Ухвала суду № 57369486, 19.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2016 р. м. Київ К/800/42351/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Цвіркуна Ю.І., Костенка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року

по справі №1570/5023/2012

за позовом Закритого акціонерного товариства «Аурум» (надалі - ЗАТ «Аурум»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - СДПІ з ОВП у м.Одесі)

про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконним та скасування рішення, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, поставлено питання про визнання незаконною бездіяльність СДПІ з ОВП у м.Одесі щодо не розгляду заперечень ЗАТ «Аурум» від 30.07.2012 року, визнання незаконним та скасування рішення СДПІ з ОВП у м.Одесі, яке викладено в листі №8257/10/28-0 від 08.08.2012 року про залишення без розгляду заперечення ЗАТ «Аурум» № 108 від 30.07.2012 року, визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ з ОВП у м.Одесі №000012800, №000022800, №000032800, №000042800, №000052800, №000062800 від 31.07.2012 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.04.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м.Одесі № 0000012800 від 31.07.2012 року в частині збільшення ЗАТ «Аурум» суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 24124,72 грн., з яких за основним платежем 19952,23 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4172,49 грн.; № 0000022800 від 31.07.2012 року; № 0000032800 від 31.07.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі в розмірі 904149,98 грн., з яких за основним платежем 701452,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 202697,38 грн.; №0000042800 від 31.07.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт,послуг) в розмірі 8201756,50 грн., з яких за основним платежем 5461500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2740256,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняття у справі нового рішення про відмову в позові у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.04.2012 року по справі №5017/983/2012 було порушено провадження по справі про банкрутство ЗАТ «Аурум» (т.1а.с. 86). Постановою Господарського суду Одеської області від 07.09.2012 року по справі №5017/983/2012 ЗАТ «Аурум» було визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру (т.3 а.с. 207-214).

В періоди з 22.06.2012 року по 06.07.2012 року та з 07.07.2012 року по 12.07.2012 року СДПІ з ОВП у м.Одесі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗАТ «Аурум» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, за результатами якої складено акт №77/28-0/00227241/4 від 19.07.2012 року.

На підставі акту перевірки СДПІ з ОВП у м.Одесі 31.07.2012 року прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0000012800, яким ЗАТ «Аурум» збільшено суму грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб в розмірі 113220,30 грн., з яких 91228,70 грн. за основним платежем та 21991,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у зв'язку з порушенням ст.2, ст.5, ст.7 Закону України «Про плату за землю», п.п.270.1.1 п.270.1, ст.270, п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України;

№0000022800, яким ЗАТ «Аурум» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за звітний період IV квартал 2011 року у розмірі 203596,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 11706,00 грн. внаслідок порушення пп.135.5.4, п.135.5 ст.135, п.153.8 ст.158 Податкового кодексу України;

№0000032800, яким ЗАТ «Аурум» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1156995,50 грн., з яких 930249,00 грн. за основним платежем та 226746,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у зв'язку з порушенням п.4.1 ст4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, пп.7.6.1, пп.7.6.3, пп.7.6.4 п.7.6, пп.7.9.1, пп.7.9.2 п.7.9 ст.7 , пп.8.4.3, пп.8.4.4 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.135.5.4, п.135.5 ст.135, п.153.8 ст.158 Податкового кодексу України;

№0000042800, яким ЗАТ «Аурум» збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 8220772,50 грн., з яких за основним платежем 5480515,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2740257,50 грн. у зв'язку з порушенням пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, абз.3 пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»;

№0000052800, яким ЗАТ «Аурум» за порушення п.9 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року №303 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору та забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору» застосовано штрафні санкції в сумі 1020,00грн.;

№0000062800, яким ЗАТ «Аурум» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем штрафна санкція за порушення строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів в розмірі 510,00 грн.

Задовольняючі позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не було надано відомостей щодо площі земельної ділянки у зв'язку з чим нарахування грошового зобов'язання є неправомірним; відповідачем неправомірно визначено валовий дохід за наслідками продажу нежитлових приміщень ТОВ «Аурум» виходячи з продажної ціни об'єкту нерухомості згідно технічної документації; висновки відповідача щодо не включення до складу інших доходів після закінчення строку давності спростовується копією акту звірки взаємних рахунків, за якими відсутня заборгованість перед ТОВ «ХИМ-МЕТ»; відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності господарських операцій поставки між позивачем та ТОВ «АСМ-РЕСУРС ПЛЮС», у зв'язку з чим висновки про заниження доходів у ІІІ кв. 2010 року та заниження зобов'язань з ПДВ є неправомірними; позивачем правомірно задекларовано зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з умовним продажем активів.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судами попередніх інстанцій не були враховані приписи ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У свою чергу, ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Вказані вимоги чинного законодавства зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, з урахуванням вимог чинного процесуального законодавства, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.

Відповідно до вимог ч.4 ст.79 Кодексу адміністративного судочинства України оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання законної сили судовим рішенням у справі за клопотанням осіб, які їх надали. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.

Так, в процесі розгляду даної справи судами не було витребувано та досліджено відповідні первинні документи, наявність яких необхідна для правильного вирішення справи.

Приймаючи рішення у даній справі, відповідно до вимог ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України , судам необхідно було витребувати та, відповідно, дослідити докази, на які посилаються позивач та відповідач на підтвердження своїх доводів.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що при вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру).

Судам належить ретельно вивчати фактичні обставини, що можуть свідчити про навмисне заниження дохідності окремих операцій або безпідставне завищення сум податкового кредиту чи зменшення оподатковуваного доходу. Зокрема, слід оцінити, чи обумовлені відповідні операції розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

У свою чергу, господарською може бути визнана лише правомірна діяльність платника податку, вчинювана саме з метою одержання доходу, а не з метою заниження податкових зобов'язань.

Разом з тим, відповідачем було подано клопотання про закриття провадження у справі з посиланням на положення ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України, до якого було долучено копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте наданий витяг не завірений належним чином, в судове засідання представник відповідача не зявився.

У зв'язку з чим судам також необхідно з'ясувати наявність обставини щодо закриття провадження у даній справі.

Оскільки зазначені обставини справи не були з'ясовані судами попередніх інстанцій, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, і це порушення вимог ч.4, ч.5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути усунено судом касаційної інстанції з урахуванням меж касаційного перегляду справи, встановлених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Ю.І. Цвіркун