Ухвала суду № 57371996, 26.04.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року справа №812/1663/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

судді: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

при секретарі судового

засідання: Томах О.О.

за участю представників:

від позивача: Рум'янцева О.С., довіреність від 31.12.2015 р.

від відповідача : Пивоварової Д.О., довіреність від 12.03.2016 р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Державної фіскальної служби у

Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 10 лютого 2016 року

по адміністративній

справі № 812/1663/15

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз»

до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Державної фіскальної служби у

Луганській області

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (надалі - позивач, підприємство) 09 грудня 2015 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (надалі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003511503 від 27.11.2015 про нарахування штрафу у сумі 168336,00 грн. (а.с. 4-10).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року позовні вимоги задоволені повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області № 0003511503 від 27.11.2015 р. про нарахування штрафу у сумі 168336,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 14б, ідентифікаційний код 39890562) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» (місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, буд. 87, ідентифікаційний код 05451150) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3743,04 грн. (три тисячі сімсот сорок три гривні 04 копійки) (а.с. 108-111).

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначив, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що авансові внески з податку на прибуток, які не були сплачені ПАТ «Луганськгаз» з серпня 2014 року по лютий 2015 року, в силу п.31.1. та пп. 14.1.175 ПК України вважаються не сплаченими та набувають статусу податкового боргую. Згідно пп. 14.1.152 ПК України під погашенням податкового боргу розуміється зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом. Після закінчення граничного терміну сплати податкових зобов'язань до дати подання Розрахунку від 04.09.2015 року сплинуло понад 60 днів, отже податкові зобов'язання перебували у статусі податкового боргу. Також вказує, що позивачем не дотримано порядку звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань по сплаті авансових внесків з податку на прибуток, а саме відсутнє звернення підприємства з заявою до компетентного органу та не надано сертифікат Торгово-промислової палати України із засвідченням форс-мажорних обставин (а.с. 116-118).

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник позивача під час судового розгляду проти доводів апеляційної скарги заперечував, надав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача під час судового розгляду апеляційну скаргу підтримувала, надала додаткові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», ідентифікаційний код 05451150, зареєстрований як юридична особа, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у своєму складі має відокремлений структурний підрозділ - філію - Рубіжанське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства, яке є платником податку на прибуток та перебуває на податковому обліку в Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (а.с. 11-14, 94).

Відповідно до розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2013 рік № 9091129578 від 03.03.2014, поданого до податкового органу Рубіжанським міжрайонним управлінням по експлуатації газового господарства - філією Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», самостійно визначений розмір авансових внесків, які підлягають сплаті щомісячно в 2014 році та у січні та лютому 2015 року (а.с. 67-68).

Згідно декларації по податку на прибуток Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» від 31.08.2015 за 2014 рік товариством за результатами діяльності отримано збитки у розмірі 8680336,00 грн., який розподілене на відокремлені підрозділи товариства, у тому числі і на Рубіжанське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства (а.с. 23-26).

Відповідно до розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2014 рік № 9082089366 від 04.09.2015 позивачем податок на прибуток відокремленого підрозділу зменшений на суму авансового внеску з податку на прибуток, а саме на 1221606,00 грн. (рядок 6) (а.с. 65-66).

Відповідачем 30.10.2015 року проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати позивачем авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік, за результатами якої складено акту № 60/1501/20188359. Перевіркою встановлено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну сплату авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік. Податкові зобов'язання за серпень - грудень 2014 року та січень-лютий 2015 року у сумі 120240,00 грн. щомісячно фактично погашені поданням розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку № 9082089366 від 04.09.2015. Строк затримки становить понад 30 календарних днів (а.с. 73-75).

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003511503 від 27.11.2015, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов'язання у розмірі 841680,00 грн. понад 30 календарних днів нараховано штраф у розмірі 20 % на суму 168336,00 грн. (а.с. 70-71).

Згідно даних інтегрованої картки Рубіжанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Луганськгаз» платником податків починаючи з 30.08.2014 не сплачувались щомісячні авансові внески з податку на прибуток у сумі 120240,00 грн. Після подачі розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2014 рік № 9082089366 від 04.09.2015 здійснено списання податкової заборгованості зі сплати авансових внесків з податку на прибуток (а.с. 76-79).

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Спірним питанням у даній справі є правомірність прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення, яким позивача зобов'язано сплатити штраф за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання на підставі статті 126 Податкового кодексу України.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) грошове зобов'язання платника податків є сумою коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Абзацом 4 пункту 57.1 статті 57 ПК зазначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій), у тому числі визначених пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації.

Підпунктом 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами господарської діяльності у 2014 році підприємством отримано збитки, а тому у розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2014 рік Рубіжанського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства від 04.09.2015 № 9082089366 (поданого відповідно до п. 152.4 статті 152 Податкового кодексу України) позивачем визначено суму перевищення, яка переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду у розмірі 1221606,00 грн.

Відповідно до статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як встановлено судом, позивачем податковий борг не погашався шляхом сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, отже сам об'єкт застосування штрафних санкцій, як того вимагає санкція статті 126 ПК України відсутній. Факт подання підприємством уточнюючих розрахунків з податку на прибуток з визначенням податкових зобов'язань, які є меншими ніж сума раніше визначених авансових внесків не можна вважати фактом погашення податкового боргу, це є, на думку суду, лише підставою для внесення змін в облікову картку платника податку.

Різне трактування положень статті 126 стало наслідком між конструкцією диспозиції та санкції статті 126 ПК України, положення якої в абзаці першому передбачають відповідальність за несплату грошового зобов'язання, несплату, у тому числі, авансових внесків з податку на прибуток, а розмір штрафу, передбачений абзацами другим та третім цієї статті встановлюють від погашення суми податного боргу. За основними засадами податкового законодавства України такий спір підлягає вирішенню на користь платника податків, виходячи із презумпції правомірності рішень платника податку, закріпленої пп.4.1.4 п.4.1 статті 4 ПК України.

Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VII, який набрав чинності з 15 вересня 2014 року, визначає серед іншого тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до приписів статті 1, абзацу третього пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1669-VII, розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р і від 2 грудня 2015 року № 1275-р, позивач здійснює господарську діяльність в м. Рубіжному, яке віднесено до населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачу 2 жовтня 2014 року видано сертифікат (висновок) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 749 Торгово-промисловою палатою України, яким засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 01 липня 2014 року для ПАТ «Луганськгаз» при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області щодо виконання законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. (а.с. 39-40).

Отже, наявність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України є підставою для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання податкових зобов'язань, зокрема від застосування штрафних санкцій з боку податкових органів.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач не звертався до податкового органу із заявами в порядку статті 100 Податкового кодексу України про розстрочення чи відстрочення податкового боргу колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки наявність чи відсутність такого звернення не спростовують факту настання для позивача обставин непереборної сили (форс-мажору) з 1 липня 2014 року, що підтверджено сертифікатом Торгово-промисловою палатою України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 749 від 02.10.2014, та, як наслідок, факту звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань відповідно до прямої норми Закону України № 1669.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову із дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 24, 41, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212,

254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі №812/1663/15 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі №812/1663/15 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 26 квітня 2016 року. Повний текст ухвали складений та підписаний у нарадчій кімнаті 26 квітня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

А.В. Гайдар