Постанова № 57371483, 20.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 р. Справа № 814/3159/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.,

- Кравченка К.В.

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Маркшейдер і К» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маркшейдер і К» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркшейдер і К» звернулось до суду із адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001442204 від 20 червня 2014 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі товариства з обмеженою відповідальністю «Маркшейдер і К» ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що 28 грудня 2010 року ТОВ «Маркшейдер і К» уклав з АО «Западно-Казахстанская машиностроительная компания» (м. Уральськ, Республіка Казахстан) контракт №424, відповідно до якого позивач зобов'язується здійснити роботи по капітальному ремонту газотурбінного двигуна ДР59Л, заводський номер Д00297004, з продовженням ресурсу роботи двигуна, а також проведення випробувань в м. Миколаєві.

В червні 2011 року АО «Западно-Казахстанская машиностроительная компания» ввезено на митну територію України в режимі «переробка на митній території України» газотурбінний двигун ДР59Л, заводський номер Д00297004.

Оскільки двигун було ввезено відповідно до п.204.1 ст. 204 Податкового кодексу України в режимі давальницької сировини, під час митного оформлення не були сплачені митні платежі, а ТОВ «Маркшейдер і К» виписаний простий вексель на суму 61 770, 76 доларів США.

У зв'язку з тим, що на момент погашення векселя, двигуна ДР59Л, заводський номер Д00297004, не було вивезено за межі України, ТОВ «Маркшейдер і К» 20 червня 2012 року сплатив по векселю до державного бюджету 493 702, 80 гривень або 61 770, 76 доларів США за курсом.

20 червня 2012 року митницею за заявкою позивача змінено режим двигуна на «тимчасове ввезення».

В період з 10 травня 2011 року по 16 липня 2012 року АО «Западно-Казахстанская машиностроительная компания» здійснило перерахування на адресу ТОВ «Маркшейдер і К» 532 000 доларів США за виконані роботи по контракту №424 від 28 грудня 2010 року.

07 червня 2012 року керівники ТОВ «Маркшейдер і К» та АО «Западно-Казахстанская машиностроительная компания» підписали акт виконаних робіт №2, відповідно до якого всі роботи у повному обсязі по контракту №424 від 28 грудня 2010 року виконані, замовник не має претензій до виконавця, загальна вартість виконаних робіт склала 533 000 доларів США.

03 серпня 2012 року газотурбінний двигун ДР59Л, заводський номер Д00297004 було вивезено за межі території України.

В період з 28 травня 2014 року по 30 травня 2014 року ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведено позапланову виїзну ТОВ «Маркшейдер і К» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства України під час виконання контрактів з АО «Западно-Казахстанская машиностроительная компания». Результати перевірки були оформлені актом №2085/14-02-22-04-011 від 06 червня 2014 року.

Під час перевірки податківці встановили, що сума 532 000 доларів США ніяким чином не врахована в доходах ТОВ «Маркшейдер і К» та обрахували від неї недоїмку з податку на прибуток в сумі 894 600 гривень.

20 червня 2014 року уповноваженою особою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва винесено податкове повідомлення-рішення №0001442204 про збільшення ТОВ «Маркшейдер і К» грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 118 250 гривень, з них 894 600 гривень основного зобов'язання та 223 650 гривень штрафних санкцій.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи складення акту виконаних робіт 07 червня 2012 року, позивач був зобов'язаний відобразити у власному податковому обліку 533 000 доларів США в якості доходів саме у другому кварталі 2012 року, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення №0001442204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 118 250 гривень є правомірним.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 134 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 135.1 ст. 135 Податкового Кодексу України передбачено, що доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.2 ст. 135 Податкового Кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.137.1 ст. 137 Податкового Кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2010 року, ТОВ «Маркшейдер і К» був укладений контракт №424 з АО «Западно-Казахстанская машиностроительная компания» на виконання робіт з капітального ремонту газотурбінного двигуна ДР 59 Л зав. №Д00297004 з продовженням ресурсу роботи виробу, а також на здійснення випробування на базі підприємства в м. Миколаєві.

У зв'язку з об'єктивною неможливістю проведення випробувань виробу після капітального ремонту на базі підприємств м. Миколаєва до контракту №424 від 28 грудня 2010 року були неодноразово внесені зміни в частині виконання контракту (додаткові угоди №1 від 17 лютого 2011 року, №2 від 10 березня 2011 року, №3 від 05 травня 2011 року, №4 від 17 травня 2011 року, №5 від 08 червня 2011 року, №6 від 28 липня 2011 року, №7 від 21 вересня 2011 року, №8 від 25 листопада 2011 року, №9 від 24 грудня 2011 року, №10 від 14 березня 2012 року, №11 від 04 травня 2012 року, №12 від 29 травня 2012 року), відповідно до яких роботи вважаються виконаними виконавцем та прийнятими замовником лише після проходження випробування виробу у складі ГП-10-01 на КС «Аккольская» (Республіка Казахстан) та підписання сторонами акта, який підтверджує проходження виробом такого випробування.

Під час проведення перевірки податковий орган дійшов до висновку, що ТОВ «Маркшейдер і К» отримані протягом 2011-2012 років від АО «Западно-Казахстанская машиностроительная компания» 532 000 доларів США за виконані роботи по контракту №424 від 28 грудня 2010 року відповідно до акту виконаних робіт №2 від 07 червня 2012 року не відобразив у власній податковій звітності ні в 2011 році, ні в 2012 році, ні в 2013 році, ні в першому кварталі 2014 року, у зв'язку з чим було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001442204, яким збільшено підприємству грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 118 250 грн.

При цьому, відмовляючи у задоволенні вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0001442204 суд першої інстанції, зокрема, посилався на висновок експерта №18 від 20 липня 2015 року, відповідно до якого періодом отримання доходів та витрат, понесені ТОВ «Маркшейдер і К» при виконанні контракту №424 від 28 грудня 2010 року є 2 квартал 2012 року та інші звітні квартали 2012 та 2013 років.

Проте, колегія суддів вважає, що податковим органом та судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги акт №3 від 17 жовтня 2014 року, яким підтверджено проходження випробування у складі газоперекачувального агрегату ГПА-10-01 на КС «Аккольская» (Республіка Казахстан) та прийому-передачі двигуна в експлуатацію газотурбінного двигуна ДР 59Л зав. №Д00297004, оскільки саме підписання цього акту свідчить про повне виконання укладеного ТОВ «Маркшейдер і К» з АО «Западно-Казахстанская машиностроительная компания» контракту №424.

Більш того, судовим експертом при складанні зазначеного висновку було враховано лише акт №2 від 07 червня 2012 року, тобто при проведенні експертизи, на яку суд першої інстанції посилається як на одну із підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову, взагалі не досліджувався акт №3 від 17 жовтня 2014 року та не було враховано наявність укладених додаткових угод до контракту №424 від 28 грудня 2010 року, а тому такий висновок як доказ не має для суду наперед встановленої сили і повинен оцінюватися судом за правилами ст. 86 КАС України разом з іншими доказами в їх сукупності.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідний акт №3 від 17 жовтня 2014 року не був підписаний сторонами, тобто укладений контракт не був виконаний, а тому підстави для відображення в податковому обліку підприємства доходу від надання послуг та виконання робіт по контракту №424 від 28 грудня 2012 року в першому півріччі 2012 року, на чому полягає податковий орган, були відсутні.

Крім того, апелянтом у запереченні на акт перевірки №2085/14-02-22-04-011/303329 від 06 червня 2014 року та в скарзі на податкове повідомлення-рішення №0001442204 від 20 червня 2014 року було зазначено, що на час проведення перевірки акт випробування відсутній, а отже умови контракту №424 від 28 грудня 2010 року не виконані, проте податковим органом ці доводи не були враховані при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Отже, враховуючи вищенаведені положення пункту 137.1 статті 137 Податкового Кодексу України, яким зокрема, передбачено, що дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги що саме з 17 жовтня 2014 року укладений контракт №424 від 28 грудня 2010 року є виконаним, а відтак висновки суду першої інстанції стосовно того, що ТОВ «Маркшейдер і К» було зобов'язано відобразити у власному податковому обліку 533 000 доларів США в якості доходів саме у другому кварталі 2012 року є помилковими.

Також, під час апеляційного розгляду справи, представником апелента була надана копія постанови старшого слідчого ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Миколаївській області про закриття кримінального провадження від 28 серпня 2015 року, відповідно до якої ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС надано інформацію стосовно того, що ТОВ «Маркшейдер і К» надано податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік, де задекларовано суму331 643 гривень та сплачено до бюджету 181 643, 25 гривень, тобто на теперішній час, у зв'язку з виконанням в повному обсязі договору №424 від 28 жовтня 2010 року ТОВ «Маркшейдер і К» задекларовано податок на прибуток при виконанні вказаного договору та сплачено суму у розмірі 181 643, 25 гривень, а тому було закрито кримінальне провадження №32014150000000072 від 21 липня 2014 року, у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ТОВ «Маркшейдер і К» ознак складу кримінального правопорушення.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений помилковий висновок про доведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим вимоги щодо його скасування є обґрунтованими.

На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ «Маркшейдер і К» задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Маркшейдер і К» задовольнити, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2015 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Маркшейдер і К» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №0001442204 від 20 червня 2014 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко