Ухвала суду № 57369112, 12.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2016 року м. Київ К/800/47597/15

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року

по справі №808/2497/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальмонтаж» (надалі - ТОВ «Стальмонтаж»)

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У травні 2015 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просив суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001162200 від 24.12.2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2015 року, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Стальмонтаж» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Стальмонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Старт-Тап» за липень 2014 року, за результатами якої складено акт №920/08-25-22-011/32393730 від 18.11.2014 року.

Поведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем пп.14.1.36, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Стальмонтаж» занижено до сплати податкові зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року в розмірі 108229,00 грн.

На підставі названого акту ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.12.2014 року №0001162200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 135286,25 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 108229,00 грн. та 27057,25 грн. штрафні санкції.

За наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України).

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст.201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Для підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що умовою виникнення у платника права на податковий кредит податкового кредиту з податку на додану вартість є реальне виконання господарської операції та її підтвердження належними первинними документами, що відповідають критерію повноти та достовірності представлення інформації про юридичний факт і дозволяють встановити дійсний рух активів у процесі виконання господарської операції.

Судами також встановлено, що згідно договору підряду та поставки №30/2014 від 30.04.2014 року, відповідно до умов якого ТОВ «Старт-Тап» прийняв на себе зобов'язання на свій ризик виконати підрядні роботи за замовленням ТОВ «Стальмонтаж» з використанням матеріалів замовника, а замовник зобов'язується оплатити роботи. На підтвердження реальності проведених господарських операцій позивачем було надано копії первинних документів: довідки про вартість виконаних робіт за липень 2014 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року, податкові накладні, акти приймання-передачі основних засобів, бухгалтерська довідка по формуванню капітальних інвестицій, відомості про обсяги робіт з ремонту водопроводу, відомості з обсягу робіт з ремонту покрівлі, оборотно-сальдові відомості по рах. 103, картка рах. 103.

Крім того, ТОВ «Старт-Тап» залучалось позивачем до виконання умов договору на поставку продукції №24/07/2014 від 24.07.2014 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Велекс», відповідно до умов якого виконавець - ТОВ «Стальмонтаж» бере на себе зобов'язання виготовити металоконструкції корпуса блока регенерації (проект В.11596.01.0000-3 комплектів з установкою деталей в середині блока (Специфікація А), яка є невід'ємною частиною договору з вартістю металопрокату та допоміжних матеріалів, ґрунтуванням металоконструкцій в 1 шар грунтівкою ГФ-021 без окраски. Виконання умов цього договору підтверджується наданими до матеріалів справи видатковою накладною, товарно-транспортною накладною.

Зазначені первинні документи не мають дефектів щодо форми, змісту або пошкодження, які б зумовили втрату ними юридичної сили і доказовості, тобто оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Податковим органом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів та не подано належних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

До того ж, позивачем на спростування доводів відповідача до суду першої інстанції були надані бухгалтерська довідка №110, відносно обсягів робіт, оборотно-сальдова відомість по рахунку 103, акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «Старт-Taп», а відтак і про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2015 року відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області судовий збір в сумі 3246,87 (три тисячі двісті сорок шість грн. 87 коп.) до спеціального фонду Державного бюджету України (отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030005 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун