Постанова № 57342139, 21.04.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.2016 року Справа № 904/8831/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Широбокова Л.П., Березкіна О.В.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник відповідача: ОСОБА_1

представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином;

розглянувши апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя та Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015р. у справі № 904/8831/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя,

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ,

про стягнення113 394,24 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 113394,24 грн. та судовий збір.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015р. у справі №904/8831/15 ( головуючий суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 90418,14грн. та судовий збір на сум 1356,27грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права. За думкою позивача, порушення матеріальних норм права полягає в тому, що суд неправильно витлумачив норму ст.116 Статуту залізниць України, якою передбачено підстави звільнення від відповідальності за порушення термінів доставки вантажів, не застосував ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, ст.ст. 22,41 Статуту залізниць України, п.п. 2.10, 2.11 Правил обчислення термінів доставки вантажів, Правила видачі вантажів, Правила оформлення перевізних документів, Правила обслуговування залізничних підїзних колій. Також, вказує, що законодавство, яке регулює відносини, повязані з перевезенням вантажів залізничним транспортом, не містить визначення поняття «розкредитування». Детально не досліджене це питання, ані в п.4 листа ВГСУ від 21.05.2014 року №01-06/662/2014 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)», на який суд посилається у своєму рішенні, ані у справі №904/352/13-г, на підставі якої ВГСУ зроблені висновки, викладені у листі. Таким чином, застосовуючи вказаний термін до порядку документального оформлення факту отримання вантажу, суд застосував підміну понять. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015р у справі №904/8831/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог в розмірі 20 177,40грн. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також, не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права, неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду. Державне підприємство вважає, що звертаючись до суду з позовом до ДП «Придніпровська залізниця», позивач керувався положеннями статті 131 Статуту залізниць України, згідно яких претензії, що виникли з приводу перевезення вантажів, а відтак і позови, заявляються залізниці призначення вантажу.

Відповідач вказав, що правовими нормами Господарського кодексу по іншому, ніж Статутом залізниць України, визначається учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання, і має відповідати за завдання збитків, тобто Кабінет Міністрів України був зобовязаний привести свої нормативні акти, в тому числі і Статут залізниць України, (оскільки він суперечить Господарському кодексу України) у відповідність до норм Господарського кодексу України, а тоді вже застосовувати ці норми поряд з нормами Господарського кодексу України, що Кабінетом Міністрів України зроблено не було.

За таких обставин особа, яка вважає, що їй завдано збитків, має право звернутися із позовом до особи, яка порушила господарське зобовязання, і яка має відповідати за завдані збитки. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015р у справі №904/8831/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах у повному обсязі.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 09.02.2016р. представники позивача підтримали апеляційну скаргу; представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином. Колегією суддів винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 24.03.2016р.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 24.03.2016р. представники позивача підтримали апеляційну скаргу, просять скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015р у справі №904/8831/15 в частині відмови в задоволенні позовних вимог в розмірі 20 177,40грн. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015р у справі №904/8831/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах у повному обсязі. По справі оголошено перерву до 21.04.2016р. Винесено ухвалу про продовження строку розгляду спору на 15 днів до 25.04.2016р.

Зміна складу судової колегії відбулась на підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.04.2016р., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Березкіна О.В.

В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 21.04.2016р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду; представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи попереджений належним чином.

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Зі змісту статті 41 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 6 квітня 1998 р. N 457, вбачається, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

При здійсненні перевезення вантажів на адресу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" в квітні 2015 року Відповідач допустив прострочення їхньої доставки. Посилаючись на штампи про прибуття вагонів на ст. Запоріжжя-Ліве, на підставі ст.116 Статуту залізниць України, Позивач нарахував залізниці штраф за залізничними накладними № 50378934, 50378801, 50378843, 50378900, 50401041, 50378900, 49380835, 50366038, 50401207, 50442235, 50420207, 50481316, 50464015, 50423151, 49487606, 49490345, 49494164, 50549492, 50550235, 50551548, 50673698, 50673789, 50673896, 50673904, 50822980, 50673938, 50675800, 50722578, 50722586, 50792100, 50805860, 50874445, 50942044, 50918267, 50939495, 50964212, 51019362, 51019412, 51019479, 51019693, 51021368 на загальну суму 113394,24грн.

Так, відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів залізниця сплачує одержувачу штраф у розмірі 10%, 20%, 30% залізничного тарифу за прострочення доставки на дві доби, три доби, чотири доби і більше відповідно.

Залізниця вважає, що в звязку з наявністю форс мажорних обставин в звязку з проведенням АТО на території Донецької області, підстави для нарахування штрафу відсутні, відмовилася від його сплати, що й призвело до звернення позивача до суду.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2, 2.4,2.9, 2.10, 2.11 Правил обчислення термінів доставки вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 N 644, встановлено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на _____ число ___ місяць". Терміни доставки для вагонних відправок застосовуються при перевезенні вантажів, для яких надані окремі вагони та при перевезенні порожніх власних і орендованих вагонів. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються:

на одну добу:

на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу;

у разі переадресування вантажів;

на 2 доби:

у разі перевезення вантажів за участю поромної переправи;

у разі перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії.

У разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем

подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення, до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з накладною № 50822980 Удачна - Запоріжжя-Ліве, вагон № 65239287 прийнято залізницею до перевезення 16.04.2015, прибуття на станцію призначення 17.04.2015, оформлення видачі вантажу - 18.04.2015 ( а.с.49).

Норма доставки вантажу за вказаною накладною 3 доби (2 доби на відстань 283 км + 1 доба на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям вантажу).

Фактично вагон доставлено за 1 добу, тобто в даному випадку прострочення у доставці відсутнє, а штраф у розмірі 2798,70 грн. заявлений позивачем неправомірно і сплаті не підлягає.

За накладними № 49487606, 49490345, 49494164 вагони з вантажем було прийнято залізницею до перевезення зі станції Єнакієве Донецької залізниці.

Зі змісту Довідок про дислокацію вагонів (а.с.108-119) вбачається, що вагони за вказаними накладними прийнято до перевезення на станції Єнакієве 31.01.2015, відправлення здійснено 07.04.2015, тобто, вагони перебували на станції відправлення більше 2-х місяців.

За накладною № 50874445 вантаж прийнято до перевезення 18.04.2015, відправлений 24.04.2015.

За накладними № 51019362, 51019412, 51019479, 51019693 вантаж прийнято до перевезення на станції Горлівка 24.04.2015, відправлено 28.04.2015.

За накладною № 49380835 вантаж прийнято до перевезення на станції Донецьк 26.01.2015, далі на шляху прямування відбувалася затримка по станціях: Мушкетове - з 26.01.2015 до 28.01.2015, Ясинувата - 28.01.2015 -18.03.2015, ОСОБА_2 - 18.03.2015 - 01.04.2015.

За накладною № 51021368 вантаж прийнято до перевезення на станції Мушкетове 24.04.2015, відправлено 26.04.2015. Станція Мушкетове розташована безпосередньо у місті Донецьк.

На станції Каракуба вантажі прийнято до перевезення за накладними:

-№ 50378801, 50378934, 50378843, 50378900 - 26.03.2015, відправлення відбулося 27.03.2015, окрім цього, на шляху прямування вагони за вказаними відправками затримано по станції Іловайськ з 27.03.2015 до 29.03.2015;

-№ 50401207 вантаж прийнято до перевезення 27.03.2015, відправлення відбулося 28.03.2015 та на шляху прямування вагони за вказаною відправкою затримано по станції Ясинувата з 29.03.2015 до 01.04.2015;

-№ 50420207 вантаж прийнято до перевезення 28.03.2015, відправлення відбулося 30.03.2015 та на шляху прямування вагони за вказаною відправкою затримано по станції Іловайськ з 30.03.2015 до 02.04.2015;

-№ 50442235 вантаж прийнято до перевезення 29.03.2015, відправлення відбулося 31.03.2015, також, на шляху прямування вагони за вказаною відправкою затримано по станції Іловайськ з 31.03.2015 до 01.04.2015;

-№ 50805860 вантаж прийнято до перевезення 15.04.2015, відправлення вагону відбулося 16.04.2015.

За накладною № 50939495 вантаж прийнято до перевезення на станції Харцизськ 21.04.2015, на шляху прямування вагони за вказаною відправкою затримано по станції ОСОБА_2 Ліман з 22.04.2015 до 28.04.2015.

За перевізними документами №№50549492, 50550235, 50551548 прийнято до перевезення вантаж на станції Соль 03.04.2015, відправлення відбулося 05.04.2015, також на шляху прямування по станції ОСОБА_2 Ліман відбувалась затримка вагонів з 05.04.2015 до 10.04.2015.

За накладною №50401041 вантаж прийнято до перевезення на станції Роя 27.03.20І5, вантаж затримано на шляху прямування по станції Красноармійськ з 27.03.2015 до 31.03.2015.

За накладною № 50366038 вантаж прийнято до перевезення на станції Шпичкине 25.03.2015, відправлення відбулося 27.03.2015.

Зі станції Красноармійськ було прийнято вантаж до перевезення:

- 28.03.2015 за накладною № 50423151, відправлення відбулося 09.04.2015;

- 31.03.2015 за накладною №50481316, відправлення 05.04.2015;

- 30.03.2015 за накладною №50464015, відправлення 06.04.2015.

Зі станції Удачна було прийнято вантаж до перевезення:

- 09.04.2015 за накладними № 50673698, 50673789, 50673896, 50673904, 50673938, 50675800, відправлення вантажу відбулося 17.04.2015;

- 11.04.2015 за накладними № 50722578, 50722586, відправлення вантажу відбулося 17.04.2015;

- 15.05.2015 за накладною № 50792100, відправлення вантажу відбулося 22.04.2015р.

Зі станції Слов'янський Курорт за накладною №50918267 прийнято вантаж до перевезення 20.04.2015, затримка вагону на шляху прямування відбулася по станції ОСОБА_2 з 21.04.2015 до 28.04.2015.

Зі станції Сартана за накладною №50942044 прийнято вантаж до перевезення 21.04.2015, затримка вагону на шляху прямування відбулася по станції Волноваха з 22.04.2015 до 27.04.2015.

Зі станції ім. Кожушко А.М. за накладною №50964212 прийнято вантаж до перевезення 22.04.2015, затримка вагону на шляху прямування відбулася по станції ОСОБА_2 з 24.04.2015 до 28.04.2015.

За вказаними залізничними накладними відповідач послався на те, що причиною затримок по станціях Донецької залізниці є проведення АТО, що призвело до пошкодження колій на ділянках та відправлення вагонів за зміненим від плану формування поїздів маршрутом. На підтвердження цих обставини відповідач надав Дефектні акти про пошкодження вагонів (а.с.167-178), інформацію про дислокацію та стан вагонів, а також письмові пояснення Донецької залізниці. Також Відповідач посилається на те, що пунктом 1 Наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 №953/5 Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення визначено території проведення АТО, у т.ч. в Донецькій області - Амвросіївського, Марійського, Новоазовського, Старобешівського, Тельманівського, Шахтарського, Ясинуватського районів, міст Горлівка, Докучаєвськ, Донецьк, Жданівка, Кіровське, Макіївка, Єнакієве, Сніжне, Харцизьк, Ясинувата, Торез, Шахтарськ.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції передбачені Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції. У звязку з цим суд приймає до уваги аргументи Позивача про те, що статтею 10 вказаного Закону передбачено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобовязань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

В силу частини другої ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, в пункті 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наприклад, чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлено перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу. Таким чином, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на перевізника відповідальності за незбереження вантажу. Так само за змістом статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" єдиним належним доказом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), які мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України, тоді як інші документи не можуть вважатися доказами наявності таких обставин.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що надані відповідачем дефектні акти, інформація про дислокацію та стан вагонів, а також письмові пояснення Донецької залізниці, не є належними та допустимими доказами в підтвердження наявності обставин, повязаних з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області. Отже, відповідач не довів відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій, тому позовні вимоги позивача про стягнення штрафу є обгрунтованими.

Але слід врахувати, що за накладною №50366038 відправленням зі станції Шпичкине 25.03.2015, повідомлено Позивача про прибуття вантажу 01.04.2015 о 18-30 год., розкредитування відбулося 03.04.2015 о 01-52 год., тобто з порушенням строків з боку Позивача; за накладними №50378843, 50378900 з відправленням зі станції Каракуба 26.03.20145, повідомлено Позивача про прибуття вантажу 31.03.2015 о 17-10 год., розкредитування з його боку відбулося 02.04.2015 о 08-44год., тобто з порушенням строку; за накладною № 50805860 відправленням зі станції Каракуба 15.04.2015, повідомлено Позивача про прибуття 18.04.2015 о 05-40год., розкредитування документу відбулося 25.04.2015 о 07-26 год.

Відповідно до ч.3 статті 116 Статуту залізниць України, передбачений цією статтею штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Також Відповідач стверджує, що за накладною №49380835 (а.с.41) відправленням зі станції Донецьк 26.01.2015, станцією призначення повідомлено одержувача про прибуття вантажу 02.04.2015 о 06-00 год., розкредитування документу здійснено 06.04.2015. Але зі змісту зазначеної накладної її розкредитування за графою 53 здійснено 02.04.2015року, тобто без порушення строків з боку позивача.

Відповідно до пункту 4 листа від 21.05.2014 № 01-06/662/2014 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ Вищий господарський суду України зазначив: якщо вантаж не було вивезено зі станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув, передбачений статтею 116 Статуту залізниць України штраф не застосовується.

Враховуючи викладене, у звязку з несвоєчасним розкредитуванням вантажу, нарахування штрафу за залізничними накладними №№№50366038, 50378843, 50378900, 50805860 на суму 20177,40грн. суд визнав неправомірним, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та правомірними позовні вимоги Позивача в частині стягнення штрафу на суму 90418,14грн., а на суму 22976,10грн. суд в позові відмовляє з огляду на обґрунтованість та доведеність заперечень Відповідача.

За результатами вирішення спору судові витрати у справі покладаються сторін пропорційно задоволеній частині на підставі ст. 49 ГПК України.

Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні обох апеляційних скарг необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя, - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ,- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.12.2015 року по справі №904/8831/15, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 22.04.2016р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді Л.П. Широбокова

ОСОБА_3