Ухвала суду № 57362527, 20.04.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9553/14-ц

н\п 2/490/952/2016

Центральний районний суд м. Миколаєва

УХВАЛА

15 квітня 2016 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Черенкової Н.П.,

при секретарі Шевельовій Я.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

адвоката відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» про відвід представника відповідача ОСОБА_4,

встановив:

Позивач звернувся до суджу з позовом до відповідачів про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №767 від 10 жовтня 2007 року у сумі 51452,91 дол. США, що еквівалентно 601119,20 грн.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 73005,39 дол. США.

У судовому засіданні представник позивача підтримала клопотання на підставі п.5 ст. 44 ЦПК України про відвід представника відповідачів ОСОБА_4, посилаючись на те, що нею здійснювалося представництво інтересів Банку. Однак, на даний момент ОСОБА_4 звільнена з посади провідного юрисконсульта юридичного відділу Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» за власним бажанням.

ОСОБА_4 пояснила, що підстав для її відводу немає. Окрім того, ЦПК не передбачає відвід адвоката.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_5 вважала, що підстав для відводу ОСОБА_4 немає і бажає, щоб вона представляла їх інтереси.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 представляла інтереси банку по даній справі на підставі доручення від 17.06.2014 року, яке дійсне до 17.06.2015 року (лист справи 56-57).

Згідно наказу №79-к від 26.02.2015 року ОСОБА_4 звільнено з посади провідного юрисконсульта юридичного відділу з 02 березня 2015 року за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

З даного моменту доручення припинило свою дію в розумінні ст. 58 ЦК України.

У відповідності до ст. 40 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, за винятком осіб, визначених устатті 41 цього Кодексу. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні.

Зазначене обмеження спрямоване на забезпечення змагальності та ефективного здійснення представниками своїх обов'язків. Правильним було б обмеження ще більш категоричне - особа може бути представником лише однієї сторони.

Відповідно до ст. 8 Правил адвокат не може представляти одночасно двох або більше клієнтів, інтереси котрих є взаємно суперечливими або з високим ступенем вірогідності можуть стати суперечливими.

Відповідно до ст. 23 Правил адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об'єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат (адвокатське об'єднання) зв'язаний угодою про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення суперечності інтересів.

Адвокат не може прийняти доручення, знаючи, що його виконання може суперечити його власним інтересам, інтересам його родичів чи адвокатського об'єднання, членом котрого він є, або суперечитиме його професійним та іншим обов'язкам, партійним чи релігійним переконанням.

Прийняття доручення за таких обставин можливе лише за умови повідомлення клієнту про можливий конфлікт інтересів і отримання письмової згоди клієнта на представництво його інтересів цим адвокатом, а також за умови, що адвокат впевнений, що він зможе зберегти незалежність і об'єктивність своїх висновків та дій, а також дотримання всіх інших професійних та етичних вимог при виконанні цього доручення.

Відповідно до ст. 43 Правил у випадку, коли в процесі виконання доручення клієнта адвокат дізнався про існування суперечності між інтересами цього та інших клієнтів,... він повинен розірвати угоду з клієнтом (одним з клієнтів), якщо не буде отримано відповідної письмової згоди клієнта (клієнтів) або осіб, зацікавлених у збереженні конфіденційної інформації, на подальше представництво його (їх) інтересів цим адвокатом або на розголос конфіденційної інформації.

При визначенні того, з ким із клієнтів розірвати угоду у випадках, передбачених частиною першою статті 23 цих Правил, адвокат має виходити із зіставлення можливостей рівноцінного представництва інтересів кожного з них іншим адвокатом, важливості прав та інтересів, пов'язаних з предметом доручень, строків необхідного здійснення дій по кожному з доручень, розміру передбачуваної шкоди, що може бути заподіяна кожному з клієнтів внаслідок розірвання угоди про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 48 Правил на відносини щодо надання правової допомоги клієнту - юридичній особі в повному обсязі поширюються норми цих Правил, що регламентують поведінку адвоката в ситуаціях існування або виникнення конфлікту (суперечності) інтересів.

У період дії угоди про надання правової допомоги клієнту - юридичній особі адвокат не повинен укладати угод про надання правової допомоги з особами, що перебувають в трудових, цивільно-правових та інших правовідносинах з клієнтом, якщо це може суперечити інтересам клієнта - юридичної особи.

В ситуаціях, описаних у частині першій статті 23, адвокат може прийняти доручення від посадової особи, службовця, іншого працівника юридичної особи, що опинився у відносинах конфлікту інтересів з останньою (або виконання доручення якого може потягти розголошення відомостей щодо юридичної особи), якщо стосовно до правил зазначених норм від імені юридичної особи дається згода належно уповноваженою особою, що не є тією особою, на користь якої така згода запитується.

У відповідності до ст. 40 ЦПК України до особи, яка може бути представником у суді, пред*являється ряд вимог з урахуванням виду представництва. Одна й та сама особа не може бути одночасно представником іншої сторони, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору або беруть участь у справі на другій стороні. Це положення закону заслуговує на увагу, оскільки узгоджується із принципом цвільного процесу - неможливості процесуального представництва інтересів осіб з різними інтересами. Крім того, це положення узгоджується зі ст. 7 Закону України "Про адвокатуру", де адвокату, який може бути представником у суді, заборонено виконувати повноваження представника у суді, якщо він у дані справі надає або раніше надавав юридичну допомогу особам, інтереси яких суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про проведення справи.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, ст.ст. 38, 40 ЦПК України і слід відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у допуску в якості його представника ОСОБА_4.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11,12, 26, 27, 38, 40 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву задовольнити частково.

Відмовити ОСОБА_2, ОСОБА_3 у допуску в якості їх представника ОСОБА_4 по цивільній справі №490/9553/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Н.П. Черенкова