Ухвала суду № 57338837, 24.03.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №638/11526/15-ц Головуючий І інстанції - Штих Т. В.

Провадження: 22-ц/790/2204/16 Головуючий II інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Бездітка В.М.,

суддів - Сащенка І.С., Овсяннікової А.І.,

за участю секретаря - Міхелєвої Я.С.,

розглянув матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - Управління служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про припинення дії. яка порушує право, -

встановила:

У липні 2015 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з 2001 р. по 2013 р. він перебував у у шлюбі з ОСОБА_4.. Від даного шлюбу у них народились діти: син - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Після розірвання шлюбу сторони визначили, що діти залишаються мешкати разом з матір'ю - ОСОБА_3. У період шлюбу подружжям було придбано майно, яке після розірвання шлюбу було ними розподілено в добровільному порядку. 26.09.2013 р. позивач, шляхом укладання договору дарування передав відповідачці в дар квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з метою, забезпечення житлом та проживання в зазначеній квартирі їх дітей. З часом позивач дізнався, що передана ним в дар квартира з метою проживання в ній малолітніх дітей, відповідачкою продана. На сьогоднішній день діти проживають разом з відповідачкою за адресою: АДРЕСА_2. Позивач вважає, що існує ймовірність того, що і вказане помешкання буде реалізовано відповідачкою та її співмешканцем, а придбане нове може бути оформлене лише на співмешканця. Безконтрольна реалізація відповідачкою квартир, в яких проживають неповнолітні діти, може призвести до зниження їх життєвого рівня та взагалі позбавити їх житла.

Просив припинити дії ОСОБА_3, що порушують права ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 на житло та достойний життєвий рівень шляхом зобов'язання ОСОБА_3 не укладати будь-які договори стосовно житла, в якому проживають ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 без згоди органів опіки та піклування.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 26 січня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1О - ОСОБА_2, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування скарги зазначено, що позивач передаючи в дар квартиру за адресою: АДРЕСА_1 колишній дружині ОСОБА_3, керувався тим, що намагався захистити права своїх неповнолітніх дітей, які залишились мешкати з відповідачкою та бажав забезпечити дітей житлом. При цьому ОСОБА_1 зазначав, що будь-які подальші дії ОСОБА_3 щодо розпорядження квартирою, вона повинна обов'язково узгоджуватись з ним. Однак, через 5 місяців після дарування вказаної квартири відповідачкою була продана дана квартира без врахуванням інтересів неповнолітніх дітей, та з порушенням вимог ст.27 Конвенції « Про права дитини», вимог ст. 177 4.2 СК України, та вимог ст.17 ЗУ « Про охорону дитинства». Батьки малолітніх дітей при укладанні договорів, які підлягають нотаріального посвідчення та ( або) державної реєстрації повинні отримувати згоду від органу опіки та піклування. Також, зазначено, що судом першої інстанції жодним чином не висвітлено позицію третьої особи Управляння служб у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з положень ст. 717 ЦК України, пункту 7 договору дарування від 26.09.2013 р. та прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 жодним чином не довів будь-які порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів та не довів тих обставин, що у подальшому право його чи його дітей буде порушено протиправними діями відповідача.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

По справі встановлено, що 02 листопада 2011 року міським відділом РАГС Харківського обласного управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб, актовий запис № 205.

Від шлюбу у них народились діти : син - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.

25.09.2013 року рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано.

У період шлюбу подружжям було придбано майно, щодо розподілу якого після розірвання шлюбу сторони досягай домовленості.

Відповідно до договору дарування від 26 вересня 2013 року ОСОБА_1 безоплатно передав у власність ОСОБА_3 належну йоу на праві власності квартиру АДРЕСА_3.

Як встановлено в судовому засіданні, у 2014 р. у відповідача ОСОБА_3 зявилась фінансова можливість придбати нову квартиру, у зв'язку з чим вона з метою поліпшення житлово - побутового становища своєї родини, продала квартиру АДРЕСА_4 та 28.02.2014 р. придбала за договором купівлі - продаж іншу 4-х кімнатну квартиру розташовану за адресою: м. Харків. АДРЕСА_5..

Пояснення в судовому засіданні апеляційного суду представника апелянта стосовно того, що продаж квартири АДРЕСА_6, здійснений з порушенням норм чинного законодавства, а саме , в порушення вимог ст. 177 ч.2 СК України не. була отримана згода на вчинення правочину, який підлягає нотаріального посвідчення або державної реєстрації від органу опіки та піклування не мають правового значення. Так як, на момент укладання договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_6 неповнолітні діти не були зареєстровані в даній квартирі. їх зняття з реєстрації за адресою: АДРЕСА_7 проводилось спільно з ОСОБА_1 і ним особисто було надано згоду на вчинення даних дій. У зв'язку з чим дозвіл на вчинення правочину від органу опіки та піклування в даному випадку не потрібен.

Також, згідно ст. 717 Цивільного Кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальиик) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Пункту 7 договору дарування від 26.09.2013 року, підписаний особисто ОСОБА_1 передбачено, що дарувальник розуміє, що за своєю природою договір дарування є безоплатним, а тому не має права вимагати від обдаровуваної вчинення на свою користь будь-яких дій майнового або немайнового характеру.

У зв'язку з чим, не є підставою для скасування судового рішення і посилання у скарзі на той факт, що при укладанні договору дарування від 26.09.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 існувала усна домовленість, що інтереси дітей будуть дотримані та не будуть жодним чином порушені. Після продажу квартири АДРЕСА_8 відповідачкою ОСОБА_3 з метою поліпшення життєво - побутового становища своєї родини придбана інша чотирьох кімнатна квартира за адресою: м.Харків. АДРЕСА_9, яка має більшу площу, кращій ремонт. Тобто, після купівлі даної квартири діти отримали кращі умови проживання та розвитку.

Доводи апеляційної скарги про те, що безконтрольна реалізація відповідачкою квартири в якій проживають неповнолітні діти, що може призвести до зниження їх життєвого рівня та взагалі позбавити їх житла спростовуються матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Позивач неправомірно просив зобовязати відповідача не порушувати у майбутньому діюче законодавство. Зокрема, не продавати квартиру без дозволу органів опіки та піклування. У разі будь-якого порушення прав дітей, якщо таке порушення буде мати місце, позивач має право звернутись до відповідних органів з метою усунення такого порушення ( правоохоронних органів, органів опіки та піклування, тощо).

Висновки рішення суду першої інстанції " відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування або зміни рішення суду при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 26 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді