Ухвала суду № 57352023, 31.03.2016, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11156/14-ц

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 09.11.2015 року по цивільній справі № 758/11156/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Заявниця звернулася до суду з вищезазначеною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.09.2015 року ПАТ «Універсал Банк» звернулось до суду з позовною заявою із урахуванням збільшення розміру позовних вимог про стягнення солідарне з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 заборгованості по кредиту: 6338,28 дол. США; заборгованості за відсотками: 5455,79 дол. США; пені в розмірі 34 151,40 грн.

Зазначає, що 09.11.2015 року Подільським районним судом м. Києва позов позивача до відповідачів було повністю задоволено, про що відповідно було ухвалено заочне рішення, копію якого нею було отримано 31.12.2015 року рекомендованим листом.

Посилається на те, що поважною причиною її неявки в судове засідання є перебування на роботі та не отримання поштової кореспонденції від суду з причини фактичної відсутності протягом робочого дня вдома, а також відсутності в абонентській поштовій скриньці будь-яких повідомлень про те, що у відділенні поштового зв'язку знаходиться реєстрове поштове повідомлення від суду.

Крім того, звертає увагу суду на ту обставину, що в матеріалах справи містяться докази, якими вона обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог позивача і з яких вбачається, що порука припинена на підставі закону, а тому в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з неї як поручителя слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 228-232 ЦПК України звертається з даною заявою до суду та просить скасувати вищезазначене заочне рішення.

Заявниця, її представник, представник позивача та відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, від представника заявниці до суду надано заяву згідно якої останній заяву про перегляд заочного рішення підтримує в повному обсязі та просить судове засідання проводити без його участі.

Від представника позивача до суду також надано заяву, відповідно до якої останній просить розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення провести за його відсутності, відмовити в її задоволенні і заочне рішення залишити в силі.

Крім того, згідно наявної у суду інформації, відповідач - ОСОБА_2 відбуває покарання у Селидівській виправній колонії № 82 Донецької області.

З врахуванням викладеного вище, суд вважає за можливе розглядати заяву за відсутності вищезазначених осіб, відповідно до вимог ст.ст. 158, 169, 231 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні суду дійсно перебувала цивільна справа за Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду вищезазначеної справи, судом 09.11.2015 року було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі (а.с. 149-155).

Стаття 228 ЦПК України визначає, що заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 229 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Як вже зазначалося вище, заявниця звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення від 09.11.2015 року, обґрунтовує свої вимоги зокрема тим, що вона не була повідомлена про судовий розгляд справи через перебування на роботі та не отримання поштової кореспонденції від суду з причини фактичної відсутності протягом робочого дня вдома, а також відсутності в абонентській поштовій скриньці будь-яких повідомлень про те, що у відділенні поштового зв'язку знаходиться реєстрове поштове повідомлення від суду. Крім того, посилається на те, що в матеріалах справи містяться докази, якими вона обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог позивача і з яких вбачається, що порука припинена на підставі закону, а тому в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з неї як поручителя слід відмовити.

Однак з обґрунтованістю даних посилань заявниці суд не може погодитись виходячи з наступного.

Так відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.ст. 57, 58, 59 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 2 ст. 229 ЦПК України в заяві про перегляд заочного рішення заявник обов'язково зазначає, зокрема обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це.

Стаття 74 ЦПК України визначає, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов'язковою.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Положення цієї частини не поширюються на випадки, передбачені абзацом другим частини третьої статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Як вбачається з матеріалів справи, судом на адресу відповідачки - ОСОБА_1 були направлені як матеріали позову з ухвалою про відкриття провадження у справі так і судові повістки про її виклик в судове засідання, також направлено і копію рішення суду.

Також в матеріалах справи наявні судові повістки про виклик відповідачки в судові засідання, зокрема на 30.04.2015 року, яка отримана останньою особисто (а.с. 104, 106-б), на 10.06.2015 року, яка повернулась на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 110, 114), на 01.10.2015 року, яка повернулась на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с. 124, 126, 134) та на 09.11.2015 року, яка також повернулась на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання» після чого судом було ухвалено рішення при заочному розгляді справи, відповідно до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України.

Судом встановлено і не заперечується заявницею в заяві про перегляд заочного рішення, що вона отримала вказане рішення суду 31.12.2015 року за адресою свого зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання.

З врахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку, що не отримання нею судових повісток свідчить про зловживання своїми процесуальними правами та затягування розгляду справи.

Суд не визнає поважною причини неявки в судові засідання через перебування на роботі та не отримання поштової кореспонденції від суду з причини фактичної відсутності протягом робочого дня вдома, а також відсутності в абонентській поштовій скриньці будь-яких повідомлень про те, що у відділенні поштового зв'язку знаходиться реєстрове поштове повідомлення від суду, оскільки відповідачка була обізнана про перебування справи в провадженні суду та не була позбавлена права, відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України на ознайомлення з її матеріалами.

Згідно статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Стаття перша ЦПК України визначає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 158 ЦПК України, суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

Враховуючи ту обставину, що справа перебувала в провадженні суду з 18.09.2014 року, судом з метою розгляду справи по суті було здійснено належним чином виклики відповідачів та усіх учасників процесу в судові засідання згідно ст.ст. 74, 76 ЦПК України та повідомлено про наслідки неявки, відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність посилань відповідачки про те, що вона не була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

Крім того, відповідачкою не надано (не зазначено) суду жодного доказу, який би мав істотне значення для правильного вирішення справи по суті, а ті обставини на які вона посилається в обгрунтування своїх заперечень проти вимог позивача, не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки не є доказами в розумінні ст. 57 ЦПК України та їм була надана належна оцінка під час ухвалення судом рішення.

Частина перша статті 232 ЦПК України визначає, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

При аналізі зазначеної норми цивільно-процесуального Закону вбачається, що заочне рішення може бути скасоване лише за наявності двох підстав, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом же під час судового розгляду заяви відповідачки про перегляд заочного рішення суду від 09.11.2015 року, зазначені дві підстави не встановлені.

З врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи, суд оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги заявниці не знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому заява задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 57, 58-60, 76, 228-232 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 09.11.2015 року по цивільній справі № 758/11156/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Роз'яснити заявниці, що відповідно до ст.ст. 231, 232 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України.

СуддяВ. С. Декаленко