Постанова № 57347742, 19.04.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2016 р. Справа № 815/6477/15

Категорія: 10.4 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Жук С.І.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: КП „Продтовари"Чорний О.В. (довіреність) Селіванова М.В. (керівник)ГУ ДержпраціСмірнова А.В. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою начальника головного управління держпраці в Одеській області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі за позовом колективного підприємства „Продтовари" до Головного управління держпраці в Одеській області, начальника головного управління держпраці в Одеській області про визнання незаконними дій та визнання протиправним наказу від 16.10.2015 року № 129, -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління держпраці в Одеській області, начальника головного управління держпраці в Одеській області про визнання незаконними дій та визнання протиправним наказу від 16.10.2015 року № 129.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано незаконними дії Головного управління держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці щодо проведення планової перевірки колективного підприємства „Продтовари" та витребування документів у колективного підприємства „Продтовари". Визнано протиправним наказ Головного управління держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці на проведення перевірки від 16.10.2015 року № 129.

Начальник головного управління держпраці в Одеській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції від 24 грудня 2015 року по справі 815/6477/15 та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 23 жовтня 2015 року колективне підприємство «Продтовари» отримало повідомлення № 15/16.5/02-83 від 20.10.2015 року про проведення планової перевірки суб'єкту господарської діяльності. Це повідомлення було надане Позивачу Головним управлінням держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці та підписане начальником Головного управління Держпраці в Одеській області А.М. Дзюба.

Повідомлення № 15/16.5/02-83 від 20.10.2015 року видане на підставі ст.4 закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У тексті повідомлення зазначено, що перевірку буде проведено з 03.11.2015 року по 09.11.2015 року на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, з питань нагляду та контролю за додержання законодавства про працю, зайнятості населення, загальнообовязкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Позивач не погоджуючись із діями Голвоного управління держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці щодо проведення планової перевірки колективного підприємства «Продтовари» та витребування документів у колективного підприємства «Продтовари», а також прийнятим наказом Головного управління держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці на проведення перевірки від 16.10.2015 року № 129 звернувся до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року визнано незаконними дії Головного управління держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці щодо проведення планової перевірки колективного підприємства „Продтовари" та витребування документів у колективного підприємства „Продтовари". Визнано протиправним наказ Головного управління держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці на проведення перевірки від 16.10.2015 року № 129. Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16.01.2014 (далі - Закон № 719-VII) доповнено статтею 31 (згідно із Законом України від 31.07.2014 № 1622-VII), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

На виконання наведеної статті, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13 серпня 2014 року № 408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», якою затверджено перелік державних інспекцій, яким надаватиметься дозвіл Кабінетом Міністрів України на проведення перевірок, до яких належить і Державна служба України з питань праці.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 76-VIII) установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законами № 719-VII обмежено перевірки підприємств контролюючими органами, перелік яких затверджений Переліком № 408, протягом включно серпня 2014 - червня 2015 року, при цьому зауважено, що ці обмеження не стосуються Державної фіскальної служби України, мораторій на перевірки якої було введено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон № 71-VIII).

Так, за змістом абз. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилання, що на Головне управління держпраці в Одеській області не розповсюджується дія п. 3 Розділу 2 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» щодо мораторію на перевірки на 2015р. та 2016р. роки. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Застосовуючи словосполучення «контролюючі органи» у наведеному абзаці пункту Прикінцевих положень Закону № 71-VIII, законодавець не уточнює на які саме контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження. З огляду на це, колегія судців робить висновок, що вимоги п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України.

Законом № 71-VIII, дійсно, вносяться зміни лише до податкового законодавства, разом з тим, він не містить положень про те, що поняття «контролюючі органи», що вживаються у тексті цього Закону, необхідно розуміти у визначенні п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Отже, колегія суддів вважає, що наведене поняття слід застосовувати у розумінні п. 1 Указу Президента України Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності від 23.07.1998 № 817/98 (далі - Указ № 817/98), відповідно до якого контролюючі органи - органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Також, з аналізу абз.2 ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 вбачається, що під органами державного нагляду (контролю) слід розуміти уповноважені законом центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, державні колегіальні органи, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Пунктом 7 вказаного Положення Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

З аналізу наведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач є контролюючим органом у розумінні п.1 Указу № 817/98, а тому на його перевірки розповсюджуються обмеження, встановлені п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII.

Згідно з даними, наведеними у податковій декларації з податку на прибуток позивача за 2014 рік (а.с. 47-58), рівень доходу Позивача менш 20 мільйонів гривень, а тому перевірку позивача відповідач мав право проводити лише з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Однак, відповідач не навів суду доказів, які б свідчили про надання дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки, звернення позивача із за заявкою щодо його перевірки чи відповідне рішення суду.

Відтак, зважаючи на встановлені судом обставини, з урахуванням положень діючого законодавства, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо проведення перевірки та винесені відповідного наказу є протиправними.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що дії щодо проведення перевірки позивача не відповідають діючому законодавству України, є безпідставними і суперечать фактичним обставинам справи, відтак дії Головного управління держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці щодо проведення планової перевірки колективного підприємства «Продтовари» та витребування документів у колективного підприємства «Продтовари» є протиправними.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково скасував наказ Головного управління держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці на проведення перевірки від 16.10.2015 року № 129 повністю, оскільки оскаржуваний наказ поширюється на однотипні правовідносини стосовно інших юридичних осіб. Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати означений наказ в частині, що стосується безпосередньо колективного підприємства „Продтовари".

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги колективного підприємства „Продтовари" про визнання незаконними дій та визнання протиправним наказу від 16.10.2015 року № 129 є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду, якщо суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу начальника головного управління держпраці в Одеській області, - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі № 815/6477/15, - змінити, виклавши п. 3 резолютивної частини рішення у наступній редакції:

«Визнати протиправним наказ Головного управління держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці на проведення перевірки від 16.10.2015 року № 129 в частині, що стосується безпосередньо колективного підприємства „Продтовари"».

В решті Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року по справі № 815/6477/15, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанову складено у повному обсязі - 20 квітня 2016 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя С.І. Жук