Ухвала суду № 57344257, 07.04.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 квітня 2016 року м. Київ К/800/9313/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року

у справі № 826/14882/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного територіального управління юстиції у м. Києві,

третя особа Державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві Максименко Л.А.,

про визнання недійсним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Максименко Л.А., про визнання недійсним та скасування рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року, в задоволені позову відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, 20 березня 2014 року між позивачем та ТОВ «Діамед» укладено два договори купівлі-продажу по 1/2 (по 612,1 кв. м.) частки нежитлового будинку в літері «А» за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі цих договорів за позивачкою було зареєстровано право приватної власності на обидві частини вказаного будинку, тобто позивачка набула у власність весь будинок.

25 березня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва у справі № 759/4586/14-к постановив ухвалу про накладення арешту на майно ОСОБА_1, а саме на 1/2 частку нежилого будинку (літера «А») за адресою: АДРЕСА_1, що належить зазначеній особі на праві приватної власності.

На підставі рішення суду 03 квітня 2014 року старший слідчий слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві подав до Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо обтяження речового права ОСОБА_1 на 1/2 частку нежитлового будинку (літера «А») за адресою: АДРЕСА_1.

03 квітня 2014 року Державний реєстратор Максименко Л.А. прийняв рішення № 12152049 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з тим, що додане до заяви рішення суду не містить відмітки про набрання ним законної сили.

08 квітня 2014 року у зв'язку з тим, що заявником були усунуті обставини, що стали підставою для зупинення розгляду його заяви, прийнято рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 12268027 та за результатами її розгляду і вчиненні відповідних дій прийнято рішення № 12268522 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме накладення арешту на 1/2 частку нежитлового будинку (літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного рішення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відповідний запис про реєстрацію обтяження 1/2 частки нежилого будинку (літера «А») за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сттаттею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Таким чином, законодавством регламентовано порядок здійснення державної реєстрації обтяжень нерухомого майна та правові підстави для прийняття державним реєстратором відповідного рішення, однією з яких є рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного та обгрунтованого висновку про те, що рішення від 08 квітня 2014 року № 12268522 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо накладення арешту на 1/2 частку нежилого будинку (літера «А») за адресою: АДРЕСА_1, прийнято державним реєстратором на підставі повного пакету документів, поданого заявником, на підставі, у спосіб та в межах повноважень, передбачених чинним законодавством,

Доводи позивача, обгрунтовано спростовано судами першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року у справі № 826/14882/15 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед