Ухвала суду № 57348286, 19.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 р. Справа № 876/1452/16 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання - Бадівській О.О.,

за участю представників позивача - Кірш Х.В.,

та відповідача - Тістечко Ю.Я.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Мостиського районного центру зайнятості на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі за позовом Мостиського районного центру зайнятості до Львівської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_3, про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

16.01.2016 Львівська митниця ДФС, яка є правонаступником Львівської митниці Міндоходів (далі - Митниця) звернулася до суду першої інстанції із заявою про поворот виконання рішення суду, у якій просило стягнути з Мостиського районного центру зайнятості (далі - РЦЗ) сплачені нею кошти за постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року в сумі 25697,12грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року в справі №813/614/14 заяву Митниці задоволено. Допущено поворот виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року в адміністративній справі №813/614/14 про стягнення коштів в сумі 25697,12грн. Стягнуто з РЦЗ на користь Митниці 25697,12грн.

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив РЦЗ, який покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог в повному обсязі.

Відповідач у письмовому запереченні вважає ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою, прийняту з врахуванням всіх обставини справи та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких міркувань.

Задовольняючи заяву Митниці про поворот виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення суду на підставі якого РЦЗ отримало кошти в подальшому було скасовано, то підстави для отримання таких були відсутні, у зв'язку із чим повинні бути повернуті.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є вірними з таких міркувань.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що РЦЗ звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з Митниці кошти виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, якого поновлено на роботі за рішенням суду в сумі 25697,12грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року, заявлений позов РЦЗ було задоволено повністю.

На виконання вказаних судових рішень судом першої інстанції 14.01.2015 видано виконавчий лист №813/614/14, який пред'явлений позивачем до виконання та в подальшому був виконаний в повному обсязі, що вбачається із постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.06.2015 ВП №46438394 (а.с.153-154).

Зазначені рішення суду першої та апеляційної інстанцій були скасовані ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 грудня 2015 року, якою також закрито провадження у справі.

Рішення суду касаційної інстанції набрало законної сили та у встановленому порядку не скасовано.

Враховуючи наведене, Митниця звернулася до суду із даною заявою про поворот виконання судового рішення, яке ним було виконано згідно платіжного доручення від 26.02.2015 №1161.

Статтею 265 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено порядок та підстави вирішення питання про поворот виконання судового рішення, визначено спосіб і порядок здійснення повороту виконання.

Слід зазначити, що особливі умови щодо повороту виконання рішення встановлені тільки для тих виплат, які визначені у ст.266 КАС і лише за умови повідомлення особою завідомо неправдивих відомостей або подання підроблених документів.

У відповідності до положень ч.1 ст.265 КАС, питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його не чинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС, у випадках, встановлених ч.1 цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.

Частиною 3 цієї статті визначено, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.

З аналізу наведених положень вбачається, що із заявою про поворот виконання судового рішення має право звернутися відповідач у разі, якщо судом апеляційної чи касаційної інстанції, зокрема закрито провадження у справі.

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду, на підставі якого в користь РЦЗ стягнуто з відповідача кошти виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, якого поновлено на роботі за рішенням суду в сумі 25697,12грн було скасовано ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 грудня 2015 року, якою також закрито провадження у справі.

А відтак, у зв'язку із встановленням судом касаційної інстанції відсутності правових підстав у РЦЗ для отримання відповідних коштів у порядку адміністративного судочинства, апеляційний суд приходить до висновку про підставність вимог Митниці щодо повороту виконання судового рішення та зобов'язання позивача повернути безпідставно отримане.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного питання правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Мостиського районного центру зайнятості залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч.3 ст.160 КАС - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.М. Гінда

Суддя В.В. Ніколін

Повний текст виготовлений 25 квітня 2016 року.