Ухвала суду № 57344518, 19.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2016 р. м. Київ К/800/240/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014

у справі № 826/12957/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний альянс "Амаетон"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014, позов задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ щодо внесення до АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Енергетичний альянс «Амаетон» з податку на додану вартість на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 29.07.2014 № 687/3-22-01/38039563; зобов'язано ДПІ вилучити з АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» інформацію про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Енергетичний альянс «Амаетон», оформленої актом від 29.07.2014 № 687/3-22-01/38039563; зобов'язано ДПІ відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» дані податкової звітності ТОВ «Енергетичний альянс «Амаетон», шляхом внесення до них даних визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «Енергетичний альянс «Амаетон» за період лютий - березень 2014 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Енергетичний альянс «Амаетон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Енергетична Компанія «Іріда», ТОВ «Сітіопт» та контрагентами-покупцями, яким в подальшому проводилась реалізація ТМЦ (робіт, послуг), придбаних у зазначених підприємств за період з 01.02.2014 по 28.02.2014, а також по взаємовідносинам із ТОВ «Інформер Торг» та контрагентами - покупцями, яким в подальшому провадилась реалізація ТЦМ за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 ПАТ «Київгаз», ТОВ «Газпромпостач», ТОВ «Гапромсервіс», ТОВ «КнауфГіпсДонбас» та контрагентами-постачальниками, у яких придбавались ТМЦ (роботи, послуги) для подальшої реалізації зазначеним підприємствам за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт від 29.07.2014 № 687/3-22-01/38039563, в якому встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ( далі - ПК України), п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.199 року №996-XIV, в результаті чого встановлено відсутність придбання товарів у контрагентів-постачальників ТОВ «Енергетична компанія «Іріда» в сумі ПДВ -18 352 209,72 за лютий 2014 року, ТОВ «Сітіопт» в сумі ПДВ - 956 463,76 за лютий 2014 року, ТОВ «Інформер Торг» в сумі ПДВ 1 013 758,26 грн.;

- п. 185,1 ст. ПК України, п.2 ст. 3 Закону №996-XIV, в результаті чого встановлено відсутність поставок товару на адресу підприємств-покупців та як наслідок безпідставне формування податкового кредиту підприємствами: ТОВ «Центрнафтогаз» за лютий 2014 року в сумі 956 463,00 грн., за березень 2014 року - 1 013 852, 79 грн.; ПАТ «Київгаз», в сумі ПДВ -15 000 000,00 грн. за лютий 2014 року, ПАТ «Тернопільгаз» в сумі ПДВ 829 236,58 грн. за лютий 2014 року, ТОВ «Маргаз» в сумі ПДВ 545 340,00 грн., ТОВ «Газпромсервіс» в сумі ПДВ 230 750,96 грн. за лютий 2014 року.

Вказані порушення стали підставою для коригування в базі даних АІС «Податковий блок» показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача за лютий-березень 2014 року.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що самостійна зміна податковим органом (коригування) у електронній базі даних АІС «Податковий блок» зазначених показників податкової звітності з податку на додану вартість товариства на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення рішення та без зміни цих показників самим товариством шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) є протиправною.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Отже, враховуючи наведені норми законодавства, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).

В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням податковим органом до бази даних інформації про результат проведеної перевірки позивача, за результатами якої складено відповідний акт.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню в частині задоволення позову з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 скасувати в частині задоволення позовних вимог з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль