Ухвала суду № 57344404, 20.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Київ К/800/10156/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Інспекція)

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015

у справі № 804/16160/14

за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Авальбудсервіс" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії Інспекції щодо невизнання податковою звітністю декларації Товариства з ПДВ за серпень 2014 року та зобов'язати відповідача прийняти цю декларацію за датою її фактичного отримання, а саме - 10.09.2014.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 у позові відмовлено з тих мотивів, що відсутність у податковій декларації усіх обов'язкових реквізитів в силу незазначення платником найменування контролюючого органу, до якого подається звітність, зумовлює правомірність відмови Інспекції вважати таку декларацію податковою звітністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено. Постанову мотивовано тим, що зазначення платником персонального коду контролюючого органу, який є його ідентифікуючим реквізитом, не можна розцінювати як дефект, що нівелює значення поданої декларації як документа податкової звітності.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі спору.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог виходячи з такого.

Попередніми судовими інстанціями під час розгляду даної справи встановлено, що 10.09.2014 платник кур'єрською службою доставки направив на адресу Інспекції податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року.

Листом від 15.09.2014 № 158-13/10/04-65-18-02-58 відповідач повідомив Товариство про невизнання зазначеної декларації податковою звітністю з причин її заповнення з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 ПК - у декларації не зазначено повне найменування контролюючого органу, до якого подається декларація.

Пунктом 48.1 статті 48 ПК передбачено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Відповідно до пункту 48.2 цієї ж статті ПК обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

За правилами пункту 48.3 статті 48 ПК податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з пунктом 49.11 статті 49 ПК у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

У справі, що переглядається, суди встановили, що у графі 0.6 податкової декларації за серпень 2014 року платником зазначено код контролюючого органу - 0465, замість його повного найменування. Як з'ясував апеляційний суд, цей код є однією з індивідуалізуючих характеристик Інспекції у системі органів державної податкової служби.

Слід зазначити, що детальна регламентація формальних умов, необхідних для подання податкової декларації, має на меті забезпечити, перш за все, належне справляння податку та контроль за виконанням платниками податкових обов'язків.

У той же час за наявності достатніх ідентифікуючих даних для встановлення змісту обов'язкового реквізиту податкової декларації відмова у прийнятті податкової декларації виключно з причин невідповідності форми цих даних установленим вимогам є надмірно формальним підходом, який перешкоджає платнику виконати свої обов'язки зі звітування до контролюючого органу.

На думку колегії судів, формальне та обмежувальне тлумачення Інспекцією наведених норм податкового законодавства у спірних правовідносинах не має правової мети та не відповідає змісту наведеного правового регулювання.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість даних позовних вимог, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови та задоволення касаційних вимог Інспекції не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 у справі № 804/16160/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько