Постанова № 57364238, 14.03.2016, Буринський районний суд Сумської області

№ 574/144/16-а

2-а/574/1/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Комлєвої В.С.

при секретарі Лігерко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Буринь цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області про визнання протиправними дій органу державної влади та зобов»язання вчинити певні дії,

Встановив:

Позивач звернувся із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі про визнання протиправним рішення про відмову у переведенні пенсії як інваліду ІІ групи, яку він отримував відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на пенсію інваліда ІІ групи на умовах та в порядку, передбачених ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», поскільки тривалий час безперевно працював на різних прокурорсько-слідчих посадах у прокуратурі Сумської області і має право на отримання такої пенсії та 10 лютого 2016 року звернувся до відповідача з відповідною заявою. Рішенням управління Пенсійного фонду України у Буринському районі від 12.02.2016 року йому відмовлено у переведенні на вказаний вид пенсії на підставі п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII. Вважаючи вказану відмову такою, що не грунтується на вимогах законодавства, просить визнати незаконною відмову управління Пенсійного фонду України у Буринському районі Сумської області від 12.02.2016 року в переведенні йому пенсії по інвалідності у відповідності до ст.86 ЗУ «Про прокуратуру» та зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Буринському районі Сумської області призначити йому пенсію як інваліду ІІ групи відповідно до ст.86 ЗУ «Про прокуратуру» з 10 лютого 2016 року.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав і пояснив, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УІІІ почав діяти до вступу в дію Закону України «Про прокуратуру», а тому він не міг встановлювати чи вносити зміни до Закону України «Про прокуратуру», який вступив в дію тільки з 15.07.2015 року. В зв»язку з цим відмова відповідача в переведенні одного виду пенсії на інший не грунтується на Законі.

Представник відповідача позов не визнала і пояснила, що 10 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України в Буринському районі із заявою про переведення виду пенсії, яка була йому призначена у 2012 році, на пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Однак, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначалися відповідно до Закону України «Про прокуратуру» - відповідно до п.5 Прикінцевих положень зазначеного Закону України №213-УІІІ від 02.03.2015 року - тому, з 1 червня 2015 року не здійснюється ні призначення, ані перерахунки пенсій відповідно до спеціального законодавства, а саме відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Суд, дослідивши обставини справи, представлені докази та давши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває із 12 вересня 2012 року на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області та отримує пенсію як інвалід на даний час ІІ групи відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» і це встановлено із пояснень сторін, копії протоколу №169 від 12.09.2012 року про призначення пенсії.

Позивач з 11 травня 1998 року по 14 грудня 2015 року працював на прокурорсько-слідчих посадах прокуратури Сумської області і 14.12.2015 року звільнений з роботи на підставі п.1 ч.1 ст.49 КЗпП України та п.9 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» і це видно із пояснень сторін, копії трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ-ІІ №5894096 від 18.09.1993 року.

10.02.2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області із заявою про переведення пенсії з одного виду на інший із пенсії як інваліду ІІ групи, яку він отримував відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на пенсію інваліда ІІ групи на умовах та в порядку, передбачених ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру», але листом №599/03-55 від 12.02.2016 року йому повідомлено, що в задоволенні заяви відмовлено з посиланням на те, що з 01 червня 2015 року згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УІІІ від 02.03.2015 року у зв»язку з неприйняттям закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, скасовані норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до деяких законів України, в тому числі «Про прокуратуру». Вищевказане підтверджується поясненнями сторін, копією заяви пенсіонера ОСОБА_1 про переведення на інший вид пенсії від 10.02.2016 року, копією листа №599/03-55 від 12.02.2016 року.

Однак, вказані висновки відповідача суд вважає такими що не ґрунтуються на вимогах закону, а відтак є безпідставними враховуючи наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В силу вимог п. 5 ч.1 ст.16 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-УІІ від 14.10.2014 року, який набрав чинності та вступив в дію з 15 липня 2015 року, гарантії незалежності прокурорів забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням.

Положення статті 86 Закону №1697-VII «Про прокуратуру» передбачають право працівників прокуратури на пенсійне забезпечення, в тому числі по інвалідності: «Прокурорам, визнаним інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років».

Будь які зміни до статті 86 вказаного Закону № 1697-VII щодо відсутності права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення пенсії за інвалідністю законодавцем, Верховною Радою України, на сьогоднішній день не внесено та не прийнято.

При цьому, судом береться до уваги, що на момент прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII та дії зазначених в ньому прикінцевих Положень, в Україні діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, який з 15.07.2015 року втратив свою чинність і з цього дня вступив в дію інший однопредметний Закон України «Про прокуратуру». Отже, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 не міг встановлювати чи вносити зміни до Закону України «Про прокуратуру», який вступив в дію тільки з 15.07.2015 року.

Таким чином, відповідач, відмовляючи позивачу у переведенні виду пенсії безпідставно, всупереч вимогам ст. 58 Конституції України поширює дію старого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» на новий Закон України «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року, не зважаючи на те, що жодної прямої вказівки про надання зворотної дії в часі цьому закону не передбачено.

Крім того, вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, суд виходить з того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-УІІІ від 02.03.2015 року, яким скасовуються норми Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення осіб, оскільки це суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Крім того, Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року в частині регулювання питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури України є спеціальним законом, та на сьогоднішній день повинен застосовуватися органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії по інвалідності відповідно до ст. 86 цього Закону за наявності на день звернення стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років і введений в дію після прийнятого Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року.

Отже, пенсійне забезпечення позивача гарантовано нормою прямої дії, тому відмова відповідача, викладена в листі №599/03-55 від 12.02.2016 року, в переведенні пенсії позивачу з посиланням на неприйняття закону, який встановлює всі пенсії у тому числі спеціальні, визнається судом неправомірною, дане рішення підлягає скасуванню із зобовязанням відповідача прийняти рішення про переведення позивачу пенсії як інваліду ІІ групи, яку він отримував відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на пенсію інваліда ІІ групи на умовах та в порядку, передбачених ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 6-12, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про прокуратуру» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області щодо відмови у переведенні з 10 лютого 2016 року ОСОБА_1 пенсії як інваліду ІІ групи, яку він отримував відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на пенсію інваліда ІІ групи на умовах та в порядку, передбачених ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру».

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Буринському районі Сумської області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2 пенсії як інваліду ІІ групи, яку він отримував відповідно до ст.30 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» на пенсію інваліда ІІ групи на умовах та в порядку, передбачених ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» - із 10 лютого 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Буринський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня проголошення.

Головуючий: