Ухвала суду № 57344158, 19.04.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

19 квітня 2016 рокум. ПолтаваСправа № 816/1780/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ясиновського І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання Петренко О.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас-концесія" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юстас-концесія" (позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 січня 2015 року № 0000572203/162.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року відкрито провадження у даній справі (суддя Сич С.С.), ухвалою від 17 червня 2015 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 30 вересня 2015 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 816/2023/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас-концесія" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення рішення.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року № 8 у звязку з припиненням повноважень судді Сич С.С. справу № 816/1780/15 передано до провадження судді І.Г. Ясиновський.

Ухвалою суду від 04 лютого 2016 року справу прийнято до провадження.

Ухвалою суду від 19 лютого 2016 року провадження у справі поновлено та призначено судовий розгляд.

В ході судового розгляду оголошувались перерви у судових засіданнях за клопотаннями сторін для надання сторонами доказів по справі для повного та всебічного встановлення обставин, а також за клопотанням представника позивача з метою забезпечення ним у наступне судове засідання своїх представників, які володіють знаннями у галузі права та з метою надання додаткових документів.

У судове засідання, призначене на 05 квітня 2016 року, явку своїх представників позивач не забезпечив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

З огляду на те, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає розгляд справи за відсутності позивача або його представника, крім випадку, коли від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності або за відсутності його представника, суд через неявку у судове засідання позивача відклав розгляд справи на 19 квітня 2016 року, про що позивача повідомлено засобами телефонного зв'язку, що підтверджується телефонограмою від 14 квітня 2016 року, наявною в матеріалах справи.

У судове засідання, призначене на 19 квітня 2016 року, позивач повторно не з'явився та не направив свого уповноваженого представника, жодних клопотань до суду не надано, у зв'язку з чим судом було поставлено питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні залишення позовної заяви без розгляду не заперечував.

Позивач не з'явився підряд у два останні судові засідання після прийняття до провадження справи, заяв про розгляд справи за його відсутності не надав, жодних спроб встановлення руху розгляду справи не здійснював.

Також, ним не надано відомостей стосовно зміни місцезнаходження, що призвело до повернення судових повісток та копії ухвали з відмітками поштового відділення про вибуття адресату.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Зазначена норма процесуального закону є імперативною і підлягає застосуванню судом.

При вирішенні питання про застосування до даної позовної заяви процесуальних наслідків, встановлених пунктом 4 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, судом також враховано, що згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Суд враховує, що у справі відкрито провадження 17 червня 2015 року та знаходиться в провадженні суду по теперішній час, що зумовлено, в тому числі, зупиненням провадження по справі, передачі справи іншому судді, у зв'язку із закінченням у попереднього повноважень здійснювати розгляд справи, відкладенням розгляду справи у зв'язку клопотаннями сторін та у зв'язку із неодноразовим неприбуттям в судове засідання позивача та ненаданням ним документів, які витребовував суд, що, в свою чергу, є необхідним для повного та всебічного вирішення справи.

Суд зазначає, що наслідок неявки позивача, передбачений наведеними нормами КАС України, є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки позивача в судове засідання.

Крім того, в силу приписів статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Так, в рішеннях Європейського суду з прав людини неодноразово підкреслювалось, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом ("Кайя проти Австрії", рішення від 08 червня 2006 року, пункт 28; "Надточій проти України", рішення від 15 травня 2008 року, пункт 26).

Розгляд справи без участі представника позивача позбавить останнього можливості висловити свою думку з приводу заявлених позовних вимог та навести відповідні доводи, якими обґрунтовано позовні вимоги.

У свою чергу, Конституційний Суд України в рішенні від 13 грудня 2011 року (справа №17-рп/2011) визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обовязком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобовязаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Зважаючи на те, що позивач не прибув у вищезазначені судові засідання по справі без поважних причин, не надав пояснень на підтвердження причин неприбуття та відомостей про зміну адреси, за умови відсутності клопотання про розгляд справи без його участі, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

При цьому, суд зауважує, що у відповідності до частини 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини 1 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас-концесія" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Роз'яснити позивачеві, що залишення без розгляду позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлено 22 квітня 2016 року.

СуддяІ.Г. Ясиновський