Ухвала суду № 57348249, 19.04.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2016 р.Справа № 818/3572/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. по справі № 818/3572/15

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області, Управління Держпраці у Сумській області

про скасування наказу, визнання дій неправомірними, поновлення на посаді, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області, Управління Держпраці у Сумській області про скасування наказу, визнання дій неправомірними, поновлення на посаді, стягнення коштів - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області №97-к від 25.09.2015р.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору юридично-правої роботи, персоналу та запобігання корупції Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області.

Стягнуто з Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області (і.к.37970341) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.к.НОМЕР_1) суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 5394 грн. (п'ять тисяч триста дев'яносто чотири грн.), суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2562,15 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят дві грн. 15 коп.), 1000 грн. (одна тисяча грн.) моральної шкоди.

В задоволенні інших вимог - відмовлено.

Постанову в частині поновлення на посаді та виплати ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2899,19 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять грн. 19 коп.) допущено до негайного виконання.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2016 року апеляційну скаргу Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Сумській області - залишено без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.11.2015р. по справі № 818/3572/15 - залишено без змін.

29.02.2016 року до Сумського окружного адміністративного суду надійшла заява Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області про відстрочення виконання постанови від 23.11.2015 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів до моменту передачі майнових прав Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області правонаступнику - Управлінню Держпраці у Сумській області.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року в задоволенні заяви державного виконавця про заміну сторони виконавчого провадження з територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області на Управління Держпраці у Сумській області, а також в задоволенні клопотання представника Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області про відстрочку виконання постанови суду від 23.11.2015 р. по справі № 818/3572/15 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів до моменту передачі майнових прав Управлінню Держпраці у Сумській області - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм матеріального та процесуального права, позивач просить ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року скасувати та постановити нове рішення, яким заяву Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 "Про затвердження порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влад", ст.ст. 104, 107 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що процес припинення Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області не є обставиною, що ускладнює виконання судового рішення в розумінні ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання постанови, відповідач зазначив, що Територіальне управління Держгірпромнагляду України в Сумській області знаходиться в стадії припинення (внаслідок реорганізації шляхом злиття), а майнові права та обов'язки повинні перейти до Управління Держпраці у Сумській області на підставі передавального акту, який на даний час не підписано. При цьому рахунок загального фонду відповідача в органі казначейської служби відповідачем був закритий.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 26.02.2016 року) інформація щодо дати та номеру запису про державну реєстрацію припинення Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області - відсутня.

Отже, на момент розгляду даної заяви судом першої інстанції Територіальне управління Держгірпромнагляду України в Сумській області не припинено та є діючою юридичною особою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, на яку також посилається відповідач, затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок). Цей Порядок визначає механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - органи виконавчої влади) та їх територіальних органів.

Згідно п. 17. 18 Порядку головою комісії з припинення територіального органу призначається керівник або заступник керівника такого органу, який затверджує її персональний склад. До комісії з припинення органу виконавчої влади або територіального органу (далі - комісія) з моменту затвердження її персонального складу переходять повноваження щодо управління справами у частині забезпечення здійснення заходів, пов'язаних з реорганізацією або ліквідацією відповідно органу виконавчої влади або територіального органу. Комісія здійснює заходи, пов'язані з виявленням кредиторів та задоволенням відповідно до законодавства їх вимог (п.п. 3 п. 20 Порядку).

Таким чином, вказаний Порядок зобов'язує Комісію виявити кредиторів відповідача та задовольнити їх вимоги відповідно до чинного законодавства.

Приймаючи рішення у справі, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що ОСОБА_1 звільнено у спосіб, що не відповідає законодавству про працю, поновлено на посаді в Територіальному управлінні Держгірпромнагляду України в Сумській області (яке на момент розгляду заяви не ліквідоване) та, в зв'язку з цим, присуджено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 5394,00 грн.

Пунктом 3 ч.1 ст.256 КАС України, положенням якого кореспондує ч.7 ст.235 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України), встановлено, що негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

З цих підстав розмір заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць - 2899,19 грн., підлягає стягненню з відповідача негайно, вказані кошти повинні бути виплачені позивачу, так як фактично є його заробітною платою, не отриманою в період незаконного звільнення з незалежних від позивача причин.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 і частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін.

Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 червня 2004 року (справа "Жовнер проти України") Суд відзначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Колегія суддів також зауважує, що у п.41 Рішення "Хорнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року Європейський суд з прав людини щодо виконання рішень адміністративних судів зазначив: «Вищезазначені принципи навіть ще більше важливі у контексті адміністративного провадження у справі, результати якої матимуть вирішальне значення для цивільних прав. Надіславши скаргу до адміністративного суду, особа намагається добитися не тільки визнання недійсним акта, а перш за все усунення його наслідків. Діючий захист осіб і відновлення законності охоплює також обов'язок органу влади діяти згідно з рішенням суду. З цього приводу Суд зазначає, що державна адміністрація - це елемент правової держави і її інтереси є ідентичними цілям належного здійснення правосуддя. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантія статті 6 Конвенції, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст».

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб, фізичних та юридичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що процес припинення Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області не є обставиною, що ускладнює виконання судового рішення в розумінні ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно п. 23 Порядку передавальний акт чи розподільчий або ліквідаційний баланс складається комісією після закінчення строку пред'явлення вимог кредиторами та задоволення або відхилення таких вимог, підписується членом комісії - бухгалтером та затверджується головою комісії.

Під час розгляду питання щодо відстрочення виконання судового рішення представник відповідача не зміг надати обґрунтовану інформацію щодо часу підписання передавального акту, вказавши, що тривають перевірки, пов'язані із припиненням діяльності установи.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, щодо відсутності правових підстав для задоволення клопотання Територіального управління Держгірпромнагляду України в Сумській області про відстрочення виконання постанови суду від 23.11.2015 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів до моменту передачі майнових прав Управлінню Держпраці у Сумській області.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п.1 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви відповідача, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Територіального управління Держгірпромнагляду України у Сумській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. по справі № 818/3572/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Перцова Т.С. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений 25.04.2016 р.