Постанова № 57371549, 19.04.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

19 квітня 2016 року Справа № 814/4279/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доРеєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області, просп. Жовтневий, 314,Миколаїв,54050

провизнання протиправним та скасування рішення від 29.08.2015р. № 24011238, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 (далі-відповідачі) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 24011238 від 29.08.2015 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2.

- зобов'язати Реєстраційну службу Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, форма власності: приватна, спільна часткова, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення державного реєстратора є протиправним та підлягає скасуванню, адже прийнято в порушення вимог діючого законодавства.

Відповідачі вважають позовні вимоги необґрунтованими з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

20 серпня 2015 року адвокат Бернікова І.О. на підставі договору про надання правової допомоги звернулась до Реєстраційної служби жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області із заявами про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, форма власності: приватна, спільна часткова, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2

Рішенням від 29.08.2015 року за № 24011238 державним реєстратором Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області, ОСОБА_1 було відмовлено у державній реєстрації права власності вищевказаного нерухомого майна, оскільки не можливо встановити відповідність заявлених прав поданим документам.

Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що суперечить нормам діючого законодавства україни.

Суд вирішуючи даний спір виходить з наступного.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено обов'язковість державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-ІV(далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. З п. п. 1,2, 3 Закону № 1952-ІУ державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно п. 9 ч.1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», однією з підстав для реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Так, з матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення позивача із заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, форма власності: приватна, спільна часткова, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 є рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23.02.2015 року по справі №477/3142/14-ц, яким за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано право власності на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 по 1/2 частині за кожним (арк .с .16). 06.03.2015 року вищезазначене судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 14 ЦПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Однак, державним реєстратором під час прийняття оскаржуваного рішення проігноровано принцип обов'язковості судового рішення, яке на час звернення до державного реєстратора набрало законної сили та яким за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано право власності на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 по 1/2 частині за кожним.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення, оскільки у відповідача були відсутні передбачені ст. 24 Закону України ««Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правові підстави для відмови у здійснені державної реєстрації права власності на вищезазначене нерухоме майно за позивачем.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання державного реєстратора Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області провести державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, форма власності: приватна, спільна часткова, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, суд зазначає наступне.

З огляду на положення ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які Конституцією України віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України 21.10.2010 року № П-278/10.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналіз приписів КАС України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Таким чином, суд не може зобов'язати Реєстраційну службу Жовтневого районного управління юстиції, здійснити за позивачем та ОСОБА_3 державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 оскільки такий розсуд матиме ознаки втручання у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає занеобхідним, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Реєстраційну службу Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області повторно розглянути заяву позивача про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, форма власності: приватна, спільна часткова, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з урахуванням обставин встановлених у даному рішенні суду.

З урахуванням викладеного, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 24011238 від 29.08.2015 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області ОСОБА_2.

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Жовтневого районного управління юстиції Миколаївської області повторно розглянути заяву позивача про державну реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будовами та спорудами та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, форма власності: приватна, спільна часткова, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з урахуванням обставин встановлених у рішенні суду.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області сплачений згідно квитанції 0.0.470258103.1 від 02.02.2015 року судовий збір в сумі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич