Ухвала суду № 57343812, 20.04.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

20 квітня 2016 року м. Київ № 826/6310/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченко І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сортіс"

про

стягнення заборгованості у розмірі 39 338 695,68грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до ТОВ "Сортіс" про стягнення заборгованості у розмірі 39 338 695,68грн.

Одночасно із позовною заявою позивач подав до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв’язку з відсутністю коштів, призначених на сплату судового збору.

В обґрунтування даного клопотання позивач зазначив, що органи доходів і зборів є неприбутковими установами.

Водночас Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" видатки на сплату органам доходів і зборів судового збору не передбачено і бюджетні асигнування на відповідні цілі не виділялися.

Вирішуючи дане клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У той же час позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували б неможливість сплати судового збору під час подання адміністративного позову.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015 року № 484-VIII передбачено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

У той же час, суд зазначає, що відповідно до статті 94 КАС України не передбачені випадки розподілу судових витрат з відповідача, який є юридичною або фізичною особою за позовом суб'єкта владних повноважень у разі задоволення його позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене, оскільки заявник не довів обставини, які свідчать про необхідність відстрочення сплати судового збору, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 88, 160 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.М. Погрібніченко