Ухвала суду № 57363884, 14.04.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/438/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Вадовська Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

ОСОБА_2,

при секретарі - Коноваленко Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_3, звернувшись 18 червня 2012 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що з ОСОБА_4 перебував в зареєстрованому шлюбі з 5 червня 1999 року, розірвання шлюбу зареєстровано 13 вересня 2011 року. За час шлюбу на його імя за нотаріально посвідченим 16 жовтня 2001 року договором купівлі-продажу придбано квартиру АДРЕСА_1 та на імя ОСОБА_4 у 2001 році придбано автомобіль марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер 91362ОЕ. Посилаючись на розірвання шлюбу, не досягнення домовленості щодо поділу спільного майна, позивач ОСОБА_3 після уточнення 16 лютого 2015 року вимог просив в порядку поділу майна подружжя визнати право власності за ним на ? частки, за ОСОБА_4 на ? частку квартири АДРЕСА_2; визнати право власності за ним на ? частку, за ОСОБА_4 на ? частку автомобіля марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер 91362ОЕ (а.с.3-5, 128-129).

Відповідач ОСОБА_4 позов визнала частково, звернувшись 7 грудня 2012 року до суду із зустрічним позовом та уточнивши 2 липня 2015 року вимоги, просила в порядку поділу майна подружжя визнати право власності за нею на ? частку, за ОСОБА_3 на ? частку квартири АДРЕСА_2; визнати право власності за нею на ? частку, за ОСОБА_3 на 1/2 частку автомобіля марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер 91362ОЕ (а.с.28-30, 84-86, 145-146).

Позивач ОСОБА_3 вимоги зустрічного позову визнав частково.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2015 року первісний та зустрічний позови задоволено частково; визнано в порядку поділу майна подружжя право власності за ОСОБА_3 на ? частку, за ОСОБА_4 на ? частку квартири АДРЕСА_2; визнано в порядку поділу майна подружжя право власності за ОСОБА_3 на ? частку, за ОСОБА_4 на ? частку автомобіля марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер 91362ОЕ (а.с.155-157).

В апеляційній скарзі представник в інтересах ОСОБА_3 просить рішення суду в частині поділу квартири скасувати, ухвалити нове рішення про визнання в порядку поділу майна подружжя права власності за ним ОСОБА_3 на ? частки, за ОСОБА_4 на ? частку квартири АДРЕСА_2.

Неправильність рішення суду в частині, що оскаржена, мотивовано невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржена, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю (ч.1 ст.22 КпШС України).

Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них (ч.1 ст.24 КпШС України).

Дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою (ст.69 СК України).

У разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч.1 ст.70 СК України).

Майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення (ч.1 ст.70 СК України).

Встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище Пахомова) зареєстрували шлюб 5 червня 1999 року, який розірвано 13 вересня 2011 року (а.с.9,10).

Шлюбний договір ОСОБА_3, ОСОБА_4 не укладали.

За час шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбано:

на імя ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу, посвідченим 16 жовтня 2001 року державним нотаріусом Першої одеської державної нотаріальної контори за реєстровим №8-2978, квартиру №95 загальною площею 52,0 кв.м, житловою площею 33,8 кв.м по вул. І.Рабіна,53 в м. Одесі (а.с.11, 12, 13-14);

на імя ОСОБА_4 1 серпня 2001 року транспортний засіб автомобіль марки «Mitsubishi Galant», реєстраційний номер 91362ОЕ (а.с.19).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив, що сторони в період шлюбу набули у спільну сумісну власність майно, яке підлягає поділу, виходячи з рівності часток кожного з них. Суд в порядку поділу майна подружжя визнав за кожним з подружжя право власності на ? частку спірного нерухомого майна та на ? частку спірного рухомого майна.

Рішення суду першої інстанції в частині поділу рухомого майна як то транспортного засобу не оскаржено.

Доводи апеляційної скарги висновків суду в частині поділу нерухомого майна не спростовують.

Так, квартиру набуто у власність за час шлюбу на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу на імя одного з подружжя. Квартиру набуто у власність у 2001 році, відтак, у сенсі положень частини 1 статті 22 Кодексу про шлюб та сімю України, чинного до 1 січня 2004 року, квартира є майном, нажитим подружжям за час шлюбу, та, відповідно, є спільною сумісною власністю подружжя (ч.1 ст.22 КпШС України).

Діюче на час набуття квартири у власність законодавство не відносило набуте за договором купівлі-продажу на імя одного з подружжя нерухоме майно до роздільного майна подружжя, перелік якого визначався статтею 24 Кодексу про шлюб та сімю України, чинного до 1 січня 2004 року.

Стаття 57 Сімейного кодексу України, чинного з 1 січня 2004 року, на спірні правовідносини не поширюється, оскільки майно набуто у власність до набрання чинності даною нормою матеріальної права.

Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (на транспортний засіб, житловий будинок, іншу нерухомість) лише на імя одного із подружжя не спростовує презумпції належності майна до спільної сумісної власності подружжя.

Правові підстави для скасування рішення суду в частині поділу нерухомого майна та ухвалення нового рішення про визнання в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_3 права власності на ? частки квартири, за ОСОБА_4 права власності на ? частки квартири відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2015 року в частині поділу нерухомого майна в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

ОСОБА_2