Ухвала суду № 57344802, 21.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"21" квітня 2016 р. м. Київ К/800/50540/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., розглянувши клопотання Головного територіального управління юстиції у Волинській області про повернення судового збору,

в с т а н о в и в :

Головне територіальне управління юстиції у Волинській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Волинській області про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку та грошової допомоги.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2015 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного територіального управління юстиції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у Волинській області про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку та грошової допомоги, на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України.

18 квітня 2016 року від Головного територіального управління юстиції у Волинській області надійшло клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору. Клопотання мотивоване тим, що при подані касаційної скарги Головне територіальне управління юстиції у Волинській області сплатило судовий збір у розмірі 1218 грн, проте, розмір ставки судового збору при поданні касаційної скарги за вимогами немайнового характеру становить 87,70 грн. Тобто, судовий збір сплачено у більшому розмірі.

Перевіривши доводи клопотання, матеріали касаційної скарги, вважаю, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав

Із змісту ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2015 року видно, що у березні 2014 року позивач звернувся до суду з вимогами майнового характеру, а саме: просив суд стягнути з відповідача заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні та грошову допомогу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на час подання позовної заяви ОСОБА_1.) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір сплачується у такому розмірі: 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

У 2014 році мінімальна заробітна плата була встановлена у розмірі 1218 грн.

Отже, судовий збір, який підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом складав 1827 грн. Згідно із Законом України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову.

Касаційна скарга подана відповідачем у листопаді 2015 року.

Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, сплачений Головним територіальним управлінням юстиції у Волинській області судовий збір у розмірі 1218 грн не є таким, що сплачений у надмірному розмірі. Доводи заявника про те, що предметом розгляду були вимоги немайнового характеру, не відповідають змісту заявлених позовних вимог.

Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», 87, 98 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити Головному територіальному управлінню юстиції у Волинській області у задоволенні клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання касаційної скарги на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук