Постанова № 57339596, 05.04.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року (о 14 год. 20 хв.) Справа № 808/3204/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представників позивача Денисюк О.С., Білюшова В.М.,

представників першого відповідача Міщенко О.В., Бурашнікова О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі в м. Запоріжжя Запорізької області

про стягнення пені за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» (далі - ЗДП «Радіоприлад», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, відповідач 1), до Управління Державної казначейської служби України у Комунарському районі в м. Запоріжжя Запорізької області (далі - УДКСУ у Комунарському районі в м. Запоріжжя Запорізької області, відповідач 2), в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (вх. №46590 від 19.10.2015) просить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у сумі 246 864,69 грн. за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за березень, червень-грудень 2008 року.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, з Державного бюджету на ЗДП «Радіоприлад» стягнуто бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 1 337 871,00 грн. Позивач стверджує, що обов'язок відповідача здійснити бюджетне відшкодування з огляду на те, що відповідно до статей 254-255 КАС України закінченням процедури судового оскарження є дата набрання судовим рішенням у справі законної сили. Вказує, що 15.06.2015 позивачем подано адміністративний позов про стягнення пені за період з 31.10.2014 по 15.06.2015 (348 календарних днів) у розмірі 191 333,88 грн. Однак, 24.09.2015 згідно банківської виписки та листа Державної казначейської служби України бюджетна заборгованість погашена. Вважає, що враховуючи погашення бюджетної заборгованості необхідно пеню за період з 16.06.2015 по 24.09.2015 (101 день). У зв'язку з цим, на підставі п.200.23 ст.200 ПК України, просить стягнути з Державного бюджету України 246 864,69 грн. пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за березень, червень-грудень 2008 року.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог, наполягали на задоволенні позову у повному обсязі. Додатково обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що у разі судового оскарження заявлених до відшкодування сум податку припиняється процедура відшкодування в частині оскаржуваної суми, однак не звільняється відповідач від нарахування пені за такою заборгованістю.

Відповідач 1 адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 14.09.2015 №1422/08/10-01-03 та від 15.09.2015 (вх. №40161) вказав на те, що виконавчий лист по справі №2а-10779/10/0870 виданий 02.12.2014, однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.12.2014 зупинено виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2013 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 у справі №2а-10779/10/0870. Таким чином, розрахунок, наведений в адміністративному позові не відповідає обставинам справи, а саме за період з 31.10.2014 по 15.06.2015 позивач не мав права на отримання пені, так як остаточне рішення по справі прийнято 08.07.2015, тобто вже після подання такого позову до суду. Посилається на приписи ст. 200 Податкового кодексу України та вважає, що позивачем не обґрунтовано ні дату виникнення пені, ні дату закінчення її нарахування. Крім того, на думку представника відповідача 1, в позові позивач не навів чітких вимог до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, що конкретно вимагає від відповідача 1, правові підстави та шляхи реалізації. На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні адміністративного позову ЗДП «Радіоприлад» відмовити у повному обсязі.

Під час розгляду справи по суті представники відповідача 1 підтримали заперечення з підстав викладених вище, а також надали додаткові усні пояснення. На підставі викладеного, просили у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду пояснення від 22.06.2015 №01-12/171-1250 (вх. № 26814), в яких зазначає, що розрахунок пені повинен бути здійснений позивачем з дня отримання рішення суду касаційної інстанції ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя та по день надання висновку. Посилається на приписи п. 200.12, 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України та вважає, що пеня нараховується на несвоєчасно перераховану територіальним органом ДКС України суму ПДВ, однак станом на 22.06.2015 висновок на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ за березень, червень-грудень 2008 року на користь ЗДП «Радіоприлад» від відповідача 1 до управління не надходив, тобто відповідач 2 не мав законних підстав на проведення повернення такої бюджетної заборгованості і, відповідно, нарахування вказаної у адміністративному позові пені, є безпідставним, а її стягнення вважатиметься невиправданими видатками Державного бюджету. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а також розгляд справи проводити за відсутності представника ГУ ДКСУ у Запорізькій області.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ЗДП «Радіоприлад» (ідентифікаційний код 14313317) зареєстровано як юридична особа 02.07.1993 виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А 00 №196399.

Згідно уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ за березень, червень - грудень 2008 року, наданих позивачем до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя 05.06.2009, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень, червень - грудень 2008 складає 3 205 800,00 грн.

Відповідачем 1 було проведено позапланову документальної перевірки ЗДП «Радіоприлад» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за березень, червень - грудень 2008 року, оформлено актом перевірки № 3653/2302/14313317 від 18.06.09, за результатами якої зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 21 456,00 грн. та частково підтверджено суму бюджетного відшкодування, а саме, в розмірі 820 527,00 грн.

У грудні 2010 року ЗДП «Радіоприлад» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя, УДКСУ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно декларацій з ПДВ за березень, червень - грудень 2008 року у розмірі 2 342 383,00 грн. Так, постановою суду від 19.12.2013 по справі № 2а-10779/10/0870 адміністративний позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Державного бюджету України через УДКСУ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області на користь ЗДП «Радіоприлад» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за березень, червень-грудень 2008 року в розмірі 1 337 871,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 апеляційну скаргу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя залишена без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2013 у справі № 2а-10779/10/0870 - без змін.

02.12.2014 на виконання постанови суду від 19.12.2013 по справі № 2а-10779/10/0870 видано виконавчий лист.

Заявою від 03.12.2014 №131-2629 ЗДП «Радіоприлад» направлено до УДКСУ у Комунарському районі м. Запоріжжя на виконання судового рішення та перерахування на користь позивача 1 337 871,00 грн. бюджетної заборгованості з ПДВ згідно з декларацією з ПДВ за березень, червень - грудень 2008 року.

УДКСУ у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області звернулось листом від 04.12.2014 №01-08/289-2929 до відповідача 1 із проханням повідомити управління про розмір залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість.

Проте, листом від 10.12.2014 №7773/10/08-27-204-16 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя повідомило, що згідно Єдиного державного реєстру судових рішень Вищим адміністративним судом України винесено ухвалу від 02.12.2014 по справі №2а-10779/10/0870, якою зупинено виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2013 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013, а тому згідно п.6 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає обов'язковому зупиненню стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з ПДВ на користь підприємства ЗДП «Радіоприлад».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2015 №К/800/61811/14 касаційну скаргу ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя відхилено, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 по справі №2а-10779/10/0870 залишено без змін.

Заявою від 21.07.2015 №131-1355 позивач звернувся до Державної казначейської служби України, у якій з метою найскорішого погашення заборгованості із заробітної плати працівникам підприємства просив вжити негайних заходів щодо виконання судового рішення та повідомити про строки перерахування на користь підприємства 1 337 871,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за березень, червень-грудень 2008 року.

07.08.2015 ЗДП «Радіоприлад» отримана відповідь ДКС України, в якій зазначено, що довідка органу фіскальної служби про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість по зазначеній справі до ДКС України не надходила, у зв'язку із тривалим знаходженням на виконанні справи просило надати узгоджену із стягувачем довідку про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості, яка встановлена рішенням суду по справі №2а-10779/10/0870.

15.09.2015 вих.№131-1689 підприємством до ДКС України направлено лист, у якому повідомлено, що бюджетна заборгованість з ПДВ відповідно до декларації з ПДВ за березень, червень-грудень 2008 року у сумі 1 337 871,00 грн. на розрахунковий рахунок підприємства не надходила, у зв'язку із чим просило повідомити про хід виконання судового рішення та терміни перерахування на користь підприємства бюджетної заборгованості.

Згідно банківської виписки та листа Державної казначейської служби України від 30.09.2015 №5-08/2658-24215 судом встановлено, що 24.09.2015 ДКС України перераховано на користь ЗДП «радіоприлад» кошти у сумі 1 337 871,00 грн. згідно з виконавчим листом, виданим 02.12.2014 Запорізьким окружним адміністративним судом по справі №2а-10779/10/0870.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідач 1 - Державна податкова інспекція у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач 2 - УДКС України у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів згідно з Бюджетним кодексом України та Податковим кодексом України.

За змістом підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно із пунктом 200.11 за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

За приписами пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, нормами Податкового кодексу України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

У справі, що розглядається, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя за результатами перевірки ЗДП «Радіоприлад» зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 21 456,00 грн. та частково підтверджено суму бюджетного відшкодування, а саме, в розмірі 820 527,00 грн.

У зв'язку із чим підприємство звернулось до суду із позовом про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, який постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2013 у справі №2а-10779/410/0870 задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України через УДКС України у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області на користь ЗДП «Радіоприлад» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за березень, червень-грудень 2008 року в розмірі 1 337 871,00 грн. Вказане рішення залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2015.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, зазначеною вище нормою чітко визначено період, коли контролюючий орган має вчинити дію щодо подання висновку до органу казначейського обслуговування бюджетних коштів, а саме протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення.

Згідно із частинами третьою та п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому проваджені, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до статей 254-255 Кодексу адміністративного судочинства України закінченням процедури судового оскарження є дата набрання судовим рішенням у справі законної сили, а не дата закінчення касаційного розгляду.

Суд також вважає, що не зважаючи на те, що виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2013 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 по справі №2а-10779/10/0870 було зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду від 02.12.2014 до закінчення перегляду у касаційному порядку, відповідальність повинна бути застосована, оскільки відповідно до пункту 14 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, після усунення обставин, що були підставою для зупинення безспірного списання коштів і їх перерахування стягувачам, виконавчий документ виконується відповідно до цього Порядку в порядку черговості, що утворилася на момент усунення таких обставин.

Разом з цим, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд вважає його необґрунтованим.

Так, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 по справі №2а-10779/10/0870 отримано відповідача 11.11.2014, про що свідчать відбитки календарного штемпеля на супровідному листі від 29.10.2014 №2а-10779/10/0870 (873/2972/14).

З урахуванням вимог пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України, суд вважає, що початок відліку строку, протягом якого відповідач 1 повинен був направити висновок до органу Державної казначейської служби України, а саме після дня отримання рішення суду апеляційної інстанції, а саме з 11.11.2014, а не з дати, на якій наполягає позивач з 31.10.2015.

Сума податку на додану вартість у розмірі 1 337 871,00 грн., відшкодована ЗДП «Радіоприлад» лише 24.09.2015, у зв'язку з чим, з урахуванням визначених пунктами 200.13 та 200.15 статті 200 Податкового кодексу України строків, періодом, за який повинна нараховуватись пеня є період з 19.11.2014 по 24.09.2015.

При обліковій ставці НБУ на рівні 12,5% на початок вказаного періоду строком 309 календарних днів розмір пені згідно розрахунку складає у розмірі 169 891,29 коп., виходячи з розрахунку:

1 337 871,00 х 309:100% х 12,5% х 1,2 / 365 = 169 891,29 грн., де

1 337 871,00 грн. - бюджетна заборгованість,

309 - кількість днів прострочення,

12,5% - облікова ставка НБУ, яка діє на день нарахування пені (згідно постанови Національного Банку України від 15.07.2014 №417)

1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120% річних НБУ

365- кількість днів у календарному році.

За наведених обставин, враховуючи те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, але не відшкодованої у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь ЗДП «Радіоприлад» пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 169 891,29 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, частини третьої статті 94 КАС України встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» (69600, м. Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 3, код ЄДРПОУ 14313317) пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України у сумі 169 891,29 грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто одна гривня двадцять дев'ять копійок) за несвоєчасне повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року.

Присудити на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» суму судового збору 243,60 грн. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак