Постанова № 57370642, 12.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 квітня 2016 року 11:38 № 826/22362/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Мазур А.С., суддів Келеберди В.І., Літвінової А.В., при секретарі Авраменко Л.С., за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача - Дудник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_4 доМіністерства юстиції України провизнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 16 березня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

В С Т АН О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №1582/5 від 21.08.2015 «Про відмову в перереєстрації друкованого засобу масової інформації»;

- зобов'язати Міністерство юстиції України здійснити перереєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» - на підставі заяви від 17.06.2015 та додатково поданих документів від 23.07.2015, поданих ОСОБА_4.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що оскаржуваний наказ від 21.08.2015 №1582/5 прийнято відповідачем необґрунтовано, оскільки останній не містить передбачених чинним законодавством підстав для відмови у перереєстрації вказаного друкованого засобу масової інформації.

У судовому засіданні 12.04.2016 представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що відмова у перереєстрації друкованого засобу масової інформації - газети «ІНФОРМАЦІЯ_1», - рішення про що оформлене оскаржуваним наказом, є правомірною, оскільки під час проведення правової експертизи встановлено, що нова назва вказаного друкованого засобу масової інформації «ІНФОРМАЦІЯ_3» («ІНФОРМАЦІЯ_4») може підпадати під дію Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», у зв'язку з тим, що містить напис, присвячений подіям, пов'язаним із встановленням радянської влади.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, гр. ОСОБА_4 звернувся до Міністерства юстиції України із заявою про перереєстрацію друкованого засобу масової інформації від 17.06.2015, в якій на підставі положень ст. 20 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та відповідно до п. 5 ст. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в України та заборону пропаганди їхньої символіки» просив здійснити перереєстрацію друкованого засобу масової інформації у зв'язку зі зміною засновника та найменування видання.

Крім того, у відповідності до заяви від 23.07.2015 гр. ОСОБА_4 з метою усунення виявлених недоліків подано додаткові підтверджуючі документи, згідно з переліком.

За результатами розгляду вказаної заяви Міністерством юстиції України прийнято наказ від 21.08.2015 №1582/5 «Про відмову в перереєстрації друкованого засобу масової інформації», яким відмовлено гр. України ОСОБА_4 у перереєстрації друкованого засобу масової інформації - газети «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Вважаючи вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з такого.

Нормативно-правовим актом, який створює правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України «Про інформацію» та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів, є Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16.11.1992 №2782-ХІІ (надалі - Закон №2782).

У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 12 Закону №2782, друкований засіб масової інформації може видаватися після його державної реєстрації.

Державній реєстрації підлягають всі друковані засоби масової інформації, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу його виготовлення.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону №2782, заяви про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації подаються засновником (співзасновниками) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації друкованих засобів масової інформації.

Таким органом, у відповідності до пп. 83-12 п. 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228, є Міністерство юстиції України, яке відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

У силу ч. 1 ст. 20 Закону №2782, друкований засіб масової інформації підлягає перереєстрації в разі зміни засновника (складу співзасновників), назви, мови, сфери розповсюдження видання.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача із заявою про перереєстрацію друкованого засобу масової інформації від 17.06.2015 слугували положення п. 5 ст. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в України та заборону пропаганди їхньої символіки» від 09.04.2015 №317-VIII (надалі - Закон №317), у відповідності до яких засновники друкованих засобів масової інформації, які на момент набрання чинності цим Законом здійснювали пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та/або використовували у назві символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, зобов'язані припинити здійснення такої пропаганди та/або здійснити перереєстрацію друкованого засобу масової інформації. Засновники таких друкованих засобів масової інформації звільняються від сплати реєстраційного збору за перереєстрацію.

У разі недотримання вимог цього Закону засновниками друкованих засобів масової інформації після спливу трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом їх випуск підлягає припиненню в установленому законом порядку, крім випадків, коли засновником друкованого засобу масової інформації вжито заходів щодо дотримання вимог цього Закону, а неможливість перереєстрації такого друкованого засобу масової інформації зумовлена об'єктивними причинами.

Слід зазначити, що у відповідності до п. 6.1 Положення про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 21.02.2006 №12/5 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Положення №12/5), рішення, зазначені в пункті 2.6 Положення, приймаються залежно від результатів правової експертизи в межах установленого строку виключно на підставах, установлених законами, відповідно до Постанови та цього Положення. Такі рішення оформлюються наказами, до яких додаються висновок про реєстрацію (перереєстрацію) або про відмову в реєстрації (перереєстрації) друкованого ЗМІ (додаток 2), висновок про видачу дубліката або про відмову у видачі дубліката свідоцтва про державну реєстрацію друкованого ЗМІ (додаток 3), висновок про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію (додаток 4). Рішення про визнання свідоцтва про державну реєстрацію таким, що втратило чинність, зазначене в підпункті 2.17 цього Положення, оформлюється наказом, до якого додається правовий висновок про визнання свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації таким, що втратило чинність (додаток 5). Висновок є невід'ємною частиною наказу.

Наказ готується на підставі правових висновків і підписується Головою Укрдержреєстру, начальником відповідної реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (п. 6.4 Положення №12/5).

У разі, якщо є установлені Законом підстави для відмови в державній реєстрації друкованого ЗМІ, реєструвальний орган готує правовий висновок про відмову в державній реєстрації друкованого ЗМІ з викладенням підстав відмови - конкретних положень законодавства України. У преамбулі наказу вказуються норми Закону, які стали підставою для відмови в державній реєстрації, у пунктах наказу викладається рішення реєструвального органу та роз'яснюється порядок оскарження рішення до суду (п. 6.12 Положення №12/5).

У відповідності до правового висновку щодо заяви громадянина України ОСОБА_4 про перереєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети «ІНФОРМАЦІЯ_1», «ІНФОРМАЦІЯ_2» - у зв'язку зі зміною засновника та назви видання на «газета «ІНФОРМАЦІЯ_3», «газета «ІНФОРМАЦІЯ_4», з метою прийняття правомірного рішення Міністерством юстиції України було направлено запит до Українського інституту національної пам'яті про надання інформації щодо зв'язку назви «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» із пропагандою комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки. Листом Українського інституту національної пам'яті від 14.07.2015 №01/782 повідомлено: «В Українського інституту національної пам'яті відсутня інформація щодо існування формувань, інших підрозділів або організацій з такою назвою у період встановлення радянської влади на території України, під час переслідувань учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті, а також щодо наявності прямого зв'язку зазначеної назви з діяльністю комуністичної партії. Разом з тим, назву «ІНФОРМАЦІЯ_3», («ІНФОРМАЦІЯ_4») мав вірш радянського поета ОСОБА_7. Цей вірш було написано під час так званої «Громадянської війни» у 1918 році та присвячено матросам - червонофлотцям, які боролися за встановлення радянської влади на території колишньої Російської імперії. Цей вірш, серед іншого, містив заклики до встановлення радянської влади: «довільно жить законом, данным Адамом и Евой. Клячу историю загоним […] Крепи у мира на горле пролетариата пальцы!». Щодо зв'язку назви «ІНФОРМАЦІЯ_3», («ІНФОРМАЦІЯ_4») з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП) або символікою нацистської Німеччини, то відповідна інформації в Інституту також відсутня».

На підставі викладеного, у вказаному висновку наголошено на тому, що вказана назва видання «ІНФОРМАЦІЯ_3», «ІНФОРМАЦІЯ_4» може підпадати під дію Закону №317, оскільки містить напис, присвячений подіям, пов'язаним із встановленням радянської влади.

Так, приписами ст. 15 Закону №2782 передбачено, що відмова в державній реєстрації друкованого засобу масової інформації можлива тільки з таких підстав: 1) якщо назва друкованого засобу масової інформації, його програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість суперечать статтям 3 і 4 цього Закону; 2) якщо реєструючим органом уже раніше видано свідоцтво друкованому засобу масової інформації з тією ж назвою, за винятком видань, що виходять різними мовами; 3) якщо заяву подано до закінчення року з дня набрання законної сили рішенням про припинення діяльності друкованого засобу масової інформації; 4) якщо засновником (співзасновниками) порушено вимоги статті 10 цього Закону; 5) якщо засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації виступають органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування.

У письмовому повідомленні про відмову в державній реєстрації зазначаються підстави, передбачені цією статтею Закону.

При цьому, забороняється державна реєстрація друкованого засобу масової інформації, назва якого містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів (ч. 4 ст. 11 Закону №2782).

У свою чергу, друковані засоби масової інформації в Україні не можуть бути використані, зокрема, для пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки (ч. 1 ст. 3 Закону №2782).

З огляду на викладене, реєстрації (перереєстрації) друкованого засобу масової інформації відмовляють, зокрема, у разі якщо назва останнього містить символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Щодо посилань на невідповідність назви друкованого засобу масової інформації, за перереєстрацією якого позивач звернувся до відповідача, слід зазначити, що жодною нормою Закону №317 не передбачено заборони використання словосполучень, якщо такі співзвучні із словосполученнями з літературних творів, написаних у 20-х роках XX століття, більше того тих, що жодним чином не стосуються діяльності комуністичної партії.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №317, пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів - публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

У свою чергу, п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №317 визначено, що символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає: а) будь-яке зображення державних прапорів, гербів та інших символів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік у складі СРСР, держав так званої «народної демократії»: Народної Республіки Албанії (Соціалістичної Народної Республіки Албанії), Народної Республіки Болгарії, Німецької Демократичної Республіки, Народної Республіки Румунії (Соціалістичної Республіки Румунії), Угорської Народної Республіки, Чехословацької Соціалістичної Республіки, Федеративної Народної Республіки Югославії (Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії) та соціалістичних республік, що входили до її складу, крім тих, що є чинними (діючими) прапорами або гербами країн світу; б) гімни СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік чи їх фрагменти; в) прапори, символи, зображення або інша атрибутика, в яких відтворюється поєднання серпа та молота, серпа, молота та п'ятикутної зірки, плуга (рала), молота та п'ятикутної зірки; г) символіку комуністичної партії або її елементи; ґ) зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені особам, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), особам, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівникам радянських органів державної безпеки всіх рівнів; д) зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім пам'ятників та пам'ятних знаків, пов'язаних з опором і вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури); е) зображення гасел комуністичної партії, цитат осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), осіб, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування (крім цитат, пов'язаних з розвитком української науки та культури), працівників радянських органів державної безпеки всіх рівнів; є) назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури); ж) найменування комуністичної партії.

Символікою націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону №317 є символіка, що включає: а) символіку Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП); б) державний прапор нацистської Німеччини 1939 - 1945 років; в) державний герб нацистської Німеччини 1939 - 1945 років; г) найменування Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП); ґ) зображення, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП); д) зображення гасел Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДАП), цитат осіб, які обіймали керівні посади в Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини (НСДАП), вищих органах влади та управління нацистської Німеччини та на окупованих нею територіях у 1935 - 1945 роках.

З огляду на вказані положення вбачається, що використання словосполучення «ІНФОРМАЦІЯ_3» у найменуванні друкованого засобу масової інформації не є символікою комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, оскільки не підпадає під визначені п.п. 4 та 5 ч. 1 ст. 1 Закону №317 елементи.

На підставі вищевикладеного, посилання відповідача на невідповідність найменування вказаного друкованого засобу масової інформації положенням Закону №317 є необгрунтованим у зв'язку з тим, що жодною нормою вказаного Закону не встановлено заборони на використання словосполучень, які співпадають з назвами літературних творів, написаних у 20-х роках ХХ століття, а тому такі обмеження права на перейменування друкованого засобу масової інформації є неправомірними.

Крім того, єдиним документом, на який, як доказ, посилається відповідач є лист Українського інституту національної пам'яті від 14.07.2015 №01/782, в якому чітко зазначено, що в інституті «...відсутня інформація щодо існування військових формувань, інших підрозділів або організацій з такою назвою у період встановлення радянської влади на території України, під час переслідування учасників боротьби за незалежність України в XX столітті, а також щодо наявності прямого зв'язку зазначеної назви з діяльністю комуністичної партії».

Зазначено лише загальновідомий факт, що назву з використанням словосполучення «ІНФОРМАЦІЯ_3» мав вірш поета ОСОБА_7, який жив та здійснював свою діяльність у радянські часи. У тексті самого вірша не вживається словосполучення «ІНФОРМАЦІЯ_3», а тому ніяк не може трактуватись як пропаганда радянської влади.

Слід звернути увагу, що інститутом не встановлено, що дане словосполучення - назва вірша «ІНФОРМАЦІЯ_3» - є символікою комуністичного режиму, а зазначено, що ця назва немає жодного взаємозв'язку із комуністичною партією та діяльністю радянської влади.

Не визначено в результаті правової експертизи і самим відповідачем, що дана назва є символікою комуністичного тоталітарного режиму, відтак, відповідачем не доведено факту віднесення назви «ІНФОРМАЦІЯ_3» до символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.

Слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 у справі №826/24952/15.

На підставі викладеного, суд звертає увагу, що приписами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що оскаржуваний наказ від 21.08.2015 №1582/5 прийнято Міністерством юстиції України не у спосіб, передбачений положеннями Законів №317 та №2782, а також необґрунтовано, оскільки наведеними законодавчими положеннями не підтверджено віднесення назви «ІНФОРМАЦІЯ_3» до символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів. При цьому, іншого відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено.

На підставі викладеного, наказ Міністерства юстиції України від 21.08.2015 №1582/5 «Про відмову в перереєстрації друкованого засобу масової інформації» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає про таке.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності виходить за межі компетенції адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Оскільки, у даному випадку прийняття рішення про перереєстрацію друкованого засобу масової інформації є дискреційними повноваженнями, суд вказує про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Міністерства юстиції України здійснити перереєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» - на підставі заяви від 17.06.2015 та додаткового поданих документів від 23.07.2015, поданих ОСОБА_4

Разом з тим, правила ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, стосовно зазначення позивачем у позовній заяві способу захисту судом порушених прав, не виключають можливості обрання іншого способу захисту самим судом. Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду України від 20.04.2010, ЄДРСР № 9341137).

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням висновку суду про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2015 №1582/5 «Про відмову в перереєстрації друкованого засобу масової інформації», для належного захисту порушених прав позивача, суд дійшов до висновку про зобов'язання Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 17.06.2015 про перереєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» - та додатково поданих документів від 23.07.2015.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 69-71, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 21.08.2015 №1582/5 «Про відмову в перереєстрації друкованого засобу масової інформації».

Зобов'язати Міністерство юстиції України повторно розглянути заяву ОСОБА_4 від 17.06.2015 про перереєстрацію друкованого засобу масової інформації - газети «ІНФОРМАЦІЯ_1» - та додатково поданих документів від 23.07.2015.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст..ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.С. Мазур

Судді В.І. Келеберда

А.В. Літвінова