Постанова № 57346993, 25.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2016 року № 826/24922/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АЛІГОЛ"до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання не чинними податкових повідомлень - рішень від 30.10.2015 №0000312802, №0000322802

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІГОЛ" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання не чинними податкових повідомлень - рішень від 30.10.2015 № 0000312802, № 0000322802.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним було правомірно відображено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Сінді" на суму 13205528,53 грн., оскільки враховуючи відмову зазначеного контрагента в оформленні податкової накладеної разом декларацією з податку на додану вартість за лютий 2014 року було подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (Додаток № 8 до декларації) та на адресу податкового органу було направлено відповідні документи, які підтверджують факт приймання - передачі будівлі офісного центру та факт відмови ТОВ "Сінді" в оформленні податкової накладеної.

Представник позивача у судове засідання не прибув, через канцелярію суду подав клопотання щодо розгляду справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті перевірки № 184/1-26-50-28-02-37141945 від 13.10.2015. Також відповідач посилався на те, що по TOB «Сінді» була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, за результатами якої було донараховано податкові зобов'язання у розмірі 13 338 433 грн. по взаємовідносинах з TOB «Алігол» та винесено податкове повідомлення-рішення № 0009292207 від 10.09.2015, водночас станом на момент складання акту камеральної перевірки позивача відповідна сума не була узгодженою.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування нарахованих за червень 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Алігол" (податкова декларація з податку на додану вартість №9176267334 від 21.08.2015).

За результатами перевірки складено акт № 184/1-26-50-28-02-37141945 від 13.10.2015, яким встановлено порушення пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту за лютий 2014 року на 13 205 528,54 грн., що в свою чергу призвело до завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) за червень 2015 року у розмірі 11 242033,00 грн. та заниження податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 1 963 871,00 грн.

На сторінці 3 зазначеного акту вказано наступне: "3.2.За результатами камеральної перевірки встановлено, сума податкового кредиту за лютий 2014 сформована за рахунок придбання товарів/послуг. Згідно додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року (вх. від 06.01.2015 № 9076817919), основним постачальником є TOB «Сінді» (код за ЄДРПОУ 24572250). Станом на дату складання акта, TOB «Сінді» має стан платника « 28 - триває процедура припинення», свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.04.2014 року. Сума податкового кредиту складає 13 419 114,85 грн. За результатами опрацювання періоду виникнення від'ємного значення, встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності, а саме завищення податкового кредиту у розмірі 13 205 528,54 грн. по постачальнику TOB «Сінді», що виникло у зв'язку з не відображенням постачальником у складі податкових зобов'язань суму ПДВ у розмірі 13 205 528,54 грн. у податковій декларації з ПДВ за лютий 2014 року. В свою чергу, згідно додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 (вх. від 19.03.2014 № 9014312532), TOB «Сінді» задекларовано суму податкових зобов'язань по TOB «Алігол» лише у розмірі 213 586,31 грн., чим занизило сплату податкових зобов'язань у розмірі 13 205 528,54 грн..

При аналізі зареєстрованих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, TOB «Сінді» зареєстровано податкові накладні від 26.02.2014 № 4 та від 17.02.2014 № 1 на суму ПДВ 56 506,31 грн. та 157 080,00 грн. відповідно. Податкова накладна(і) на суму ПДВ у розмірі 13 205 528,54 грн. відсутні.

Враховуючи вищезазначене, TOB «Сінді» не задекларовано та не зареєстровано податкові зобов'язання по відношенню до TOB «Алігол» за лютий 2015 у розмірі 13 205 528,54 грн., що в свою чергу призвело до порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст.. 201 Кодексу,...".

Також на сторінці 4 акту № 184/1-26-50-28-02-37141945 від 13.10.2015 вказано наступне: "Також слід зазначити, TOB «Алігол» подано додаток 8 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2014. Податкова декларація за лютий 2014 подана до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві 06.01.2015 року.".

30.120.2015 на підставі акту № 184/1-26-50-28-02-37141945 від 13.10.2015 прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000312802, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року на 11 242 033,00 грн. та № 0000322802, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 454 438,75 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 490 967,75 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛІГОЛ" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0000312802 від 30.10.2015 та № 0000322802 від 30.10.2015 та вважаючи їх нечинними звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно із пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Тобто, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення, платник податку має право на включення сум податку до складу податкового кредиту виключно за умови додання до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника та копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. При цьому відповідне право зберігається за платником податку протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій акту приймання - передачі будівлі офісного - спортивного - розважального центру з влаштуванням паркінгу від 01.02.2014, заяви про видачу податкової накладеної Вих. № 14/02/2014 від 14.02.2014, листа Вих. №18/02 від 18.02.2014 позивачу податкову накладену на суму ПДВ у розмірі 13205528,53 грн., яка як він про те, зазначає у позовній заяві, мала бути йому надана ТОВ "Сінді", не було надано в лютому 2014 року.

Таким чином, граничний строк на подання заяви зі скаргою на ТОВ "Сінді" щодо відмови у надання податкової накладеної, яка надала б йому право на включення суми ПДВ у розмірі 13205528,53 грн. до складу податкового кредиту за лютий 2014 року сплив в травні 2014 року.

Відповідно до акта № 184/1-26-50-28-02-37141945 від 13.10.2015 податкова декларація за лютий 2014 року до якої було додано додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)» була подана позивачем 06.01.2015. Зазначений факт також підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповідної декларації наданої суду позивачем.

Також в матеріалах справи наявна копія супровідного листа б/н від 29.12.2014, яким на адресу відповідача було направлено копії документів до Додатка № 8 податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року.

Посилання позивача на факт того, що декларація за лютий 2014 року була ним подана вперше 20.03.2014, водночас відповідачем повідомлення про відмову в прийнятті вказаної декларації в порушення вимог чинного законодавства було надіслано лише в грудні 20414 року, а саме листом № 2725/10/26-50/15-02 від 23.12.2014, як на обґрунтування своєчасності звернення до відповідача з заявою зі скаргою на постачальника не приймаються судом до уваги з огляду на те, що вказані дії відповідача позивач в рамках даної адміністративної визнати протиправними суд не просить, з огляду на що у суду відсутні правові підстави для надання їм правової оцінки, у той час, як доказів на підтвердження факту їх оскарження та визнання протиправними позивачем суду надано не було, як і не було зазначено про наявність відповідного факту.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що заява зі скаргою щодо відмови ТОВ "Сінді" у наданні податкової накладеної була подана позивачем з порушенням законодавчо встановлених строків, з огляду на що у позивача при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року від 06.01.2015 було відсутні праві підстави для включення до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 13205528,53 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Сінді".

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов