Ухвала суду № 57338347, 13.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3773/16 Справа № 188/253/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Курочкіна О. М. Доповідач - Волошин М.П.

Категорія 34

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Волошина М.П.,

суддів - Куценко Т.Р., Демченко Е.Л.,

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої в результаті скоєння ДТП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на автомобіль марки Део - Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та передано його на зберігання позивачу ОСОБА_3

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити позивачу у задоволенні його заяви про забезпечення позову.

Розглянувши матеріал, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01 березня 2016 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ТОВ «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, причиненої в результаті скоєної ДТП.

До відкриття провадження по справі, а саме, 03 березня 2016 року позивач ОСОБА_3 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на автомобіль, який належить відповідачу ОСОБА_2

У вказаній заяві позивач зазначає, що йому в результаті винних дій відповідача спричинено шкоду в розмірі 53518.44 грн, яку добровільно відповідач не відшкодовує. Аналогічно страховик до цього часу також не виконав свої зобов'язання по відшкодування шкоди та взагалі йому стало відомо, що у такого страховика на разі не найкраще матеріальне становище, що ставить під сумнів виконання ним взятого на себе зобов'язання щодо відшкодування матеріальної шкоди причиненої йому в результаті винних дій відповідача, як сторони страхового полісу.

В разі підтвердження інформації щодо платоспроможності страховика все відшкодування буде покладено особисто на відповідача, матеріальне становище якого також на цей час досить сумнівне.

Як відомо позивачу відповідач є пенсіонером та має постійний дохід, що складається тільки із щомісячної пенсії розміром близько 1500,00 грн та має у приватній власності тільки автомобіль, керуючи яким він і здійснив ДТП, якою йому причинено шкоду.

Тобто в разі задоволення вимог сторони позивача матеріальний стан відповідача унеможливить виконання рішення суду та задоволення потреб потерпілого щодо відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Тому на його думку у нього є всі підстави для сумніву щодо належного виконання в майбутньому рішення суду в разі його задоволення, що є підставою для забезпечення позову шляхом накладення арешту на належний відповідачу на праві приватної власності транспортного засобу, а саме: автомобіля марки Део-Ланос, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебуває на території садиби, де зареєстрований та проживає відповідач. Вартість належного відповідачу транспортного засобу складає за ринковою ціною на цей час близько 50 000,00 грн.

Крім того, на думку позивача, відповідач може в будь-який момент передати автомобіль на користь третіх осіб на умовах користування, що в послідуючому також унеможливить виконання судового рішення по справі, тому вважає за доцільне разом із рішенням про заборону відчуження такого транспортного засобу прийняти рішення про передачу його на зберігання на його користь, попередивши його про кримінальну відповідальність за його пошкодження. Місце належного зберігання транспортного засобу він має.

Задовольняючи вимоги заявника, суд першої інстанції виходив з положень ст.ст. 151-153 ЦПК України та дійшов висновку, що невжиття заходів по забезпеченню позову може ускладнити або зробити неможливим в подальшому виконання рішення суду.

Погодитись із таким висновком не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а ст.152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову та зазначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд, вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, зазначених вимог закону не врахував, не пересвідчився чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, чи не порушує вжиття таких заходів права інших осіб; не з'ясував відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

Крім того,з матеріалів справи вбачається, що позивач заявив позовні вимоги про відшкодування шкоди при ДТП не тільки до ОСОБА_2, а і до страхової компанії ТОВ «Страхове товариство «Домінанта».

Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу на підтвердження своїх доводів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвалу суду необхідно скасувати на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2016 року - скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої в результаті скоєння ДТП - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.П.Волошин

Судді: Е.Л.Демченко

Т.Р.Куценко