності до п.8 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" незалежність судді забезпечується, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Згідно з ч. 2 ст. 129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною 3 статті 129 вищезазначеного Закону передбачено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат. з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, відповідно до якого передбачено обмеження заробітної плати державних службовців, так в пп.1 п. 36 зазначається, що в абзаці першому частини третьої статті 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" цифри "15" замінено цифрами "10".

Разом з тим, у прикінцеві положення Закону № 76, зокрема, пункт 9 передбачає, що керівникам органів виконавчої влади та інших державних органів (крім органів, які беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою) з метою забезпечення раціонального використання бюджетних коштів вжити заходів щодо скорочення чисельності працівників цих органів на 20 відсотків, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах, переглянути укладені договори на придбання товарів, робіт, послуг.

Відповідно до п.10 Прикінцевих положень вказаного Закону № 76 у 2015 році максимальний місячний розмір заробітної плати (грошового забезпечення) працівників державних органів та інших бюджетних установ, суддівської винагороди обмежується 7 розмірами мінімальної заробітної плати, а при скороченні чисельності працівників - 10 розмірами мінімальної заробітної плати (виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки не враховується у зазначеному максимальному розмірі).

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що станом на 01.01.2015 року скорочення чисельності працівників у Коломацькому районному суді не було, про що свідчить штатний розпис (а.с. 23).

Отже, з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" максимальний розмір суддівської винагороди обмежується 7 розмірами мінімальної заробітної плати.

Зазначені положення Закону діяли до набрання чинності Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12.02.2015 р. № 192-VIII (набрав чинності 29.03.2015 р.), яким Закон України "Про судоустрій та статус суддів" було викладено в новій редакції.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2015 року була встановлена на рівні 1218 грн.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Держава прагне до збалансованості бюджету України.

Слід вказати, що враховуючи негативні тенденції в економіці, погіршення прогнозних макропоказників, у зв'язку з цим - ризики щодо виконання державного бюджету, Верховною Радою України та Урядом було прийнято ряд рішень, спрямованих на економію бюджетних коштів, зокрема прийнято Закон України від 28 грудня 2014 року N 76-VIII, яким обмежено максимальний місячний розмір суддівської винагороди 7 розмірами мінімальної заробітної плати.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що норми Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" були визнанні неконституційними, а отже у суду відсутні підстави для стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на користь судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої суддівської винагороди за період з 01.01.2015 року до 31.03.2015 року у розмірі 16443,00 грн.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Судді Коломацького районного суду Харківської області ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.03.2016р. по справі № 820/134/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Пянова Я.В. Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 25.04.2016 р.