Рішення № 57368866, 19.04.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

19.04.2016 Справа № 927/1406/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік",

вул. Квітнева, будинок 17, м. Чернігів, 14026

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

про стягнення 9039,4 грн.

Суддя Демидова М.О.

представники сторін:

від позивача - Зінченко Є.В., довіреність від 09.11.2015;

від відповідача - ОСОБА_1, паспорт: серія НОМЕР_2, виданий Козелецьким РВУМВС України в Чернігівській області 02.08.2012;

в с т а н о в и в:

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 9039 грн. 40 коп. заборгованості, що, за доводами позивача, утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки № 1555 від 16.05.2014 щодо оплати отриманого товару за видатковими накладними № 63930/60255 від 06.12.2014, №65557/61707 від 13.12.2014 та №67140/63263 від 20.12.2014.

Під час судового розгляду справи позивачем позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Письмовими поясненнями від 17.12.2015 відповідач щодо позовних вимог заперечив. У підставу заперечень проти позову відповідачем покладені доводи про те, що товар за видатковими накладними №63930/60255 від 06.12.2014, №65557/61707 від 13.12.2014 та №67140/63263 від 20.12.2014, на які у позові посилається позивач, відповідач не отримував, а вищезазначені накладні не підписував.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.01.2016 у даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої судом поставлені питання:

1) чи виконані підписи у рядках "Одержав" видаткової накладної №63930/60255 від 06.12.2014 на суму 20110 грн. 38 коп., видаткової накладної №65557/61707 від 13.12.2014 на суму 4984 грн. 26 коп., видаткової накладної №67140/63263 від 20.12.2014 на суму 5044 грн. 86 коп., а також експериментальних зразках підпису, наданих для експертного дослідження, однією і тією ж самою особою?

2) чи виконані підписи у рядках "Одержав" видаткової накладної №63930/60255 від 06.12.2014 на суму 20110 грн. 38 коп., видаткової накладної №65557/61707 від 13.12.2014 на суму 4984 грн. 26 коп., видаткової накладної №67140/63263 від 20.12.2014 на суму 5044 грн. 86 коп. ОСОБА_3 чи вказаний підпис виконаний іншою особою?

24.01.2016 на адресу господарського суду Чернігівської області від Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на адресу суду надійшов висновок № 310-312/16-24 від 03.03.2016 судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05.04.2016 провадження у даній справі поновлене, справу призначено до розгляду.

У судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Позивачем у судовому засіданні 19.04.2016 суду надано письмову заяву від 19.04.2016 про витребування в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України від відповідача у справі доказів, а саме:

- з Головного Управління ДФС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000) витяг з реєстру отриманих та виданих податкових накладних за період з травня 2014 року по січень 2016 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

- від фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) копій податкових декларацій з додатками та реєстрами за період з травня 2014 року по січень 2016 року та оригінал книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, що містить відомості про доходи і витрати за період з грудня 2014 року по січень 2016 року.

Клопотання мотивоване фактичним здійсненням господарських операцій між сторонами та відображенням ТОВ "Баядера Логістік" операцій з постачання товару ФОП ОСОБА_1 у своєму податковому обліку та належної реєстрації відповідних податкових накладних у Міністерстві доходів і зборів України.

До клопотання позивачем додано витяг з реєстру податкових накладних щодо відповідача у справі, відповідно до якого до Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем внесені податкові накладні № 1678/4 від 13.12.2014, № 2765/4 від 20.12.2014 (подано до реєстру відповідно 13.12.2014 та 30.05.2015).

При цьому у наданому позивачем витязі з Єдиного державного реєстру податкових накладних відсутні відомості щодо податкової накладної, виданої за результатами поставки за видатковою накладною від 06.12.2014 № 63930/60255 на суму 20110 грн. 38 коп. (що перевищує суму позову).

Відповідач проти клопотання позивача заперечив.

Під час вирішення заявленого позивачем клопотання про витребування доказів судом враховано таке.

Відповідно до приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами,

обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про те, що позивачем у справі не обґрунтовано необхідність витребування від органу державної фіскальної служби витягу з реєстру отриманих та виданих відповідачеві податкових накладних за період з травня 2014 року по січень 2016 року.

За таких обставин, а також з урахуванням визначеного ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку розгляду даної справи у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача та відповідача, суд встановив такі фактичні обставини.

16.05.2015 між сторонами у справі укладений договір поставки №1555 (далі за текстом - договір) (а.с. 18-21), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач у справі) зобов'язався передати у власність Покупця (відповідачу у справі) алкогольні напої (далі за текстом-товар), а останній, у свою чергу, зобов'язався прийняти товар, оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 5.2. договору визначено, що ціна на товар визначається Постачальником у видатковій накладній на товар.

Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар (п. 5.3 договору).

Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Додатком до укладеного сторонами у справі договору є видані відповідачем у справі довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей на імена продавця ОСОБА_4, продавця ОСОБА_5, із зразками підписів вказаних осіб.

За доводами позивача на виконання умов договору за видатковими накладними №63930/60255 від 06.12.2014 на суму 20110 грн. 38 коп., №65557/61707 від 13.12.2014 на суму 4984 грн. 26 коп., №67140/63263 від 20.12.2014 на суму 5044 грн. 86 коп. ним відповідачеві поставлений товар на загальну суму 30139 грн. 50 коп. (а.с. 26,30,35).

За доводами позивача товар переданий уповноваженому представнику відповідача, про що свідчать підписані видаткові накладні №63930/60255 від 06.12.2014 на суму 20110 грн. 38 коп., №65557/61707 від 13.12.2014 на суму 4984 грн. 26 коп., №67140/63263 від 20.12.2014 на суму 5044 грн. 86 коп.

Поставлений товар відповідачем оплачений частково у сумі 21100 грн. 10 коп.

Як доказ оплати відповідачем частини поставленого товару позивач надав до матеріалів справи фіскальні чеки магазину ТОВ «Баядера - Логістік» (а.с. 50 - 67) із відмітками про внесення грошових коштів до каси позивача. Відомостей щодо особи, якою внесено грошові кошти за фіскальними чеками, вказані розрахунково-касові документи не містять.

У підтвердження доводів позову до матеріалів справи позивачем надані оригінали вказаних вище видаткових накладних №63930/60255 від 06.12.2014 на суму 20110 грн. 38 коп., №65557/61707 від 13.12.2014 на суму 4984 грн. 26 коп., №67140/63263 від 20.12.2014 на суму 5044 грн. 86 коп., а також податкові та товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв.

Судом встановлено, що усі товарно-транспортні накладні, які додатні позивачем до позовної заяви, не містять підпису одержувача товару.

Як стверджував відповідач під час судового розгляду справи, ним товар за видатковими накладними № 63930/60255 від 06.12.2014, № 65557/61707 від 13.12.2014 та № 67140/63263 від 20.12.2014, на які у позові посилається позивач, не отримувався, а вищезазначені накладні відповідач не підписував. Вказані доводи викладені у письмових поясненнях від 17.12.2015. Крім того, відповідач зазначив, що 26.11.2015 він звернувся із заявою про проведення перевірки по факту підробки документів (його підпису) на зазначених вище видаткових накладних до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, заява внесена до реєстру Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2015.

У підтвердження вищевикладеного відповідачем до справи надано витяг Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за №12015270130000835 (а.с. 102).

Під час розгляду справи судом встановлено, що видаткові накладні №63930/60255 від 06.12.2014, №65557/61707 від 13.12.2014 та №67140/63263 від 20.12.2014 мають прізвище особи, що отримала поставлений позивачем товар - "Колобков". Посилання на прізвище інших осіб, що могли отримати товар, у вказаних накладних відсутнє.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.01.2016 у даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

Згідно наявного у матеріалах справи висновку судової почеркознавчої експертизи (а.с. 123-132) підписи від імені ОСОБА_3, що розташовані у видаткових накладних №63930/60255 від 06.12.2014 на суму 20110 грн. 38 коп., №65557/61707 від 13.12.2014 на суму 4984 грн. 26 коп., №67140/63263 від 20.12.2014 на суму 5044 грн. 86 коп. в рядку "Одержав", виконано рукописним способом пастою кулькової ручки без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів не ОСОБА_3, а іншою особою.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи учасників судового процесу та надані докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги, не підлягають задоволенню з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За своєю правовою природою укладений сторонами у справі договорі є договором поставки.

Відповідно до умов договору відповідачем у справі видано довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей, у яких зазначені особи, що мають право отримання товару від позивача.

Підставою позову позивач визначив факт неповної оплати відповідачем товару, отриманого за видатковими накладними №63930/60255 від 06.12.2014 на суму 20110 грн. 38 коп., №65557/61707 від 13.12.2014 на суму 4984 грн. 26 коп., №67140/63263 від 20.12.2014 на суму 5044 грн. 86 коп.

Як встановлено судом, зазначені накладні особами, уповноваженими відповідачем на отримання товару, не підписувалися. У рядку одержувач» вказаних накладних міститься прізвище «Колобков».

Згідно наявного у матеріалах справи висновку судової почеркознавчої експертизи підписи від імені ОСОБА_3, що розташовані у видаткових накладних №63930/60255 від 06.12.2014 на суму 20110 грн. 38 коп., №65557/61707 від 13.12.2014 на суму 4984 грн. 26 коп., №67140/63263 від 20.12.2014 на суму 5044 грн. 86 коп. в рядку "Одержав", виконано рукописним способом пастою кулькової ручки без попередньої технічної підготовки чи технічних засобів не ОСОБА_3, а іншою особою.

Відтиски печатки відповідача на видаткових накладних №63930/60255 від 06.12.2014 на суму 20110 грн. 38 коп., №65557/61707 від 13.12.2014 на суму 4984 грн. 26 коп., №67140/63263 від 20.12.2014 на суму 5044 грн. 86 коп. також не містяться.

Товарно-транспортні накладні, які додатні позивачем до позовної заяви, також не містять підписів одержувачів товару.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 88 від 24.05.95 первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 2. Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 N 99, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Саме довіреність разом з відповідною накладною або накладна, підписана безпосередньо відповідачем, є належним доказом, що має підтверджувати передачу та прийняття товару уповноваженою особою відповідача або ним особисто.

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем під час судового розгляду справи не доведено належними засобами доказування факту отримання товару відповідачем за зазначеними у позові накладними.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача про відображення у податковій звітності відповідача відомостей щодо поставок за видатковими накладними №65557/61707 від 13.12.2014 на суму 4984 грн. 26 коп., №67140/63263 від 20.12.2014 на суму 5044 грн. 86 коп., оскільки єдиним належним та допустимими доказом поставки товару є відповідний первинний бухгалтерський документ, у даному випадку видаткова накладна. Крім того, суд враховує, що є невнесеною до Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна за поставкою, що відбулася за видатковою накладною №63930/60255 від 06.12.2014 на суму 20110 грн. 38 коп. Виходячи з суми первісно заявлених позовних вимог - 9039 грн. 40 коп., без документального підтвердження факту поставки за вказаною видатковою накладною на суму 20110 грн. 38 коп. висновок щодо наявності у відповідача заборгованості за вказаними вище поставками є неможливим.

Не є належними та допустимими доказами у справі також і надані позивачем фіскальні чеки магазину ТОВ «Баядера-Логістік», у яких зазначено про часткову сплату відповідачем заборгованості за поставлений позивачем товар. Вказані фіскальні чеки видані позивачем, відомості щодо особи, якою внесено грошові кошти, у чеках не зазначені, тому вказані розрахунково-касові документи не можуть вважатися доказом того, що відповідач визнав факт поставки товару за переліченими вище видатковими накладними та особисто сплатив частину заборгованості за товар.

За таких обставин позовні вимоги, що ґрунтуються на факті невиконання відповідачем грошових зобов'язань з оплати товару, переданого за зазначеними вище накладними, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, сплачені позивачем під час подання позову до суду, покладаються на позивача.

Під час судового розгляду справи відповідачем згідно рахунку №492 від 21.0.12016 (а.с. 121) сплачено витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 1230 грн.

На підставі приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 1230 грн. 00 коп. підлягають стягненню з позивача на користь відповідача у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістік", вул. Квітнева, будинок 17, м. Чернігів, 14026, код 35871504, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, витрати на оплату судової почеркознавчої експертизи у розмірі 1230 грн. 00 коп., видати наказ відповідачу після набрання даним рішенням законної сили.

В судовому засіданні 19.04.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дата складення та підписання повного рішення - 25.04.2016.

Суддя М.О. Демидова