Постанова № 57347992, 21.04.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2016 року 810/3903/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко Н.Д. за участю секретаря судового засідання Сімейко А.А.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Львова М.С.,

третя особа: Хоміва О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом до третя особа проФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» визнання протиправною та скасування постанови,ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання незаконною та скасування постанови від 8 липня 2013 року №3-0807/3.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 6 жовтня 2015 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 8 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року скасовано, справу №810/3903/13 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року справу №810/3903/13 прийнято до провадження судді Панченко Н.Д. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2016 первісного відповідача у справі - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області замінено правонаступником - Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Протокольною ухвалою суду від 21.04.2016 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія»

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у червні 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області здійснила перевірку дотримання ТОВ «Баришівська зернова компанія» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті будівництва: «Реконструкція цілісного майнового комплексу Баришівського ХПП», на якому ФОП ОСОБА_1, як підрядник, виконував роботи з монтажу швидкозбірної будівлі складу.

Під час перевірки Інспекція виявила порушення ДБН А 3.1-5-2009, що полягає у застосуванні під час будівництва не сертифікованих виробів і конструкцій.

Позивач стверджує, що такі висновки відповідача є передчасними і необґрунтованими, позаяк використана ним збірна металоконструкція будівлі відповідає усім вимогам якості, державним будівельним нормам та стандартам, що підтверджується технічним паспортом, однак надати технічний паспорт посадовим особам відповідача позивач не мав можливості, оскільки перевірка проводилась за його відсутності і будь-яких запитів стосовно необхідності підтвердження якості використаних будівельних матеріалів до нього не надходило.

З наведених підстав позивач вважає, що відповідач не мав правових підстав застосовувати до нього штрафні санкції, передбачені пунктом 7 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідач позов не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову вказав, що у ході перевірки було встановлено, що під час будівництва на об'єкті «Реконструкція цілісно-майнового комплексу Баришівського ХПП з будівництвом калібровально-насіневого цеху та реконструкція (з прибудовою) адміністративної будівлі» позивачем було здійснено будівельні роботи, що полягали у монтажі металоконструкції модульної збірної будівлі. При цьому, згідно з наказом Держспоживстандарту України від 1 лютого 2005 року №28 металеві конструкції зазначеної будівлі підлягають обов'язковій сертифікації.

У той же час під час перевірки замовником будівництва жодних сертифікатів на використані у будівництві конструкції надано не було.

Таким чином відповідач вважає, що штрафні санкції до позивача за застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її застосовані правомірно.

Представник третьої особи пояснив, що металоконструкції, які були використані під час будівництва калібровально-насіневого цеху відповідали усім вимогам якості та були сертифіковані відповідно до вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов у повному обсязі та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи просив суд задовольнити позов позивача у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрований Яготинською районною державною адміністрацією Київської області 15 лютого 2005 року як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (т.1, а.с. 8).

Згідно з ліцензією Мінрегіонбуду України серії АВ №556139 позивач має право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т.1, а.с. 7).

12 жовтня 2012 року між ТОВ «Баришівська зернова компанія» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (підрядник) укладений договір підряду №121012, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати роботи по будівництву калібровально-насіневого цеху на відділку Баришівського ХПП за адресою: Київська область, м. Баришівка, вул. Торфяна, 11, а замовник прийняти та оплатити роботу (т.1, а.с.18-27).

За умовами пункту 2.2 та 3.1 договору роботи виконувались з матеріалів Замовника.

16 жовтня 2012 року Замовником (ТОВ «Баришівська зернова компанія») з ТОВ «Завод Будівельних Металевих Конструкцій» був укладений договір поставки №210, у порядку та на умовах якого ТОВ «Завод Будівельних Металевих Конструкцій» зобов'язувався поставити ТОВ «Баришівська зернова компанія» комплект металоконструкції швидкозбірної будівлі ангару (24000*44000*9000) (т.1, а.с 15-17).

Згідно з листом ТОВ «Баришівська зернова компанія» від 19 липня 2013 року №218 позивач відповідно до договору підряду від 12 жовтня 2012 року №121012 виконав роботи з монтажу зазначеної швидкозбірної будівлі ангару на гвинтових з'єднаннях (т.1, а.с. 29).

Факт виконання позивачем робіт з монтажу швидкозбірної будівлі ангару не заперечувався сторонами та підтверджується журналом робіт із монтажу будівельних конструкцій (т.2, а.с. 175-176).

18 червня 2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі також Інспекція) провела позапланову перевірку ТОВ «Баришівська зернова компанія» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: «Реконструкція цілісного майнового комплексу Баришівського ХПП з будівництвом за адресою: Київська область, смт. Баришівка, вул. Торфяна, 11.»

Результати перевірки оформлені актом від 18 червня 2013 року (далі також Акт перевірки), у якому міститься висновок про порушення ФОП ОСОБА_1, як генпідрядником, вимог ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва», що полягають у застосуванні виробів і конструкцій, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її (металеві конструкції будівлі калібрувально-насіннєвого цеху) (т.1, а.с. 12).

18 червня 2013 року Інспекція на підставі Акта перевірки ТОВ «Баришівська зернова компанія» щодо дотримання ним законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, склала стосовно ФОП ОСОБА_1 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №2-Л-З-1806/4 (т.1, а.с. 147-142).

Розглянувши зазначений протокол та Акт перевірки, Інспекція дійшла висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог пункту 5.1, пункту 9 ДБН А 3.1-5-2009 в частині забезпечення якості будівельної продукції та прийняла оскаржувану постанову №3-0807/3 від 8 липня 2013 року, якою на підставі пункту 7 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» застосувала до позивача штраф у розмірі 103230,00 грн. (т.1, а.с. 146).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою.

Пунктом 7 частини третьої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її.

Отже, диспозиція наведеної норми встановлює, що передумовою для застосування відповідальності у вигляді штрафу є застосування будівельних матеріалів, які або не відповідають стандартам якості, або не пройшли обов'язкової сертифікації.

Як вбачається із оскаржуваної постанови від 8 липня 2013 року №3-0807/3, штрафні санкції позивачу були визначені у зв'язку з використанням несертифікованих металевих конструкцій будівлі калібрувально-насіннєвого цеху. При цьому, в якості підстави для притягнення позивача до відповідальності відповідач посилається на порушення ним вимог пункту 5.1, пункту 9 ДБН А 3.1-5-2009.

У контексті встановлених відповідачем порушень, суд зазначає, що Державні будівельні норми ДБН А.3.1-5-2009 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва» затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 25 грудня 2009 року №689 (дата набрання чинності з 1 січня 2012 року).

Згідно з преамбулою ДБН А.3.1-5-2009 ці норми встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції існуючих будівель і споруд, технічного переоснащення діючих підприємств (далі - будівництво) об'єктів будь-якого призначення.

Цих вимог повинні дотримуватись усі учасники будівництва, незалежно від форм власності і відомчої належності.

Вимоги цих норм не поширюються на організацію будівельного виробництва під час здійснення капітального ремонту та реставрації існуючих будівель і споруд.

По окремих видах спеціального будівництва в доповнення до цих норм слід враховувати вимоги відомчих нормативних документів, прийнятих у встановленому порядку, які відображають специфіку такого будівництва. Перелік законодавчих та нормативно-правових актів і нормативних документів, на які зроблені посилання в цих Нормах, наведено у додатку А. Терміни та визначення понять, які вживаються в цих Нормах, наведено у додатку Б.

Згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 ДБН А.3.1-5-2009 організація забезпечення будівництва об'єктів матеріально-технічними ресурсами має створювати передумови для дотримання:

- технологічної послідовності та строків виконання будівельно-монтажних робіт, передбачених у календарних планах і графіках будівництва;

- зобов'язань підрядника перед замовником щодо дотримання обумовлених договором підряду строків будівництва об'єктів, їх якості та вартості.

Пунктом 9 ДБН А.3.1-5-2009 врегульовано питання забезпечення якості будівельної продукції.

Відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 ДБН А.3.1-5-2009 здійснення суб'єктами господарювання будівельної діяльності підлягає ліцензуванню відповідно до чинного законодавства. Будівельні організації забезпечують відповідність будівельної продукції вимогам «Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд», конкретизованим у регламентних технічних умовах і будівельних нормах.

Згідно з підпунктом 9.2 пункту 9 ДБН А.3.1-5-2009 будівельна організація відповідно до вимог чинних стандартів 150 серії 9000 здійснює комплекс технічних, економічних і організаційних заходів з ефективного управління якістю на всіх стадіях створення будівельної продукції. Ці заходи включають сукупність методів та засобів, спрямованих на забезпечення відповідності якості будівельно-монтажних робіт і закінчених будівництвом об'єктів вимогам нормативної і проектної документації. Питання управління якістю будівельної продукції згідно із додатком Ж є складовою частиною ПВР.

Відповідно до підпункту 9.3 пункту 9 ДБН А.3.1-5-2009 у процесі виробництва контроль якості виконання будівельно-монтажних робіт здійснюють інженерно-технічні працівники будівельної організації та атестовані служби контролю, які входять до її складу або залучаються ззовні, мають кваліфікований персонал і відповідні засоби контролю та вимірювання.

Підпунктом 9.4 пункту 9 ДБН А.3.1-5-2009 встановлено, що контроль якості виконання робіт у процесі виробництва включає:

- вхідний контроль проектно-кошторисної документації;

- вхідний контроль конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування;

- операційний контроль виробничих процесів;

- приймальний контроль будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до підпункту 9.6 пункту 9 ДБН А.3.1-5-2009 під час вхідного контролю конструкцій, виробів, матеріалів і устаткування перевіряється їх відповідність вимогам робочої документації, паспортам, сертифікатам та іншим супроводжувальним документам. У разі виявлення невідповідності матеріальних ресурсів цим вимогам підрядник як сторона, відповідальна за якість ресурсів, які використовуються на об'єкті, зобов'язаний відмовитись від їх прийняття із своєчасним офіційним повідомленням постачальника.

Таким чином, вказаними нормами ДБН А.3.1-5-2009 встановлені загальні вимоги до здійснення контролю якості конструкцій, виробів, матеріалів та устаткування під час виготовлення будівельної продукції (об'єктів архітектури).

Водночас зміст підпункту 9.6 пункту 9 ДБН А.3.1-5-2009 свідчить, що такий контроль обмежується перевіркою конструкцій, виробів, матеріалів на предмет їх відповідності вимогам робочої документації та супроводжувальним документам, що постачаються з ними у комплекті, у тому числі паспортам, сертифікатам.

ДБН А.3.1-5-2009 не встановлює конкретних вимог до будь-яких будівельних конструкцій, виробів, матеріалів та не містить умов щодо їх обов'язкової сертифікації чи порядку її проведення, тому порушення його вимог не може бути підставою для притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності за правопорушення, передбачене пунктом 7 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її).

Недотримання будівельними організаціями вимог підпункту 5.1, пункту 5, пункту 9 ДБН А.3.1-5-2009 в частині забезпечення належного контролю за якістю виконання робіт свідчить про виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень, що є самостійним складом правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачене пунктом 8 частини 3 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Як вбачається із матеріалів справи, відображений в акті перевірки висновок про застосування позивачем будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не пройшли обов'язкової сертифікації повністю ґрунтується на тій обставині, що під час перевірки Змовником будівництва ТОВ «Баришівська зернова компанія» на вимогу перевіряючих не були надані документи, що свідчать про якість металевих конструкцій будівлі калібровально-насіневого цеху, монтажем якого займався позивач.

При цьому, Інспекція у контексті відображених в Акті перевірки доводів про використання виробів і конструкцій, що не пройшли обов'язкової сертифікації, не зазначила конкретних металевих конструкцій калібровально-насіневого цеху які підлягали обов'язковій сертифікації, але не пройшли її.

Разом з тим, з журналу робіт із монтажу будівельних конструкцій вбачається, що при будівництві калібровально-насіневого цеху ТОВ «Баришівська зернова компанія» позивачем було здійснено монтаж колон, монтаж прогонів, монтаж балок ферми (т.2, а.с. 175-176).

Суд зазначає, що вичерпний перелік будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які підлягали обов'язковій сертифікації на момент спірних правовідносин був закріплений у складі Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 1 лютого 2005 року №28.

Згідно з вказаним переліком обов'язковій сертифікації підлягають, зокрема, ферми сталеві (28.3), колони залізобетонні (28.18).

Як встановлено судом раніше, поставку металевих конструкцій, монтажем яких займався позивач, було здійснено ТОВ «Завод Будівельних Металевих Конструкцій» на замовлення ТОВ «Баришівська зернова компанія» за договором поставки від 16 жовтня 2012 року №210 (т.1, а.с. 15-17).

Так, судом з'ясовано, що у комплекті з металоконструкцією будівлі калібровально-насіневого цеху ТОВ «Завод Будівельних Металевих Конструкцій» було також поставлено технічний паспорт, у складі якого містяться сертифікати на всі елементи металоконструкції будівлі калібровально-насіневого цеху, зокрема, на прокат сталевий, сталеві труби (т.2, а.с. 150-168).

У судовому засіданні представник третьої особи підтвердив, що разом з швидкозбірною конструкцією калібровально-насіневого цеху Товариству з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» було також поставлено «Технічний паспорт комплекту металоконструкції будівлі БМЗ-42.24.9000-мк.»

Технічний паспорт містив опис основних характеристик об'єкту, умов експлуатації, а також сертифікати якості, які свідчать про відповідність елементів конструкції (колони, балки, ферми, прогони) вимогам ДБН.

Представник третьої особи зазначив, що технічний паспорт на металоконструкцію зберігався як у нього так і у ТОВ «Завод Будівельних Металевих Конструкцій» однак не був наданий під час перевірки, оскільки перевіряючі пропонували надати саме сертифікат якості, а не паспорт на дану конструкцію. ФОП ОСОБА_1 на замовлення ТОВ «Баришівська зернова компанія» здійснював виключно монтажні роботи згідно креслень, наведених у технічному паспорті та з матеріалів, які були попередньо передані йому ТОВ «Баришівська зернова компанія».

Оскільки матеріали справи містять сертифікати на всі металеві конструкції будівлі калібровально-насіневого цеху висновок Акта перевірки про те, що під час будівництва позивачем було використано металеві конструкції, що підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли її, є необґрунтованим.

Суд також враховує, що позивач не був присутнім під час здійснення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті «Реконструкція цілісно-майнового комплексу Баришівського ХПП з будівництвом калібровально-насіневого цеху та реконструкція (з прибудовою) адміністративної будівлі», внаслідок чого був позбавлений можливості надати свої пояснення щодо обставин виконання будівельних робіт, а також докази на підтвердження якості використаних будівельних конструкцій.

Матеріали справи також не містять доказів реалізації Інспекцією своїх повноважень щодо направлення на адресу позивача письмових звернень, які б містили вимоги про надання до перевірки сертифікатів на металеві конструкції будівлі калібровально-насіневого цеху.

Застосування до позивача, як підрядника будівельних робіт, штрафних санкцій за використання будівельних конструкцій, що підлягають обов'язковій сертифікації але не пройшли її, на підставі одного лише факту ненадання сертифікатів безпосередньо замовником будівництва, без встановлення обставин чи відповідають ці конструкції вимогам якості та чи підлягають вони сертифікації, є передчасним та необґрунтованим

Враховуючи, що позивачем під час розгляду справи було доведено, що використані ним металеві конструкції пройшли відповідну сертифікацію, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані. Оскільки жодних клопотань з приводу відшкодування судових витрат позивачем суду не заявлено судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 8 липня 2014 року №3-0807/3.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 квітня 2016 р.