Ухвала суду № 57342127, 14.04.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

У Х В А Л А

"14" квітня 2016 р. Справа № 15/104-12

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши скаргу № 31/13-672 від 22.02.2016 р. дочірньої компанії «ОСОБА_1 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області у справі

за позовомДочірньої компанії «ОСОБА_1 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

доКомунального підприємства «Борщагівка», Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка

про стягнення 133397,54 грн.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №97/16 від 21.09.2015 р.);

від відповідача: не зявився;

від ВДВС: не зявився.

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 17.01.2013 р., яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 р., у справі №15/104-12 визнано недійсним п. 9.3. договору № 06/10-1646ТЕ-17 від 20.10.2010 р., укладеного між дочірньою компанією «ОСОБА_1 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та комунальним підприємством «Борщагівка», в частині, якою передбачено нарахування неустойки за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом (друге речення); позовні вимоги дочірньої компанії «ОСОБА_1 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволено частково; стягнуто з комунального підприємства «Борщагівка» на користь дочірньої компанії «ОСОБА_1 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 6167,69 грн. інфляційних втрат, 6924,43 грн. 3% річних та 261,84 грн. витрат по сплаті судового збору; в частині позовних вимог про стягнення 111908,90 грн. боргу провадження у справі припинено.

30.04.2013 р. на виконання рішення господарського суду Київської області від 17.01.2013 р. у справі № 15/104-12, яке набрало законної сили 03.04.2013 р. відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду, було видано наказ.

До господарського суду Київської області від дочірньої компанії «ОСОБА_1 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» надійшла скарга №31/13-672 від 22.02.2016 р. на дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області у справі №15/104-12, в якій скаржник просить суд визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №40937802 від 04.03.2015 р. з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.04.2013 р.; визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №40937802 від 04.03.2015 р. з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.04.2013 р.; зобовязати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного, повного виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 09.03.2016 р. у справі №15/104-12 призначено розгляд скарги №31/13-672 від 22.02.2016 р. дочірньої компанії «ОСОБА_1 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на 31.03.2016 р., та зобовязано ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області надати суду докази виконання наказу №15/104-12 від 30.04.2013 р.

Ухвалою суду від 31.03.2013 р. було відкладено розгляд скарги на 14.04.2016 р. та повторно зобовязано ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області надати суду докази виконання наказу №15/104-12 від 30.04.2013 р.

Представник стягувача в судових засіданнях 31.03.2016 р. та 14.04.2016 р. вимоги, викладені у скарзі, підтримав.

Представник відповідача в судові засідання 31.03.2016 р. та 14.04.2016 р. не зявився, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01032 50045402.

Представник відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області в судові засідання 31.03.2016 р. та 14.04.2016 р. не зявився, хоча про дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01032 50045429, вимоги ухвал суду від 09.03.2016 р. та 31.03.2016 р. не виконав.

Розглянувши скаргу № 31/13-672 від 22.02.2016 р. дочірньої компанії «ОСОБА_1 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області від 25.11.2013 р. відкрито виконавче провадження №40937802 з виконання наказу господарського суду Київської області від 30.04.2013 р. у справі № 15/104-12 про стягнення з КП «Борщагівка» на користь ДК «ОСОБА_1 України» НАК «Нафтогаз України» боргу в сумі 13353,96 грн.

12.02.2016 р. на адресу ДК «ОСОБА_1 України» надійшов лист №33 від 02.02.2016 р. від КП «Борщагівка», в якому останній повідомив стягувача, що за даними бухгалтерії КП «Борщагівка» заборгованість у розмірі 13353,96 грн. не рахується, оскільки згідно постанови про закінчення виконавчого провадження державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області від 04.03.2015 р. судовий наказ №15/104-12 виконано в повному обсязі.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області від 04.03.2015 р. закінчено виконавче провадження №40937802 з виконання наказу господарського суду Київської області від 30.04.2013 р. у справі № 15/104-12 про стягнення з КП «Борщагівка» на користь ДК «ОСОБА_1 України» НАК «Нафтогаз України» боргу в сумі 13353,96 грн.

Вказана постанова обґрунтована тим, що рішення виконано повно, фактично згідно з виконавчим документом. Крім того, при винесенні оскаржуваної постанови, державний виконавець керувався п. 8 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Як зазначає скаржник, вказана постанова на адресу стягувача не надходила.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, враховуючи положення вказаної статті при винесенні оскаржуваної постанови державний виконавець мав би зазначити підстави, які підтверджували б фактичне виконання боржником рішення на підставі виконавчого документа, а також вказати підстави згідно яких державний виконавець дійшов висновку щодо наявності підстав для закінчення виконавчого провадження.

Однак, оскаржувана постанова не містить підстав, які б підтверджували фактичне виконання боржником наказу господарського суду від 30.04.2013 р. №15/104-12.

Як зазначає скаржник, згідно його даних бухгалтерського обліку, боржник на даний час має несплачену та непогашену заборгованість перед ДК «ОСОБА_1 України» за рішенням суду від 17.01.2013 р. у справі №15/104-12.

Крім того, скаржник зазначає, що кошти у сумі 13353,96 грн. на рахунок стягувача не надходили, що свідчить про недбале ставлення державного виконавця до своїх службових обовязків, які стали причиною безпідставного винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

На виконання вимог ухвал суду від 09.03.2016 р. та від 31.03.2016 р. відділом державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області не було надано суду докази виконання наказу №15/104-12 від 30.04.2013 р.

Отже, у звязку з тим, що рішення господарського суду Київської області від 17.01.2013 р. у справі 15/104-12 до теперішнього часу не виконано, кошти у сумі 13353,96 грн. на рахунок стягувача не перераховано, суд дійшов висновку, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 04.03.2015 р. №40937802 є незаконною, а відповідно дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області є неправомірними, тому скарга № 31/13-672 від 22.02.2016 р. дочірньої компанії «ОСОБА_1 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області в частині визнання неправомірними дій відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області та визнання незаконної постанови про закінчення виконавчого провадження №40937802 від 04.03.2015 р. з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.04.2013 р підлягає задоволенню.

Крім того, скаржник просить суд зобовязати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області відновити виконавче провадження та вжити всі заходи для фактичного, повного виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Станом на час розгляду даної скарги, судом не встановлено, що державний виконавець відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області ухиляється від виконання покладених на нього обовязків щодо відновлення виконавчого провадження №40937802, тому суд дійшов висновку, що вказана вимога є передчасною та не підлягає задоволенню в цій частині.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ухвалив:

1.Скаргу № 31/13-672 від 22.02.2016 р. дочірньої компанії «ОСОБА_1 України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження №40937802 від 04.03.2015 р. з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.04.2013 р.

Визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження №40937802 від 04.03.2015 р. з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 30.04.2013 р.

2.В іншій частині скарги відмовити.

Суддя О.О. Рябцева